ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/9771/24 (910/8740/24)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" (14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 17-А, кімн. 409)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501)
про заборгованості у розмірі 1 273 105,04 грн,
в межах справи №910/9771/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран-Прі-Ойл" (49020, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, вул. Барикадна, будинок 1-А, офіс 324; ідентифікаційний код 42413957)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251)
про банкрутство
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 520/11/2023 від 20.11.2023 в частині поставки товару, за який позивачем, за його твердженням, здійснено попередню оплату у встановлений договором строк.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач своїм правом не скористався у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою від 24.09.2024 перебуває справа № 910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення 1 273 105,04 грн, з яких 1 218 402,50 грн - основний борг, 54 702,54 грн - пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.20244 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 матеріали справи №910/8740/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" про стягнення заборгованості у розмірі 1 273 105,04 грн передано до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи №910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд".
Матеріали судової справи №910/9771/24 (910/8740/24) передано на розгляд раніше визначеному складу суду - судді Стасюку С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 прийнято справу № 910/9771/24 (910/8740/24) в межах розгляду справи № 910/9771/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження починаючи з дня відкриття провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача, а саме, ухвала від 26.11.2024 доставлена 27.11.2024.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (продавець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 520/11/2023 за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати нафтопродукти (надалі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар у визначені Договором строки та повністю оплатити його вартість.
Відповідно до п. 2.6. договору рахунок-фактура, виставлений Постачальником, дійсний до оплати протягом одного календарного дня після його оформлення, якщо інше не буде погодженого Сторонами у відповідній додатковій угоді. Оплачений Покупцем рахунок-фактура є підтвердженням погодження Сторонами ціни оплаченого Товару та є невід'ємною частиною Договору. Після своєчасної оплати рахунку-фактури Покупцем погоджена Сторонами ціна Товару зміні не підлягає.
Після оплати виставленого Постачальником рахунку-фактури Покупець зобов'язаний протягом 24 годин з моменту оплати партії Товару направити Постачальнику заявку на поставку оплаченої партії Товару на електронну пошту Постачальника, зазначену в цьому Договорі.
Пунктом 2.7. договору передбачає, що згідно п. 2.1 Договору Сторони погодили, що Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання відповідної партії Товару. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, асортимент, кількість, ціна (вартість), базис та строки поставки (передачі у власність) Товару та якщо скан-копію заявки разом із підписом уповноваженої особи Покупця та печаткою надіслано Постачальнику електронною поштою.
У разі вивезення Товару транспортними засобами Покупця в заявці також зазначаються строки (дата) подачі транспортних засобів в межах визначеного Сторонами строку поставки.
В разі вивезення Товару транспортними засобами Постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортних засобів.
Відповідно до п. 2.8. договору у випадку якщо поставка Товару була проведена без дотримання заявлених (згідно даних, відображених в заявці) Покупцем даних про кількість, дату поставки і т.д., однак Сторонами були підписані накладні документи на Товар (видаткові накладні, товаротранспортні накладні та/або акти приймання-передачі), поставка Товару вважається погодженою між Сторонами і такою, що відповідає умовам цього Договору.
Відповідно до п. 3.5. договору Покупець зобов'язаний здійснити повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії Товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього Договору чи фактично не відбудеться. Невиконання цього обов'язку Покупцем надає Постачальнику право відмовитися від виконання своїх обов'язків за цим Договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність (поставки) Товару).
За умовами п. 3.5. договору Оплата ціни (вартості) Товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника. Розрахунки за Товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов'язаний здійснити оплату кожної замовленої партії Товару на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником, протягом одного дня з дати його виставлення, якщо інше не буде встановлено Сторонами у відповідній додатковій угоді.
Відповідно до п. 4.2. договору Постачальник зобов'язаний: 4.2.1. Передавати Товар у власність Покупця в порядку та на умовах, визначених цим Договором; 4.2.2. Передавати Товар у власність Покупця не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати замовленого Товару та направлення заявки, якщо інший строк не буде встановлений Сторонами у відповідній додатковій угоді.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору винна Сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором.
Згідно п. 5.2. договору, кожна зі Сторін, яка неналежним чином виконує свої зобов'язання по цьому Договору, в тому числі грошові зобов'язання (зокрема, несвоєчасно розраховується за поставлений (переданий у власність) Товар) або зобов'язання з поставки Товару за цим Договором, повинна сплатити на користь іншої Сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми або несвоєчасно поставленого чи поставленого не в повному обсязі оплаченого Товару). " Пункт 5.3. договору визначає, що сторона, винна у заподіянні збитків (шкоди) іншій Стороні, зобов'язана відшкодувати такі збитки (шкоду) в повному обсязі, згідно з чинним законодавством України. Штраф (пеня, неустойка) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до п. 5.4. договору оплата будь-яких штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання зобов'язань за цим Договором.
Пункт 5.5. договору передбачає, що оплата штрафу та/або пені (неустойки) за Договором здійснюється на підставі відповідних рахунків-фактур виставлених Сторонами, з описом підстав і порядку нарахування.
Відповідно до п. 5.6. договору сплата Стороною штрафу та/або пені (неустойки) не звільняє жодну зі Сторін від обов'язку погасити свою заборгованість перед іншою Стороною за переданий у власність (поставлений) за цим Договором Товар та від обов'язку повністю відшкодувати протилежній Стороні усі збитки (у тому числі й упущену вигоду), завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов'язань. При цьому кожна із Сторін зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати. Штраф (пеня, неустойка) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до договору та на підставі наданого відповідачем рахунку на оплату № 1221 від 23.05.2024 позивач здійснив оплату за товар, а саме: за Паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10РРМ в кількості 89 650 л за ціною 40,25 грн. з ПДВ на загальну суму 3 608 412,50 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 8635 від 23.05.2024 на суму 3 000 000, 00 грн та № 8638 від 24.05.2024 на суму 574 812, 50 грн. Також позивач вказує, що раніше була переплата за товар в розмірі 28 612, 50 грн (платіжна інструкція № 866 від 16.05.2024).
Таким чином, позивач повністю виконав умови попередньої оплати за погоджений товар належним чином.
Відповідач був зобов'язаний передавати Товар у власність позивача не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати замовленого Товару (пп. 4.2.2. договору).
Як про це вказує позивач, після неодноразових перемов за допомогою телефонного зв'язку (29.05.2024, 31.04.2024, 03.06.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 06.06.2024, 07.06.2024) відповідач з порушенням встановлених в договорі строків здійснив поставку частини оплаченого товару лише 07.06.2024 і тільки на загальну суму 2 385 022 грн. 50 коп.
Представники позивача 10.06.2024, 12.06.2024, 13.06.2024, 14.06.2024, 17.06.2024, 18.06.2024, 19.06.2024, 20.06.2024, 21.06.2024, 24.06.2024, 25.06.2024 продовжували здійснювати перемови з працівниками відповідача щодо поставки оплаченого товару. Але жодного разу не отримали підтвердження про намір виконати зобов'язання з поставки товару.
З урахуванням того, що відповідач не здійснив поставки оплаченого товару, позивач відповідно до умов п. 5.1., 5.2., 5.5. договору сформував три рахунки-фактури: № СФ-006011 від 21.06.2024 на загальну суму пені в розмірі 19 918,03 грн., № СФ-006014 від 21.06.2024 на загальну суму пені в розмірі 3 392,34 грн., № СФ-006015 від 21.06.2024 на загальну суму пені в розмірі 12 350,47 грн. В рахунках-фактурах був зазначений опис підстав на порядок нарахування пені.
Рахунки-фактури відправлені відповідачу 21.06.2024 через кур'єрську службу доставки ТОВ «Нова пошта» (експрес-накладна № 59001173438496), яка була вручена 24.06.2024.
З урахуванням того, що відповідач не виконував зобов'язань з поставки оплаченого товару, не здійснював оплату пені за порушення умов договору, відповідач 26.06.2024 надіслав на поштову адресу відповідача претензію № 1, в якій наполягав виконати зобов'язання з поставки оплаченого товару: Паливо дизельне DIESEL FUEL ULSD 10РРМ за ціною з ПДВ 40,25 грн./л. на загальну суму 1 218 402 грн. 50 коп. або негайно повернути кошти в розмірі 1 218 402 грн. 50 коп. і вимагав сплатити пеню за невиконання умов договору в розмірі 35 660,84 грн.
Претензія № 1 відправлена відповідачу 26.06.2024 через кур'єрську службу доставки ТОВ «Нова пошта» (експрес-накладна № 59001175753600), яка була вручена 27.06.2024
01.07.2024 позивач відповідно до умов п. 5.1., 5.2., 5.5.1 договору сформував рахунок-фактуру: № СФ-006042 від 01.07.2024 на загальну суму пені в розмірі 9 520,85 грн.
Рахунок-фактура відправлений відповідачу 01.07.2024 через кур'єрську службу доставки ТОВ «Нова пошта» (експрес-накладна № 59001178329966), яка була вручена 02.07.2024.
Втім, відповідач так і не здійснив добровільно оплату пені.
Разом з тим, заборгованість відповідача перед позивачем відображена в двосторонньому Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.06.2024 - 30.06.2024, підписаним сторонами у порядку п. 8.1. Договору.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У ст. 663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Наразі, обставини невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки попередньо оплаченого позивачем товару в повному обсязі й неповернення частини суми попередньої оплати і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Частинами 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі № 904/8972/17.
У цьому зв'язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.
До того ж, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару в повному обсязі, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії" (п.74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Аналогічну правову позицію також було висловлено Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 по справі № 910/5444/17, від 30.10.2018 по справі № 917/63/18.
Таким чином, доводи позивача про те, що сума попередньої оплати, на яку відповідачем так і не було здійснено поставку товару за договором № 520/11/2023 від 20.11.2023 становить 1 218 402, 50 грн, є такими, що належним чином підтверджуються матеріалами справи.
Що стосується нарахування позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов'язань пені в сумі 54 702, 54 грн у період з 29.05.2024 по 12.07.2024, то суд вказує наступне.
Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд здійснивши перевірку нарахування пені у період з 29.05.2024 по 12.07.2024, встановив, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 54 702, 54 грн.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, перевіривши розрахунки пені, суд дійшов висновку про задоволення позову та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 218 402, 50 грн та пеню в сумі 54 702, 54 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501, ідентифікаційний номер 44125251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова фірма "Дайна" (14030, м. Чернігів, вул. Захисників України, буд. 17-А, кімн. 409, ідентифікаційний номер 14225518) заборгованість в сумі 1 218 402 (один мільйон двісті вісімнадцять тисяч чотириста два) грн 50 коп., пеню в сумі 54 702 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот два) грн 54 коп. та судовий збір в сумі 19 096 (дев'ятнадцять тисяч дев'яносто шість) грн 58 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 12.05.2025.
Суддя Сергій СТАСЮК