пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
12 травня 2025 року Справа № 903/256/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/256/25
за позовом: Комунального підприємства "Луцьке підприємство електротранспорту"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛЕНАД ГРУП"
про стягнення 11 565, 94 грн.
Встановив: Комунальне підприємство "Луцьке підприємство електротранспорту" звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛЕНАД ГРУП" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 11 565, 94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на виконання умов Полісу №ЕР-218399587 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатило позивачу страхове відшкодування в загальній сумі 22 534, 06 грн.
Між тим, позивач зазначає, що вказана сума не покриває у повній мірі суму матеріальної шкоди, завданої КП "Луцьке підприємство електротранспорту" в результаті ДТП та становить 11 565, 94 грн.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 10.03.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача - Комунального підприємства "Луцьке підприємство електротранспорту" та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 11.03.2025.
Ухвала суду від 10.03.2025 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ленад Груп" та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 11.03.2025.
У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
27.03.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ленад Груп" через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-75/1004/25, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
08.04.2025 від позивача через відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив за вх.№01-87/1432/25.
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:
20 грудня 2023 року у місті Луцьку по вул. Даньшина сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів - автобуса MAN A21, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП», та тролейбуса Т70117, реєстраційний номер 001, власником якого є КП «Луцьке підприємство електротранспорту», що підтверджується технічним паспортом тролейбуса, виданим 21 квітня 2020.
В результаті ДТП тролейбус Т70117, №001, отримав механічні пошкодження. Згідно попередньо складеної калькуляції на відновлення тролейбуса Т70117, №001, після ДТП потрібно 37 176,41 грн.
Відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 у справі №161/263/24 винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнано водія автобуса MAN A21 - ОСОБА_1 . Дана особа перебувала у трудових відносинах з ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП».
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП», як власника автобуса MAN A21, р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «УСГ» відповідно до полісу №ЕР-218399587 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.12.2023.
21 грудня 2023 року КП «Луцьке підприємство електротранспорту» направило на адресу ПАТ «Страхова компанія «УСГ» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
16 лютого 2024 року ПАТ «Страхова компанія «УСГ» перерахувала на рахунок КП «Луцьке підприємство електротранспорту» страхове відшкодування в сумі 13 433,73 грн., без ПДВ (платіжна інструкція №56902 від 16.02.2024).
Такий розмір страхового відшкодування сплачено на підставі Звіту №152988 від 15.02.2024 про оцінку колісного транспортного засобу, який містить наступний висновок: «Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власникові Тролейбус T70LL7 (невірно зазначена модель тролейбуса, фактично - Т70117), держномер 001, в результаті його пошкодження на дату оцінки КТЗ складає: 13 433,73 грн., без ПДВ.». Про що й було зазначено у листі ПАТ «СК «УСГ» (Вих. №ОСЦВ-1427/11 від 27.02.2024).
Водночас, отримана сума страхового відшкодування не покрила фактичні витрати КП «Луцьке підприємство електротранспорту» на придбання вітрового (лобового) скла тролейбуса Богдан Т70117, яке підлягало обов'язковій заміні. Вартість вітрового (лобового) скла, яке було придбано у ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ», становить суму 26 100,00 грн., в т.ч. ПДВ відповідно до договору поставки №16/04/24 від 16.04.2024 (а.с. 24-25.). Перерахування коштів в сумі 26 100,00 грн. проведено КП «Луцьке підприємство електротранспорту» 22.04.2024. відповідно до платіжної інструкції №99.
Крім того, КП «Луцьке підприємство електротранспорту» замовило і оплатило роботи по заміні вітрового (лобового) скла в тролейбусі Богдан Т70117, інв. №001. Ці роботи були виконані ТОВ «Волиньтехпром» згідно умов Договору про надання послуг №121/24 від 25.06.2024. Вартість робіт склала 8 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Підтвердженням факту виконання робіт є акт №ВТ-000125 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний сторонами 26.06.2024. Перерахування коштів в сумі 8000,00 грн. проведено КП «Луцьке підприємство електротранспорту» 28.06.2024 відповідно до платіжної інструкції №445 (а.с. 26-29).
Відтак, КП «Луцьке підприємство електротранспорту» понесло матеріальні витрати на загальну суму 34 100,00 грн. (26 100,00 + 8 000,00).
Враховуючи фактичні витрати, КП «Луцьке підприємство електротранспорту» повторно листом від 22.07.2024 № 02-05/700 звернулось до ПАТ «СК «УСГ» стосовно збільшення суми страхового відшкодування. На підставі наданих підприємством документів ПАТ «СК «УСГ» здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 9 100,33 грн. відповідно до платіжної інструкції №76384 від 01.08.2024.
ПАТ «СК «УСГ» у своєму листі (Вих.№ОСЦВ-1427/12 від 01.08.2024) зазначило, що згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством» (а.с. 31).
Отже, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на виконання умов полісу №ЕР-218399587 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатило позивачу страхове відшкодування в загальній сумі 22 534,06 грн. (13 433,73 + 9 100,33).
Позивач зазначає, що сума страхового відшкодування не покриває у повній мірі суму матеріальної шкоди, завданої КП «Луцьке підприємство електротранспорту» в результаті ДТП - 34 100,00 грн., а відтак доводить, що сума матеріальної шкоди, яка не відшкодована КП «Луцьке підприємство електротранспорту» становить 11 565,94 грн. (34 100,00 - 22 534,06).
З метою врегулювання спірних відносин у 2024 році КП «Луцьке підприємство електротранспорту» направляло претензію до ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП» щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час ДТП.
Однак у відповіді (лист вих.№15/03/24-1 від 15.03.2024р.) на претензію від 05 березня 2024 №02-05/219 ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП» зазначило, що відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, яким у даному випадку є ПАТ «Страхова компанія «УСГ».
Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідач завдані позивачу збитки в сумі 11 565,94 грн., що становлять різницю між фактичним розміром завданої шкоди в сумі 34 100,00 грн. і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 22 534,06 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону Україну «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень статті 1194 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 462/1696/15-ц, від 16.12.2020 у справі № 757/13525/18-ц з врахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду зазначив, що обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Якщо потерпілому недостатньо сплаченого страховиком відшкодування для повного відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За загальними правилом ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як слідує із матеріалів справи, 13.12.2023 між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» (страховик) та ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП» (Страхувальник) укладено Поліс №ЕР-218399587 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Строк дії Договору з 14.12.2023 до 13.06.2024. Страхова подія настала 20.12.2023, тобто в межах дії даного полісу.
Суд встановив, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2024 у справі №161/263/24 винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнано водія автобуса MAN A21 - ОСОБА_1 . Дана особа перебувала у трудових відносинах з ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП».
Отже, вина водія транспортного засобу - автобуса MAN A21, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП», є доведеною судом обставиною.
ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на виконання умов полісу №ЕР-218399587 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатило позивачу страхове відшкодування в загальній сумі 22 534,06 грн.
Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі ст. 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006-15-ц).
Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача викладеними у позовній заяві, щодо наявності правових підстав для відшкодування залишку фактично понесених затрат позивача за шкоду, заподіяну в ДТП саме ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП» з огляду на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП».
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ст. 1187 ч.2 Цивільного кодексу України "шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".
Отже, матеріалами справи підтверджується, що під час вчинення ДТП, водій транспортного засобу - автобуса MAN A21, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП», виконував трудові обов'язки, відтак на ТОВ «БЕСТ ЛЕНАД ГРУП» в силу закону покладається обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 565, 94 грн. матеріальної шкоди, що становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
З врахуванням викладеного, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву за вх.№01-75/100/25 від 27.03.2025, судом до уваги не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 2 422,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Ленад Груп" (вул. Мистецька, 7, м. Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 44116797) на користь Комунального підприємства "Луцьке підприємство електротранспорту" (вул. Івасюка, 1/52, м. Луцьк, Волинська область, 43018, код ЄДРПОУ 03327931) 11 565,94 грн. матеріальної шкоди та 2 422,40 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В. М. Дем'як