ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/1136/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ»
про стягнення 385 105, 07 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» про стягнення 385 105, 07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання теплової енергії №540351-01 від 10.02.2020.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
12.02.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.02.2025 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/1136/25, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
28.02.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.02.2020 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ТОВ «УКРДОНІНВЕСТ» направлено листом №30/1/1/2425 проект договору № 540351-01 від 10.02.2020 на постачання теплової енергії, предметом якого є домовленість сторін щодо постачання, користування та своєчасної сплати в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених даним договором.
Позивач зазначає, що договір зі сторони відповідача не підписано, однак, враховуючи правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, відсутність підписаного сторонами договору про постачання теплової енергії не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Також позивач посилається на те, що відповідач, який згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власником нежитлових приміщень, за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, після публікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022 не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, відтак договір про надання послуги з постачання теплової енергії є укладеним між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ТОВ «УКРДОНІНВЕСТ».
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за договором та надав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, при цьому відповідач в порушення договору на постачання теплової енергії належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання зі сплати за поставлену теплову енергію, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 293 839, 45 грн за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року.
Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов'язань, позивач здійснив нарахування: 61 414,02 грн - інфляційна складова боргу, 16 918,26 грн - 3% річних, 11 689,05 грн - пені.
Також позивач посилається на те, що за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - СВТУ-11Т, теплообчислювач - СВТУ-11Т, витратомір - ВД-1, термоопір - ТСП-Т), відтак у відповідача існує обов'язок сплати позивачу комунальної послуги плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року в розмірі 1158,12 грн та внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) у розмірі 86,17 грн.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві вимогами посилаючись на те, що договір про постачання теплової енергії з позивачем не укладався.
ТОВ «Укрдонінвест» вважає, що позивачем на власний розсуд прийнято рішення про укладення з відповідачем договору про постачання теплової енергії та надання йому вказаних послуг, жодним законом або нормативно-правовим актом України не передбачено обов'язку споживача укладати договір про надання послуг із теплопостачання та примусового користування цими послугами, що суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України та Господарському кодексу України.
Крім того, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що факт отримання послуг відповідачем не підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а поведінка відповідача не засвідчує його волю на настання відповідних правових наслідків, оскільки ТОВ «Укрдонінвест» не підписував жодних документів які б свідчили про його участь у спірних відносинах, не оплачував рахунки, та відповідно, не був обізнаний про наявну заборгованість.
Відповідач звертає увагу, що надані позивачем документи, складені та підписані в односторонньому порядку не підтверджують суму заборгованості, оскільки рахунки не відповідають актам споживання, а також відсутній детальний помісячний розрахунок суми заборгованості.
Відповідач зазначає, що жодні рахунки на оплату, як того вимагають умови договору, йому не надавались, відтак нарахування позивачем пені, інфляційну складову боргу та 3% річних є безпідставним.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго» (надалі - позивач).
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником нежитлових приміщень №1 загальною площею 83,8 кв.м., №3 загальною площею 157,8 кв.м., №4 загальною площею 167,9 кв.м., №5 загальною площею 124,5 кв.м., №7 загальною площею 164,1 кв.м., №8 загальною площею 79 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130 є ТОВ «Укрдонінвест» (надалі - відповідач).
За доводами позивача, 18.02.2020 КП «Київтеплоенерго» надіслано на адресу ТОВ «Укрдонінвест» лист від 18.02.2020 №30/1/1/2425 про укладення договору на постачання теплової енергії № 540351-01 від 10.02.2020, з проектом вказаного договору з додатками на 10 арк. в двох примірниках.
Предметом договору №540351-01 від 10.02.2020 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору №540351-01 постачання при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 договору №540351-01 визначено, що теплопостачальна організація зобов'язується: постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
Абонент зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у додатку №4 до договору (підпункти 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 договору №540351-01).
Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2020. Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 17.10.2019. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Цей договір укладається на умовах, визначених статтею 634 ЦК України (пункти 8.1, 8.4, 8.5 договору №540351-01).
Додатком №1 до договору передбачено, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік = 40,2 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 0,0053 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 0,0053 Гкал/годину (підпункт 1.1 пункту 1).
Згідно з пунктом 1 додатку №3 до договору №540351-01 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для КП «Київтеплоенерго» для опалення - 1511,40 грн/Гкал.
Додатком №4 до договору №540351-01 визначено:
- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно з Законом України "Про заставу" як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт 2);
- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: просп. Волоська, буд. №42: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт (пункт 3);
- абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (пункт 7).
Позивач зазначив, що відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав, запропонований позивачем проект договору не підписав.
Крім того, з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 з урахуванням подальших змін.
На вимогу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивачем оприлюднило на своєму офіційному сайті тексти типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що є публічними договорами приєднання за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoni-z-kp-kyyivteploen/.
Таким чином, позивач вважає, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії є укладеним між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ТОВ «УКРДОНІНВЕСТ».
Відповідно до договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово- комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово- комунальні послуги".
Згідно п. 8 договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі - Методика розподілу).
Згідно п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
На підставі п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Положеннями п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що оскільки відповідач є власником нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, площею 326,1 кв.м., облік споживання теплової енергії відповідача пропорційно його опалювальній площі здійснюється за особовим рахунком № 054035111300101.
Позивач зазначає, що ним проводилося постачання теплової енергії відповідачу за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, що підтверджується корінцями нарядів на включення/відключення будинку в опалюваній період, відомостями будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії, актами надання послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2024 року.
Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 293 839, 45 грн.
У зв'язку з прострочення відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань, позивач здійснив нарахування: 61 414,02 грн - інфляційних, 16 918,26 грн - 3% річних, 11 689,05 грн - пені.
Також позивач посилається на те, що за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, встановлено вузол комерційного обліку (теплолічильник - СВТУ-11Т, теплообчислювач - СВТУ-11Т, витратомір - ВД-1, термоопір - ТСП-Т), відтак у відповідача існує обов'язок сплати позивачу комунальної послуги плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року в розмірі 1158,12 грн та внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) у розмірі 86,17 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За умовами ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.
Наведеним спростовуються доводи відповідача з посиланням на відсутність укладеного між сторонами спору договору.
Також не є підставою для звільнення споживача від оплати житлово-комунальних послуг не направлення йому відповідних рахунків.
Поряд з тим, суд відзначає, що з 01.11.2021 споживачу за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130 надаються послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання.
Відповідачем не вчинялись дії з відключення від послуг з постачання теплової енергії в порядку чинного законодавства.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укрдонінвест» є власником нежитлових приміщень №1 загальною площею 83,8 кв.м., №3 загальною площею 157,8 кв.м., №4 загальною площею 167,9 кв.м., №5 загальною площею 124,5 кв.м., №7 загальною площею 164,1 кв.м., №8 загальною площею 79 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130. Предметом даного розгляду є стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії щодо приміщень площею 326,1 кв.м.
Водночас, власник в силу закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.
Постачання та обсяг позивачем у період з листопада 2021 року по березень 2024 року теплової енергії відповідачу на загальну суму 293 839, 45 грн підтверджується наявними у матеріалах справи корінцями нарядів на включення/відключення в опалюваній період будинку за адресою м. Київ, просп. Лобановського Валерія, 130, відомостями будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії, актами надання послуг з постачання теплової енергії.
Судом враховано, що надані позивачем акти надання послуг з постачання теплової енергії не підписані представником відповідача.
Суд відзначає, що акти, підписані однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта надання послуг, при цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань з постачання теплової енергії.
Також судом враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) як належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 зі справи № 910/6652/17, від 12.07.2018 зі справи № 910/6654/17, від 12.10.2018 зі справи № 910/30728/15).
Частиною першою статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються:
шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем;
за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб'єкта господарювання, що провадить таку діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії в розмірі 1158,12 грн та за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) у розмірі 86,17 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за спірний період, рахунок на оплату заборгованості внесків за обслуговування вузла комерційного обліку та акти виконання робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок сплати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії в розмірі 1158,12 грн та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії встановленого за адресою: . Київ, просп. Лобановського Валерія, 130 у розмірі 86,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У п. 32 договору вказано, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 293 839, 45 грн за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії, яка виникла у період з листопада 2021 року по березень 2024 року, заборгованість відповідача з плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії в розмірі 1158,12 грн та внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку в розмірі 86,17 грн.
Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.
З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 293 839, 45 грн, у розмірі 1158,12 грн з плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та в розмірі 86,17 грн за внески за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку.
Доводи відповідача, що з 11.01.2024 ТОВ «Укрдонінвест» знаходиться за адресою: Україна, 01054, місто Київ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 64, відтак усі претензії позивача, рахунки, акти, мали б надсилатися за належною адресою, судом відхиляється, з огляду на наступне.
Місцезнаходження юридичної особи - це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (частина перша статті 93 ЦК).
Юридична особа, як суб'єкт господарювання може мати у своєму володінні/користуванні також інше нерухоме майно, яке вона зобов'язана утримувати.
Отже, посилання відповідача на те, що зареєстрований за іншою адресою, за якою не надсилались претензії позивача, рахунки та акти, не може спростовувати наявність обов'язку відповідача утримувати належне їй майно, зокрема, шляхом сплати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення з відповідача 61 414,02 грн - інфляційних, 16 918,26 грн - 3% річних, 11 689,05 грн - пені.
У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 45 договору про надання послуг з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Розрахунок пені у сумі 11 689,05 грн є арифметично вірним, у зв'язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіривши розрахунки 3% річних у сумі 13 620,83 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача є правильними, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 61 414,02 та 3% річних у сумі 16 918,26 грн, а тому вимоги позивача суд задовольняє повністю.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОНІНВЕСТ» повністю.
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ" (01054, Україна, місто Київ, вулиця Хмельницького Богдана, будинок, 64; ідентифікаційний код 30775586) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за послуги постачання теплової енергії у розмірі 293 839, 45 грн, заборгованість плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії у розмірі 1158,12 грн, заборгованість внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку в розмірі 86,17 грн, інфляційні витрати у розмірі 61 414,02 грн, 3% річних у розмірі 16 918,26 грн, пеню у розмірі 11 689,05 грн та судовий збір у розмірі 5 776,58 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 12.05.2025.
Суддя О.В. Гулевець