29.04.2025 року м. Дніпро Справа № 904/120/24 (904/4216/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 26.11.2024р. у справі № 904/120/24 (904/4216/24)
за позовом позивача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
та позивача-2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбува" (49000, місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок 11; ідентифікаційний код 36120767)
про захист прав споживача та визнання майнових прав на об'єкт інвестування, -
в межах розгляду справи № 904/120/24
за заявою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок 11; ідентифікаційний код 36120767)
про визнання банкрутом , -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбува", в якій просять суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнові права на об'єкт незвершеного будівництва - квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
В подальшому позовні вимоги змінені, та позивачі просили суд:
1. Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
2. Зобов'язати відповідача зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно майнові права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на об'єкт незавершеного будівництва - квартиру будівельний АДРЕСА_3 , звернувшись з відповідною заявою до державного реєстратора.
До Господарського суду Дніпропетровської області 14.10.2024 надійшла заява позивачів про вжиття заходів та забезпечення позову шляхом:
- заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Альбува" (ідентифікаційний код 36120767) та розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Альбува" (ідентифікаційний код 36120767), розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), всім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії відносно квартири будівельний АДРЕСА_3 , крім ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Заявники зазначають, що наразі їх майнові права на об'єкт інвестування вразливі, оскільки вони не визнані та не зареєстровані. Існує імовірність того, що поки слухається права майнові права на спірну квартиру можуть повторно бути відчужені іншій особі, що ускладнить виконання рішення та захист прав позивачів.
В доповнення до заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачами подано ряд письмових пояснень, з метою обґрунтування належності вжиття заходів забезпечення позову. Так, відповідно до поданих письмових пояснень необхідність вжиття заходів забезпечення позову, обґрунтована:
- наявністю кримінального провадження №12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України, стосовно боржника;
- мотивувальною частиною рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2023 у справі № 545/186/23, у якому вказано про неправомірні дії директора боржника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024р. у справі № 904/120/24 (904/4216/24), зокрема, у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. суду №47522/24 від 14.10.2024) про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, з урахуванням заяви (вх. суду №47525/24 від 14.10.2024) - відмовлено.
Ухвала мотивована тими, що суду не надано доказів вчинення будь-яких дій направлених на реалізацію майнових прав позивачів на об'єкт незавершеного будівництва, а також доказів підготовки до продажу такого майна.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2024 року у справі № 904/120/24 (904/4216/24) в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_4 було укладено з директором ТОВ "Каспі" ОСОБА_4 ; майнові права оплачено ще до підписання цього договору попереднику ТОВ "Каспі". Підрядні роботи з будівництва житлового будинку виконувало ТОВ "Ельман", одним із засновників якого також був ОСОБА_4 .
До червня 2018 року будівельні роботи виконувалися із запізненням, а потім зупинилися на рівні 6-го поверху. Керівницво й робітники ТОВ "Каспі" та ТОВ "Ельман" на зв'язок з позивачами не виходили.
Позивачам стало відомо про зміну власників і керівників ТОВ "Каспі" та ТОВ "Ельман".
А з судових рішень, розмішених у Єдиному державному реєстрі судових рішень позивачі дізналися, що в червні 2018 року певна група осіб, застосувавши до ОСОБА_4 психологічне й фізичне насильство, незаконно заволоділа підприємствами ТОВ "Каспі" та ТОВ "Ельман"; ТОВ "Каспі" було перейменовано на ТОВ "Альбува". З цього приводу слідчим відділенням № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018170020001699 від 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України, що належить до тяжких злочинів.
В ході досудового розслідування ОСОБА_4 пояснив, що шляхом погроз і застосування до нього фізичного насильства, певні особи змусили його підписати документи на відчуження частки статутного капіталу ТОВ "Каспі" та ТОВ "Ельман" на користь інших осіб.
Позивачі вважають, що не існувало ніяких об'єктивних перепон для продовження будівництва спірного житлового будинку. Однак, нові власники ТОВ "Альбува" штучно довели Товариство до банкрутства, щоб усунути кредиторів будівництва через процедуру банкрутства і ліквідації та заволодіти їх грошовими коштами.
Наразі нові власники ТОВ "Альбува" розпродують майнові права на квартири об'єкта незавершеного будівництва - житлового багатоквартирного будинку по АДРЕСА_5 (друга та третя черги) через інвестиційну компанію "Каспі".
На даний час ОСОБА_5 є співвласником та директором ТОВ "Альбува", а також директором ТОВ "Ельман". З рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2023 року у справі № 545/186/23 за позовом ТОВ "Альбува" до ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань позивачам стало відомо, що ОСОБА_5 з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами інвестора будівництва ОСОБА_3 , з використанням завідомо підроблених документів 16 січня 2023 року подав до відділення поліції № 5 Дніпровського РУП ГУНП Дніпропетровської області завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ОСОБА_3 і ОСОБА_6 тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Враховуючи недобросовісну поведінку відповідача, позивачі вважають, що він в будь-який час, без їх згоди, може здійснити, а можливо вже здійснив, повторне відчуження майнових прав на спірну квартиру, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, тоді як позивачі не зможуть витребувати майнові права від нового набувача.
Позивачі мають сумніви в доброчесності ліквідатора ТОВ "Альбува" Шершня Ю.С. оскільки зверталися до нього з запитами на інформацію стосовно спірної квартири однак відповіді на ці запити не отримали.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 29.04.2025р. о 10:00 год.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні на скористався. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено вище, предметом позову, з яким звернулися позивачі, є визнання за ними майнових прав на об'єкт незвершеного будівництва - квартиру будівельний № 87 проектною загальною площею 92,84 кв. м в багатоповерховому житловому будинку готельного типу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Полтава, вул. Коваля, 2.
Позивачі посилаються на те, що ними було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на вказану квартиру з ТОВ "Каспі", який оплачено з боку позивачів. З червня 2018 року будівельні роботи з будівництва багатоповерхового будинку зупинилися. Позивачами втрачено зв'язок з ТОВ "Каспі" та ТОВ "Ельман", яке виконувало підрядні роботи з будівництва. Позивачам стало відомо про зміну власників та керівництва вказаних товариств, а ТОВ "Каспі" було перейменовано на ТОВ "Альбува". Стосовно факту незаконного заволодіння товариствами порушено кримінальну справу. При цьому, не поновлюючи будівництво, ТОВ "Альбува" продовжує здійснювати продаж майнових прав на квартири у об'єкті незавершеного будівництва.
Позивачі також посилаються на результати розгляду справи № 545/186/23, у якій зазначено, що ТОВ "Альбува" фактично заперечувало існування аналогічних договорів купівлі-продажу майнових прав з іншими інвесторами.
Враховуючи поведінку відповідача, позивачі вважають, що він у будь-який час без їх згоди може здійснити відчуження майнових прав на спірну квартиру, що значно утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року по справі № 359/5719/17 після виконання умов інвестиційного договору інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування, які після завершення будівництва об'єкта нерухомості та прийняття його до експлуатації трансформуються у право власності інвестора на проінвестований об'єкт з необхідністю державної реєстрації інвестором такого права за собою, то забудовник позбавлений права відчужувати об'єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи.
При розгляді заяви про забезпечення позову апеляційний суд враховує наявність між сторонами спору щодо майнових прав на об'єкт незвершеного будівництва - квартиру в багатоповерховому житловому будинку, те, що ці права позивачів наразі не зареєстровано та не відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується з доводами позивачів, що за таких обставин, відповідач вільно зможе розпорядитися майновими правами на квартиру, обтяжувати їх, незважаючи на те, що такі майнові права вже продані та належать позивачам. Вказане беззаперечно в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивачів. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися правами на майно) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Апеляційний суд також враховує, що реалізація в майбутньому судового рішення у справі про визнання майнових прав (у разі задоволення позовних вимог) прямо залежить від тієї обставини, чи не буде відчужено такі права відповідачем іншим особам та чи буде визначений відповідач належний на момент винесення рішення по суті спору. У свою чергу, заборона відчуження майнових прав на спірну квартиру та заборона вчинення реєстраційних дій щодо неї забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову та належний захист прав.
Запропоновані позивачами заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, є ефективним захистом можливих порушених прав позивачів від недобросовісних дій з боку відповідача, задля забезпечення ефективного захисту прав позивачів в межах одного судового провадження без додаткових звернень до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому заборона вчиняти певні дії до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача, а лише встановлює певні обмеження. Крім того, такий захід скасовується у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.
Можливість розпоряджатися майновими правами лише тимчасово обмежується виключно щодо квартири, якої стосується спір, а не всього об'єкту незавершеного будівництва.
Виходячи з аналізу фактичних обставин, встановлення яких є необхідним під час вирішення заяви про забезпечення позову, зокрема тривале будівництво багатоквартирного будинку та подальше зупинення такого будівництва, укладення договору щодо придбання майнових прав на квартиру з відповідачем ще у 2017 році та його оплата позивачами, зміни власників товариства відповідача та його керівника, відсутність реєстрації прав позивачів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, апеляційний суд приходить до висновку, що існує реальна загроза ефективному захисту порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача, на захист яких подано позов, в разі його задоволення, а невжиття відповідних заходів забезпечення позову, у випадку ухвалення рішення на користь позивачів, не забезпечить реального захисту його прав.
З огляду на викладені в заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи предмет позову у зазначеній справі та передбачені частиною 1 статті 137 ГПК заходи забезпечення позову, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майнових прав на спірну квартиру та заборони вчинення реєстраційних дій щодо неї є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, що дозволить уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Натомість суд першої інстанції, обмежившись посиланням на те, що наведені позивачем підстави та подані ним докази не є достатніми для вжиття обраного позивачами заходу забезпечення позову, не дослідив та не надав оцінки тій обставині, чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав в майбутньому, а також балансу інтересів сторін і їх ризиків.
Так, колегія суддів погоджується, що прямо обставини досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018170020001699 та обставини справи № 545/186/23 не свідчать про намір відчуження майнових прав позивачів-1,2 на користь третіх осіб, що є предметом даного спору. Проте, апеляційний суд враховує і посилання позивачів на тривале невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про придбання майнових прав, перебування відповідача у процедурі банкрутства та незахищеність прав позивачів з урахуванням специфіки набуття прав на об'єкт, який буде існувати лише в майбутньому.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 зроблено висновок, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо), може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов'язковою підставою для їх застосування.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а не подати докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного майна (в даному випадку майнових прав), розпорядження ними тощо, ураховуючи, що право власника на таке відчуження/розпорядження у будь-який момент, який (момент волевиявлення) неможливо ні передбачити, ні відстежити позивачем.
Відсутність на даний час належних доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження майнових прав на спірне нерухоме майно, не спростовує наявності у останнього такої можливості відчуження їх у будь-який час.
Суд враховує, що відповідач ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не спростував наведені позивачами аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідачем буде здійснено відчуження майнових прав на квартиру іншим особам або реєстраторами будуть здійснені реєстраційні дії щодо вказаного об'єкту відносно інших осіб, позивачі будуть позбавлені можливості захистити свої права в межах одного судового провадження за даним позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення їх законних прав та інтересів, тоді як відповідач не зазнає негативних наслідків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, погоджується з доводами позивачів щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відчуження майнових прав на спірну квартиру та заборону вчинення реєстраційних дій відносно цього об'єкту.
Водночас, апеляційний суд приймає до уваги неприйнятність визначеного позивачами формулювання заходу забезпечення позову шляхом заборони всім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії відносно квартири. Такий перелік органів реєстрації не відповідає визначенню державного реєстратора згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно, вимога, підлягає задоволенню судом з урахуванням положень вказаного закону.
З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, відповідно, оскаржувану ухвалу слід скасувати в частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майнових прав на спірну квартиру та заборони вчинення реєстраційних дій відносно цього об'єкту з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення цих вимог, в редакції апеляційного суду.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024р. у справі № 904/120/24 (904/4216/24) - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024р. у справі № 904/120/24 (904/4216/24) скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення таких вимог.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альбува" (ідентифікаційний код 36120767) та розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Альбува" (ідентифікаційний код 36120767), розпоряднику майна арбітражному керуючому Шершень Юрію Сергійовичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), всім суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії відносно квартири будівельний АДРЕСА_3 , крім ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
У решті ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024р. у справі № 904/120/24 (904/4216/24) - залишити без змін.
Стягувачами за даною ухвалою є:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Альбува" (49000, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок, 11, ідентифікаційний код 36120767)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дня її постановлення - 29.04.2025 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 30.04.2028.
Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.05.2025р.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов