вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Справа № 910/861/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Волосюк Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.02.2025) (суддя Підченко Ю.О.)
у справі № 910/861/24 Господарського суду міста Києва
за позовом Фізичної особи-підприємця Ільїна Михайла Володимировича
до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
про стягнення 293 947,20 грн
Короткий зміст заяви позивача про ухвалення додаткового рішення
21.04.2024 Фізична особа-підприємець Ільїн Михайло Володимирович (далі - ФОП Ільїн М.В., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою від 21.04.2024 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/861/24, в якій просив суд стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - КП "Київтранспарксервіс", відповідач) на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/861/24 заяву ФОП Ільїна М.В. задоволено. Стягнуто з КП "Київтранспарксервіс" на користь ФОП Ільїна М.В. витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн.
Місцевий господарський суд виходив із того, що вартість послуг та витрачений час, які зазначені в актах, відповідають критерію розумності, такі витрати мають характер необхідних, співрозмірні з виконаною роботою в суді першої інстанції. Витрати позивача на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтований. Відповідачем не доведено надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів про наявність підстав зменшити розмір таких витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, КП "Київтранспарксервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/861/24 та ухвалити нове рішення, яким змінити оскаржуване додаткове рішення, відмовивши ФОП Ільїну М.В. у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- розмір витрат на правову допомогу, які стягнуто судому першої інстанції з відповідача, не є співмірним із розглядом справи, складання позовної заяви, відповіді на відзив, в якій міститься фактично все те, що і в позовній заяві, та участь у двох судових засіданнях не вартують 20 000,00 грн;
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що зазначена справа є типовою для представника позивача, який представляє інтереси в аналогічних справах, відповідачем в яких є КП "Київтранспарксервіс", що мають той самий предмет спору (про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції), що свідчить про те, що адвокатом уже опрацьовано певний обсяг "шаблонних" документів у вказаній категорії справ;
- таким чином, зважаючи на предмет позову, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих послуг, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн є надмірними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Київтранспарксервіс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/861/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2025 о 10:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.04.2025.
Позиції учасників справи. Заяви учасників справи
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
29.04.2025, до початку судового засідання, до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про розгляд даної справи за відсутності представника позивача. У зазначеній заяві позивач просить суд розглядати дану справу за відсутності його представника, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 29.04.2025 з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Разом із тим, суд враховує заяву позивача про розгляд даної справи за відсутності представника позивача, яка надійшла до Північного апеляційного господарського суду 29.04.2025 до початку судового засідання.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У січні 2024 року ФОП Ільїн М.В. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київтранспарксервіс" про стягнення шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, в розмірі 293 947,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/861/24 позов ФОП Ільїна М.В. задоволено. Стягнуто з КП "Київтранспарксервіс" на користь ФОП Ільїна М.В. шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, в розмірі 293 947,20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 409,21 грн.
22.04.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі (подана до суду 21.04.2024), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
26.04.2024 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 4 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 зупинено розгляд заяви ФОП Ільїна М.В. про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/861/24 до Господарського суду міста Києва після апеляційного оскарження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 у справі № 910/861/24 залишено без змін.
12.12.2024 матеріали справи № 910/861/24 повернулися до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 було поновлено розгляд заяви ФОП Ільїна М.В. про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання на 20.01.2025.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
У позовній заяві як попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат зазначено, що позивачем понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 4 409,21 грн та витрати на професійну правничу допомогу (написання позовної заяви) в розмірі 6 000,00 грн. Позивачем очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу: написання відповіді на відзив - 3 000,00 грн/1 год, у разі отримання відзиву на позовну заяву; участь у судовому засіданні - 4 000,00 грн (одне судове засідання), в разі проведення судового засідання.
Також у позовній заяві позивач зробив заяву, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази, які підтверджують, що позивач сплатив судові витрати або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд враховує, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі з доказами понесення відповідних витрат подана 21.04.2024 в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 3/Г від 19.01.2024, укладеного між ФОП Ільїним М.В. (Клієнт) і Адвокатським об'єднанням "Вишневий і Партнери" (далі - АО "Вишневий і Партнери") (Адвокатське об'єднання) (далі - Договір), та додатку № 1 від 19.02.2024 до нього; ордера серії АІ № 1520354 на надання правничої (правової) допомоги ФОП Ільїну М.В. на підставі Договору у Господарському суді міста Києва адвокатом Сабадин Аллою Василівною (далі - Сабадин А.В.), виданого АО "Вишневий і Партнери" 22.01.2024; свідоцтва серії КС № 6332/10 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Сабадин А.В. 08.12.2017, актів про надання професійної правничої допомоги від 22.01.2024, від 20.02.2024, від 29.02.2024 та від 18.04.2024.
Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ФОП Ільїну М.В. у цій справі надавалась адвокатом Сабадин А.В.
Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу Клієнту щодо стягнення з КП "Київтранспарксервіс" 293 947,20 грн, що є розміром подвійної шкоди, завданої у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
За умовами п. 1.2 Договору Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання представляти права і законні інтереси Клієнта в Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду та інших судах, а також здійснювати інші необхідні для виконання цього Договору дії.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що за надання Адвокатським об'єднанням послуг, обумовлених п. 1.1 та п. 1.2 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню грошову винагороду (гонорар), розмір якої, визначений у додатку до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 4.4 Договору за результатами надання професійної правничої допомоги на вимогу Клієнта складається акт про надання професійної правничої допомоги, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги і її вартість.
Згідно з додатком № 1 від 19.01.2024 до Договору вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання професійної правничої допомоги Клієнту (грошова винагорода/гонорар) складає:
- написання (підготовка) заяви по суті спору - 3 000,00 грн за 1 год (одна заява по суті спору);
- участь у судовому засіданні - 4 000,00 грн (одне судове засідання).
Відповідно до акта про надання професійної правничої допомоги від 22.01.2024 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу): написання (підготовка) позовної заяви про стягнення шкоди, завданої у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 293 947,20 грн - 6 000,00 грн (3 000,00 грн/2 год). Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 6 000,00 (шість тисяч) грн.
Згідно з актом про надання професійної правничої допомоги від 20.02.2024 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу): написання (підготовка) відповіді на відзив по справі № 910/861/24 за позовом ФОП Ільїна М.В. до КП "Київтранспарксервіс" про стягнення шкоди, завданої у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 293 947,20 грн - 6 000,00 грн (3 000,00 грн/2 год). Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 6 000,00 (шість тисяч) грн.
Відповідно до акта про надання професійної правничої допомоги від 29.02.2024 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу): участь 29.02.2024 в підготовчому судовому засіданні по справі № 910/861/24 за позовом ФОП Ільїна М.В. до КП "Київтранспарксервіс" про стягнення шкоди, завданої у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 293 947,20 грн - 4 000,00 грн. Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 4 000,00 (чотири тисячі) грн.
Згідно з актом про надання професійної правничої допомоги від 18.04.2024 Адвокатське об'єднання надало за Договором, а Клієнт прийняв наступні послуги (професійну правничу допомогу): участь 18.04.2024 в судовому засіданні по справі № 910/861/24 за позовом ФОП Ільїна М.В. до КП "Київтранспарксервіс" про стягнення шкоди, завданої у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 293 947,20 грн - 4 000,00 грн. Адвокатським об'єднанням надано професійну правничу допомогу Клієнту, вартість якої складає 4 000,00 (чотири тисячі) грн.
Отже, з наведеного вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 20 000,00 грн.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.
Апеляційний господарський суд зважає на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з якою фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Великою Палатою Верховного Суду у згаданій постанові зазначено, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару із складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункти 145, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У розгляді даного спору судова колегія також враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач просив суд зменшити розмір зазначених витрат до 4 000,00 грн, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача, не є співмірним з розглядом справи, складання позовної заяви про відшкодування шкоди не вартує 20 000,00 грн. Оскільки позивачем не надано розрахунку наданих послуг, а також ставок, відповідно до яких розраховувалася вартість наданих послуг, на думку відповідача, зазначені послуги вартують 4 000,00 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції із цього приводу зауважує, що в додатку № 1 від 19.01.2024 до Договору наведено вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання професійної правничої допомоги Клієнту, а саме: написання (підготовка) заяви по суті спору - 3 000,00 грн за 1 год (одна заява по суті спору); участь у судовому засіданні - 4 000,00 грн (одне судове засідання), а в актах про надання професійної правничої допомоги вказано, які саме послуги з професійної правничої допомоги надано Клієнту та їх вартість (у тому числі кількість годин, витрачених на написання (підготовку) заяв по суті спору).
З урахуванням рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що вартість послуг та витрачений час, які зазначені в актах, відповідають критерію розумності, такі витрати мають характер необхідних, співрозмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції. Витрати позивача на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтований. Відповідачем, у свою чергу, не доведено надмірності понесених ФОП Ільїним М.В. витрат на професійну правничу допомогу та не надано доказів наявності підстав для зменшення розміру таких витрат.
За таких обставин, зважаючи на те, що позов у даній справі задоволено повністю, суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву ФОП Ільїна М.В. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/861/24, стягнувши з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі "Трофимчук проти України" Європейського суду з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/861/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
Виходячи з положень ст. 129 ГПК України, під час оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст. 74, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 910/861/24 залишити без змін.
3. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 09.05.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко