ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/1653/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр професійного навчання"
про стягнення 246 000,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Київський міський центр зайнятості (далі - позивач, Центр) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр професійного навчання" (далі - відповідач, Товариство) грошових коштів у розмірі 246 000,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738, та умов договору про надання мікрогранту, до якого Товариство приєдналося шляхом підписання заяви про приєднання від 06.12.2023 року, стало підставою для повернення виплачених відповідачу коштів мікрогранту в розмірі 246 000,00 грн.
Ухвалою від 13.02.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/1653/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановив відповідачу строк на подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, враховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України копія ухвали від 13.02.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/1653/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04213, місто Київ, вулиця Північна, будинок, 48-А, квартира 6.
Проте, вищевказане відправлення з трек-номером 0610230851860 підприємством поштового зв'язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення терміну зберігання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
02.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся через Єдиний державний вебпортал електронних послуг "Дія" із заявою № 030EOL на отримання гранту на власну справу - надання освітніх послуг в розмірі 246 000,00 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної у заяві на отримання гранту № 030EOL, фактичним місцем провадження діяльності запитувача є адреса: місто Київ, вулиця Північна, будинок 48-А, приміщення 6, у той час як ведення бізнесу не потребує використання комерційної нерухомості чи транспорту. Планами щодо використання гранту є придбання меблів та обладнання для ведення господарської діяльності, а також транспортних засобів для комерційних та виробничих цілей. Суму гранту заплановано витратити на закупівлю комп'ютерного обладнання та телекомунікацій.
Наказом Державного центру зайнятості від 14.11.2023 року № 140 "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" вирішено надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 1 850 отримувачам на загальну суму 434 481 017,40 грн.
У Додатку № 3 до наказу Державного центру зайнятості від 14.11.2023 року № 140 визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, за заявами, поданими у період з 19.06.2023 року по 02.07.2023 року.
Згідно з пунктом 15 цього Додатку до списку заявників, що отримали грант, включена заява № 030EOL, підсумковий скоринговий бал 174, із сумою виплати гранту в розмірі 246 000,00 грн. (Київ).
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 року № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
Відповідно до пункту 8 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу" (далі - Порядок), заяву на отримання мікрогранту подають отримувачі, зокрема, громадяни України. Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом 20 робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання означених положень 24.11.2023 року Пастушенко Олександр Павлович зареєстрував юридичну особу - Товариство (код ЄДРПОУ 45295117), основним видом діяльності якого є: 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.
06.12.2023 року Товариство подало заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з якою відповідач приєднався до умов Договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2 осіб.
Укладення цього договору внаслідок приєднання отримувача до його умов, передбачає надання мікрогранту в розмірі 246 000,00 грн., що здійснюється відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення Державного центру зайнятості про надання мікрогранту.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу III Договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.
Згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Договору про надання мікрогранту, Уповноваженим банком є АТ "ОЩАДБАНК", який діє на підставі договору про взаємодію згідно з Порядком, і забезпечує укладення цього договору, а також окрему взаємодію його сторін у процесі виконання умов договору.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Договору про надання мікрогранту використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).
За змістом пункту 4 розділу IV Договору про надання мікрогранту для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) або договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
У разі невикористання отримувачем протягом шести місяців з дати отримання мікрогранту або використання мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком: для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету - на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого перерахування до державного бюджету в установленому порядку; для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету - на спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі; для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду, - на рахунок Фонду (пункт 7 розділу IV Договору про надання мікрогранту).
Пунктом 8 розділу IV Договору про надання мікрогранту визначено, що для підтвердження цільового використання мікрогранту Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку.
Відповідно до пункту 1 розділу V Договору про надання мікрогранту обов'язковою умовою є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення Державного центру зайнятості про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Пунктом 7 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту визначено, що у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення Державним центром зайнятості моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку.
Згідно з пунктом 8 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.
Судом встановлено, що 28.12.2023 року на розрахунковий рахунок Товариства надійшли грошові кошти мікрогранту в сумі 246 000,00 грн., що підтверджується наданою Центром копією виписки з банківського рахунку відповідача за період з 01.12.2023 року по 15.08.2024 року.
З матеріалів справи також вбачається, що 30.01.2024 року між Товариством (покупець) та Приватним підприємством "Фаховий вибір" (постачальник) був укладений договір поставки № 07-Т, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а останній - прийняти та оплатити товар: спеціальне комп'ютерне і периферійне обладнання для дистанційного навчання.
У Специфікації № 01 до договору поставки № 07-Т його сторони погодили поставку на користь Товариства товару, а саме: 6 спеціалізованих комп'ютерних системних блоків з телекомунікаційним модулем, клавіатурою та "мишею" Intel Core 3 GHz/16 GB/1 TB SSD/VC 3 GB/NC 1000 Mbps/Wi-Fi 600 Mbps/KB/M; 6 рідкокристалічних моніторів DP 20''; 6 графічних планшетів GP A5; 6 джерел безперебійного живленні UPS 700 VA; 1 периферійного багатофункціонального пристрою MFD A4 загальною вартістю 246 000,00 грн.
Згідно з пунктом 2 Додатку № 1 до договору поставки № 07-Т (Специфікації № 01) покупець сплачує за товар протягом 3-х (трьох) календарних днів з дня укладення договору.
Відповідно до рахунку-фактури від 30.01.2024 року № 07-2 відповідач оплатив вартість вищенаведеного товару на суму 246 000,00 грн. за рахунок коштів мікрогранту, що підтверджується випискою АТ "Ощадбанк" за період з 01.12.2023 року по 15.08.2024 року.
Згідно з пунктом 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
Керуючись наведеними положеннями, фахівцями Київського міського центру зайнятості у складі провідного інспектора з контрольних заходів Романчук Оксани Сергіївни, за участі провідного інспектора з контрольних заходів Шепельської Тетяни Юріївни, шляхом виїзду за адресою реєстрації (фактичною адресою місця ведення діяльності) проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту отримувача мікрогранту - Товариством.
За результатами означеної перевірки уповноваженим особами позивача 26.07.2024 року був складений акт № 325 перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту, яким зафіксовано, що з метою здійснення контролю за виконанням умов договору мікрогранту шляхом проведення виїзної перевірки/огляду, Центром на електронну адресу Товариства направлено повідомлення на проведення перевірки/огляду від 08.07.2024 року № 07-3-394/10-26/24. Однак, на дату складання акту представники Товариства на зв'язок не виходили. Додатково, повідомлення направлено на отриману засобами пошукової системи мережі Інтернет електронну адресу Товариства (edu.pro@ukr.net), проте лист повернувся.
Також, на адресу реєстрації (адресу місця ведення діяльності) отримувача мікрогранту рекомендованим листом направлено повідомлення на проведення перевірки/огляду 25.07.2024 року. На дату складення акту означений лист не повернувся.
За адресою місця ведення діяльності Товариства здійснено виїзд з метою з'ясування фактичного місцезнаходження отримувача. За адресою: місто Київ, вулиця Північна, 48-А, знаходиться 9-поверховий багатоквартирний житловий будинок. Будь-які реквізити, атрибути чи інші ознаки здійснення господарської діяльності Товариством ззовні будинку відсутні.
Поряд із цим, заяву на зміну адреси місця ведення діяльності, а також повідомлень ані в усній, ані в письмовій формі щодо ліквідації чи реорганізації Товариства, не надходило.
Враховуючи вищенаведені обставини, провести перевірку/огляд дотримання Товариством умов договору мікрогранту немає можливості.
10.09.2024 року Центр видав наказ № 942 "Про повернення коштів мікрогранту", яким вирішив ухвалити рішення про повернення суми коштів мікрогранту отримувачем мікрогранту - Товариством, Заява № 030EOL.
Листом від 13.09.2024 року № 07-2-1737/10-21/24 Центр направив на адресу провадження діяльності відповідача рішення про повернення коштів мікрогранту в сумі 246 000,00 грн. із зазначенням підстав його прийняття (у зв'язку із тим, що відповідачем не працевлаштовано жодного працівника) та реквізитів для повернення коштів мікрогранту протягом одного місяця з дня отримання Товариством цього рішення.
Зважаючи на викладені обставини, а також беручи до уваги те, що відповідач у добровільному порядку не повернув отриману суму мікрогранту в розмірі 246 000,00 грн., Центр звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом (частина 3 статті 16 Господарського кодексу України).
Статтею 48 Господарського кодексу України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Правовідносини між сторонами у даній справі врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (далі - Закон) та Порядком.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону визначено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 16 Закону надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є:
1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва;
2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;
3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва;
4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;
5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій;
6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами;
7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;
8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:
Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд);
державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, міжнародних та благодійних організацій за їх згодою на договірній основі. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, а також з підприємствами, установами, організаціями, міжнародними та благодійними організаціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує, зокрема, 250000 гривень включно у разі зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (пункт 4 Порядку).
За умовами пункту 6 Порядку надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк" (далі - уповноважені банки) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до пункту 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.
У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.
Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.
Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на:
реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;
спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;
на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.
Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
У разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач може звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту. У заяві зазначається сума коштів, яку отримувач просить розстрочити, а також обґрунтування причин, що свідчать про неможливість повернення коштів мікрогранту в установлені строки. Державний центр зайнятості має право укласти з отримувачем договір щодо розстрочення повернення коштів мікрогранту строком до 12 календарних місяців з дня укладення відповідного договору. При цьому отримувач до моменту укладення такого договору повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту одноразово.
За положеннями пункту 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на:
реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;
спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;
на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.
Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Для реалізації умов цього Порядку інформація:
щодо сум сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування отримувачами подається ДПС за запитом Державного центру зайнятості. Форма подання такої інформації встановлюється Державним центром зайнятості разом з ДПС;
про працевлаштування осіб на нові робочі місця, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за працевлаштованих на умовах, визначених цим Порядком, працівників подається Пенсійним фондом України. Тип та структура електронних даних, що передаються та приймаються, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них, форма журналів обліку запитів та відповідей визначаються Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України шляхом прийняття спільних рішень, які оформлюються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Порядку;
про день зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку подається уповноваженим банком відповідно до договорів про взаємодію 1 та 2.
Судом встановлено, що у поданій 02.07.2023 року заяві № 030EOL на отримання гранту на власну справу - надання освітніх послуг, отримувач вказував про наявність у нього наміру працевлаштувати 3 працівників.
У поданій Товариством 06.12.2023 року Заяві про приєднання до Договору про надання мікрогранту зазначено, що обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2 осіб.
Під виконанням обов'язкової умови щодо створення робочих місць у Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв'язку з утворенням нового суб'єкта господарювання.
Разом із тим, актом позивача від 26.07.2024 року № 325 зафіксовано, що за адресою місця ведення діяльності Товариства здійснено виїзд з метою з'ясування фактичного місцезнаходження отримувача. За адресою: місто Київ, вулиця Північна, 48-А, знаходиться 9-поверховий багатоквартирний житловий будинок. Будь-які реквізити, атрибути чи інші ознаки здійснення господарської діяльності Товариством ззовні будинку відсутні. Заяву на зміну адреси місця ведення діяльності, а також повідомлень ані в усній, ані в письмовій формі щодо ліквідації чи реорганізації Товариства, не надходило.
Крім того, зі змісту наявного у матеріалах справи витягу з Єдиної інформаційно-аналітичної системи по роботодавцю - Товариству вбачається відсутність будь-якої інформації щодо працевлаштованих відповідачем працівників. Доказів, які свідчать про працевлаштування Товариством 2-х чи більше працівників після отримання спірної суми мікрогранту, матеріали справи не містять.
10.09.2024 року Центр видав наказ № 942 "Про повернення коштів мікрогранту", яким вирішив ухвалити рішення про повернення суми коштів мікрогранту отримувачем мікрогранту - Товариством, Заява № 030EOL.
Листом від 13.09.2024 року № 07-2-1737/10-21/24 Центр направив на адресу провадження діяльності відповідача рішення про повернення коштів мікрогранту в сумі 246 000,00 грн. із зазначенням підстав його прийняття (у зв'язку із тим, що відповідачем не працевлаштовано жодного працівника) та реквізитів для повернення коштів мікрогранту протягом одного місяця з дня отримання Товариством цього рішення.
Проте відповідач у добровільному порядку не повернув отриману суму мікрогранту в розмірі 246 000,00 грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, за якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань на виконання вимог Порядку та Договору про надання мікрогранту, беручи до уваги те, що сума неповернутого Товариством мікрогранту, яка становить 246 000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про повернення цієї суми заборгованості, яка існує на момент розгляду справи, чи належне виконання умов Договору і Порядку, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Центру до Товариства про стягнення вказаної суми грошових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження належного виконання умов договору про надання мікрогранту і Порядку чи повернення спірної у даній справі суми мікрогранту.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки, позовні вимоги Центру підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр професійного навчання" (04213, місто Київ, вулиця Північна, будинок 48-А, квартира 6; код ЄДРПОУ 45295117) на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, Акціонерного товариства "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ отримувача: 00032129, рахунок отримувача: UA683004650000029093142000001) 246 000 (двісті сорок шість тисяч) грн. 00 коп. коштів мікрогранту.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр професійного навчання" (04213, місто Київ, вулиця Північна, будинок 48-А, квартира 6; код ЄДРПОУ 45295117) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Б; код ЄДРПОУ 03491091) 3 690 (три тисячі шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12.05.2025 року.
Суддя В.С. Ломака