ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
06 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3206/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
Представники сторін:
Від Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" - не з'явився;
Від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - не з'явився;
Від ОСОБА_1 - Голуб А.С.;
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - не з'явився;
розглянувши заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168"
на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2025
по справі №916/3206/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- ОСОБА_1
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання договору недійсним,
Господарським судом Одеської області розглядалась справа №916/3206/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" (далі- Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Відповідач) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 01.06.2001 між Відкритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 15168", правонаступником якого є ПрАТ "Автотранспортне підприємство 15168", та Украинским акционерным коммерческим промышленно-инвестиционным банком, правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", предметом якого є: 3(три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м, розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" (вх.№5512/25 від 18.02.2025) про залишення без розгляду позовної заяви про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 01.06.2001 задоволено, позовну заяву ПрАТ "Автотранспортне підприємство 15168" залишено без розгляду.
24.02.2025 до місцевого господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 43 000 грн.
Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/3206/24 задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 24 500 грн; у задоволенні решти заяви відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просило додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 по справі №916/3206/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" суми судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу, які ОСОБА_1 поніс у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 по справі №916/3206/24 залишено без задоволення; додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 по справі №916/3206/24 - без змін.
29.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, які понесені Третьою особою під час розгляду справи №916/3206/24 в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення призначено на 06.05.2025 о 12-30 год.
06.05.2025 у судове засідання з'явився представник Третьої особи, який підтримав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились. Про день час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168", Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїм правом на подання відзиву (заперечення) на заяву щодо відшкодування витрат, понесених ОСОБА_1 в якості витрат на професійну правничу допомогу не скористались, що не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.10.2024 між Орловим П.П. (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (Адвокатське об'єднання) укладено Договір про надання правничої допомоги №064/2024, відповідно до п. 1.2 якого Адвокатське об'єднання надає Клієнту наступні юридичні послуги: ознайомлення з матеріалами цивільної справи №521/20813/23 та господарської справи №916/3206/24 у судах та наявними у Клієнта доказами; правовий аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини; направлення адвокатських запитів (у разі необхідності); підготовка правової позиції та визначення подальших дій; підготовка та подання документів по суті справи, процесуальних документів (клопотань, заяв, заперечень на клопотання, заяви), апеляційних та касаційних скарг; участь в судових засіданнях в судах.
На підставі вказаного Договору та ордеру серії ВН №1495560 від 01.04.2025 представництво ОСОБА_1 в Південно-західному апеляційному господарському суді у справі №916/3206/24 здійснювала адвокат Голуб Анастасія Сергіївна, яка є членом Адвокатського об'єднання «БОНДАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ».
За умовами п.4.3 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024. У разі відсутності заперечень сторін договір вважається продовженим.
Відповідно до п.2.1 Договору про надання правничої допомоги №064/2024 від 24.10.2024 розмір гонорару за цим Договором визначається за домовленістю сторін та встановлюється додатковою угодою до цього договору.
Додатковою угодою № 2 від 01.04.2025 до Договору №064/2024 від 24.10.2024 сторони погодили розрахунок вартості послуг за здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 у справі №916/3206/24 у Південно-західному апеляційному господарському суді у фіксованій ставці, а саме: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - одна послуга 8000 грн; підготовка та подання у разі необхідності інших документів (заперечень на клопотання, заперечень на відповідь на відзив, клопотань, пояснень, заяв) - одна послуга 2 000 грн; участь у судових засіданнях - 2000 грн одне засідання; підготовка та подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді - одна послуга 2000 грн.
Відповідно до Акта наданих послуг №3/12 від 28.04.2025 за Договором про надання правничої допомоги №064/2024, Адвокатським об'єднанням надано Клієнту наступні послуги з відповідною вартістю: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/3206/24 - одна послуга 8000 грн; участь у судових засіданнях у справі №916/3206/24 - 2000 грн одне засідання; підготовка та подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді - одна послуга 2000 грн. Всього надано послуга на суму 12000 грн.
Колегія суддів зазначає, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об'єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
В п. 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі N 922/445/19 зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Згідно із частинами 4, 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач своїм правом, визначеним у частині 5 вказаної норми, не скористався клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката не надав.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у Акті наданих послуг №3/12 від 28.04.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 064/2024, Адвокатським об'єднанням надано Клієнту наступні послуги з відповідною вартістю: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №916/3206/24 - одна послуга 8000 грн; участь у судових засіданнях у справі №916/3206/24 - 2000 грн одне засідання; підготовка та подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді - одна послуга 2000 грн. Всього надано послуг на суму 12000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, адвокат Голуб А.С. взяла участь у одному судовому засіданні 24.04.2025, а також подала відзив на апеляційну скаргу, який фактично дублює зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, тобто підготовка такого відзиву не вимагала від представника Третьої особи витрати значного часу.
Отже, колегія суддів, оцінивши подані заявником письмові докази на підтвердження витрат на надання правничої допомоги, беручи до уваги відсутність особливої складності справи, яка переглядалася судом апеляційної інстанції, сталу правову позицію Третьої особи щодо питань оскарження Позивачем додаткової ухвали суду першої інстанції про відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката, кількість і тривалість судових засідань у даній справі, в яких брала участь представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції (1 судове засідання), судова колегія вважає, що у даному випадку, відшкодуванню потребують витрати заявника за участь адвоката у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулося 24.04.2025 та подання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 3000 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на це, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнена з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору. Отже, заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанова ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 щодо відступу від висновку, викладеного в постанові КГС Верховного Суду від 21.10.2022 у справі №910/13595/20).
Відтак, з огляду на розумність, обґрунтованість та співмірність розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, розмір такої допомоги адвоката у сумі 12000 грн є частково обґрунтованим, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про те, що достатнім, співмірним та обґрунтованим у своїй сукупності буде відшкодування Третій особі витрат на правничу за перегляд додаткової ухвали суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
За результатами розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.
З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного перегляду додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 у справі №916/3206/24 та такою, що потребує часткового задоволення в сумі 3000 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" (65098, м.Одеса, вул.Стовпова, буд.15-Г, код ЄДРПОУ: 03117984) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 в іншій частині відмовити.
4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду Одеської області.
5. Матеріали справи №916/3206/24 повернути до Господарського суду Одеської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 12.05.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош