Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1873/24
Провадження № 2/552/117/25
іменем україни
12.05.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Мараховської О.С.,
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/1873/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», -
Позивач ОСОБА_2 28.03.23024 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11.12.2024 з вини відповідача ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачу на праві власності транспортний засіб SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження.
Вказував, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована та за його заявою НАСК «Оранта» визначено і виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 127500 грн, виходячи з ліміту в сумі 130000 грн та франшизи 2500 грн.
Позивач зазначав, що з метою визначення розміру збитків звернувся до судового експерта, відповідно до висновку якого вартість відновлювального ремонту складає 242758,98 грн.
Вважає, що відповідачем має бути сплачена різниця між визначеною експертом сумою та отриманим відшкодування в розмірі 115258,98 грн.
В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на відшкодування шкоди та понесених судових витрат 133258,98 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.03.2024 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2024 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ НАСК «Оранта».
19.09.2024 до суду надійшли письмові пояснення ПАТ НАСК «Оранта», як третьої особи, де страховою компанією зазначено, що 12.10.2021 між ОСОБА_3 та ПАТ «НАСК «Оранта» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Great Wall Voleex», державний номер НОМЕР_2 . 11.12.2021 на телефон сервісної служби від страхувальника надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яку було визнано страховим випадком та здійснено на користь потерпілого виплату страхового відшкодування. Третя особа вказувала, що згідно ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , складає 168821,29 грн, суму страхового відшкодування визначено в розмірі 127500 грн з розрахунку страхового ліміту 130000 грн та франшизи 2500 грн.
19.09.2024 відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що дійсно 11.12.2021 в м. Полтава на перехресті вулиць Дмитра Коряка та Пушкіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля GREAT WALL VOLEEX C30, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою суду ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована в НАСК «Оранта», поліс № АТ1406368.
Вказувала, що свою вину в ДТП визнала та в повній мірі здійснила заходи, пов'язані з обов'язком повідомлення про ДТП, 20.01.2022 була сплачена позивачу сума франшизи у розмірі 2500 грн.
Враховуючи зазначене визнає відшкодування матеріальних збитків на користь позивача ОСОБА_2 у сумі 38821, 29 коп., та не заперечує розглянути варіант розрахунку шкоди з фактично виконаних послуг по відновленню автомобіля за наявності їх документального підтвердження.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.
Представник відповідача позовні вимоги визнавала частково, в частині стягнення матеріальних збитків в сумі 67648,53 грн виходячи в висновку судової експертизи № 8 від 26.01.2025.
Представник ПАТ НАСК «Оранта» просив проводити розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Встановлено, що 11.12.2021 о 10 год. 59 хвл. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем GREAT WALL VOLEEX C30, державний номер НОМЕР_2 , по вул. Дмитра Коряка в м. Полтава при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Пушкіна, не надала перевагу у русі автомобілю SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , що рухалась по головній дорозі, та скоїла з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_3 порушила вимоги п.п. 16.11 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29.12.2021 в справі № 552/7107/21, провадження № 3/552/2279/21, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки відповідні обставини встановлені судовим рішенням, відповідно до положень ст. 82 ЦПК України суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом вставлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 11.12.2021, транспортний засіб SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження.
Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, урегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції на час спірних правовідносин, передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила зазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Встановлено, що станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу, була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідченого полісом № АТ/1406368, за умовами якого ліміт страхової суми визначено в розмірі 130000 грн.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , як потерпілий, звернувся 15.12.2021 до ПАТ «НАСК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування, подія була визнана страховим випадком та на підставі страхового акту № ОЦВ-21-16-68790/1 від 03.02.2022 визначено суму страхового відшкодування в розмірі 127500 грн, виходячи з визначеного в сумі 168821,29 грн розміру збитку, 130000 грн встановленого ліміту та 2500 грн франшизи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/19746-АВ від 24.01.2025, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SUZUKI VITARA, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його ушкодження в результаті ДТП, яка відбулася 11.12.2021, без урахування ПДВ, становить 197648,53 грн.
Тому суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 на відшкодування шкоди підлягає стягненню сума і розмірі 67648 грн 53 коп., як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), з такого розрахунку (197648,53 грн (розмір збитку) - 127500 грн (страхова виплата) - 2500 грн сплаченої відповідачем позивачу франшизи).
З зазначених підстав позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
При вирішення справи судом не може бути прийнятий до уваги висновок № 8 від 26.01.2022, оскільки таке дослідження було проведено без дотримання вимоги про обов'язків виклик заінтересованих осіб.
При вирішенні справи суд враховує, що позивач не надав до суду доказів щодо проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на СТО, яке має статус платника ПДВ, відповідно розмір збитків підлягає стягненню саме без урахування суми ПДВ.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн та на правову допомогу в розмірі 15000 грн. Такі витрати документально підтверджені.
Відповідачем понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 12500 грн та на проведення судової експертизи в розмірі 9550,80 грн. Такі витрати також документально підтверджені.
Витрати позивача ОСОБА_2 в розмірі 3000 грн за складення висновку № 8 від 26.01.2022 не є судовими витратами в розумінні ЦПК України, не є тими витратами, які позивач здійснив у зв'язку з необхідністю відновлення свого порушеного права, тому такі витрати не підлягають йому відшкодуванню.
Відповідно у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог кожній стороні підлягають відшкодуванню іншій понесені судові витрати в справі.
Враховуючи часткове задоволенні позовних вимог з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування понесених судових витрат підлягає стягненню 710,85 грн сплаченого судового збору, 8803,50 грн на правову допомогу, а всього 9514,35 грн.
З позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 5163,75 грн на правову допомогу, 3945,44 грн на проведення експертизи, всього 9109,19 грн.
Ч. 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення остаточно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування понесених судових витрат 405,16 грн з розрахунку 9514,35 грн - 9109,19 грн = 405,16 грн.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 67648 грн 53 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування понесених судових витрат 405,16 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
-Учасники справи:
-позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
-відповідач ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
-третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», місцезнаходження 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, корпус Г, код ЄДРПОУ 00034186.
Повне судове рішення складено 12.05.2025
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко