ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2025Справа № 910/595/25
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС"
про стягнення коштів у розмірі 13 008,52 грн,
У січні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (далі - відповідач, Компанія) про стягнення коштів у розмірі 13 008,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/595/25 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
06.02.2025 через систему "Електронний суд" Компанією був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав порушення порядку визначення розміру шкоди позивачем, на переконання Компанії.
Також Товариством 06.02.2025 через систему "Електронний суд" була подана відповідь на відзив.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" (страховик) та ПІІ «ВІП-Рент» (страхувальник) укладено генеральний договір страхування наземних транспортних засобів № 28-КАСКО-0199-2700\22-AVIS (надалі - договір) та додаток № 1 до нього, предметом страхування якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 .
10.04.2024 о 09 год. 08 год. 45 хв. у Київській області, Бучанський район, автодорога М07, 31 км місто Ворзель сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля Opel Vivaro державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . У результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні пошкодження).
ДТП сталася в результаті того, що водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan X-Trail, що підтверджується постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24.04.2024 у справі № 367/3682/24, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
22.04.2024 страхувальник звернувся до Товариства з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи.
27.09.2024 ПАТ «СК «УСГ на підставі акту надання послуг № VCT1104141 від 17.09.2024 було складено страховий акт № СТОКА-21344 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13 008,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 82152 від 27.09.2024.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем Opel Vivaro державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , встановлена у судовому порядку.
За інформацією з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Opel Vivaro державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/216470766.
Наведеним договором (поліс №ЕР/216470766) передбачено, що франшиза становить 0 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 160 000,00 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за договором, позивачем було надано суду акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 22.04.2024, акт надання послуг № VCT1104141 від 17.09.2024 на суму 13 008,52 грн, наряд-замовлення VCT1104141, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 18555 від 26.09.2024 на суму 13 008,52 грн, розрахунок суми страхового відшкодування від 27.09.2024, страховий акт № СТОКА-21344 від 27.09.2024 та платіжну інструкцію № 82152 від 27.09.2024 на суму 13 008.52 грн.
З аналізу частини 1 статті 990 Цивільного кодексу України та статей 25, 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами по справі.
Враховуючи визначені полісом №ЕР/216470766 розмір франшизи та ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн, встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, право на відшкодування якого перейшло до позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу у розмірі 13 008,52 грн.
Позивач метою отримання страхового відшкодування на підставі статтей 11, 509, 530 Цивільного кодексу України та статей 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернувся до Компанії із заявою на виплату страхового відшкодування (вих. №52342 від 02.10.2024), в якій просив здійснити відшкодування у розмірі 13 008,52 грн. На підтвердження отриманні вказаної вимоги відповідачем Товариством було долучено до матеріалів справи поштове повідомлення (0303800019160)з відміткою про вручення поштового відправлення 11.10.2024.
У пункті 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З огляду на наведені приписи Закону, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду даної справи строк виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування за полісом №ЕР/216470766 є таким, що настав.
Однак, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача, що Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" не здійснило відшкодування шкоди (в тому числі, після звернення позивача до суду із даним позовом).
Водночас суд відхиляє доводи відповідача, покладені в основу заперечень проти позову з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 36.2. статті 36 Закону якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс х (1- ЕЗ), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлювальний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи.
Оскільки відновлювальний ремонт транспортного засобу NISSAN X-TRAIL державний номерний знак НОМЕР_1 здійснювався на станції технічного обслуговування, підтвердженням чого є акт надання послуг № VCT1104141 від 17.09.2024, наряд-замовлення VCT1104141, якими визначено, що вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля становить 13 008,52 грн, тому в даному випадку розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходячи з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Згідно з абзацом 2 пункту 36.2 статті 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 02.10.2018 в справі № 910/171/17.
У матеріалах справи наявні докази здійснення оплати відновлювального ремонту страхувальником, а саме платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 18555 від 26.09.2024 на суму 13 008,52 грн, на користь ТОВ «Синергия-Трейд», яке є платником ПДВ, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про свідоцтво платника ПДВ № 413565326544.
Відтак, включення суми ПДВ до вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу є обґрунтованою та відповідає приписам чинного законодавства.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 13 008,52 грн підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" та стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" суми страхового відшкодування у розмірі 13 008,52 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 в загальному розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" (клієнт за договором) та Адвокатським бюро "Гедз" (адвокатське бюро за договором) укладено договір про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до акту виконаних робіт від 17.01.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024, в зв'язку з необхідністю звернення до Господарського суду міста Києва з позовними заявами Адвокатським бюро "Гедз" було надано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УСГ" правничу допомогу, яка включала наступні дії: проведено консультацію з клієнтом щодо порядку та строків звернення з позовом до суду; вчинено підготовчі дії, а саме: з'ясовано чи мали місце обставини (факти), про які вказує клієнт та якими доказами вони підтверджуються; з'ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначено правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин; визначено правові норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин; зібрано необхідні докази на підтвердження позовних вимог; проаналізовано та вивчено судову практику; підготовлено позовну заяву для подачі до суду, в зв'язку з чим проведено дії з: визначення підсудності; визначення складу учасників судового процесу; розрахунку ціни позову та розміру судових витрат; написання (складання) тексту позовної заяви; щодо страхової справи (страховий акт) № СТОКА-23144, винуватець ДТП ОСОБА_1., цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «Інтер-Поліс».
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5 000,00 грн представником позивача долучено до матеріалів справи копію посвідчення адвоката України, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги від, копію акту виконаних робіт від 17.01.2025 до договору про надання правничої допомоги від № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 та копію платіжної інструкції від 17.01.2025 № 5997.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.
Беручи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 5 000,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" про стягнення коштів у розмірі 13 008,52 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР-ПОЛІС" (Україна, 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 69; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (Україна, 03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 13 008,52 грн (тринадцять тисяч вісім гривень 52 копійки), 2 422,00 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 00 копійок) судового збору та 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 100 копійок) витрат на відшкодування адвокатських послуг.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12.05.2025.