12.05.2025
Єдиний унікальний номер 389/435/21
провадження №1-кп/389/44/21
12 травня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120160001178 від 15.08.2020, стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, громадянина України, освіта
зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , не має судимості в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121КК України,
ОСОБА_7 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.
15.08.2020 в період часу з 06.00 до 07.00 години, ОСОБА_7 знаходився в кімнаті будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої спільно з ОСОБА_9 .. Під час спільного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_7 раптово виник умисел на заподіяння ОСОБА_9 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Реалізуючи даний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за столом в приміщенні кімнати будинку за вищевказаною адресою, підвівшись зі столу, наніс кулаком правої руки не менше двох ударів в область голови ОСОБА_9 , від яких останній впав на підлогу. Після цього ОСОБА_7 кулаками обох рук наніс ще не менше шести ударів ОСОБА_9 в область грудної клітини та тулуба.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді: численних синців зливного характеру в ділянці голови, грудної клітки, тулуба; саден на обличчі; забійних ран правої вушної раковини; внутрішньо-черепної травми: підоболонкові крововиливи головного мозку, крововиливи в дно четвертого шлуночку; численних переломів ребер з розвитком гемо пневмотораксу, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №97 від 05.10.2020, відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення.
Смерть ОСОБА_9 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23.45 годині у палаті інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» знаходиться в прямому причино-наслідковому зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та є наслідком масивної травми голови та грудної клітки з підоболонковими крововиливами головного мозку, численними переломами ребер з пошкодженням легенів та розвитком гемо пневмотораксу.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, визнав спочатку частково, у подальшому в повному обсязі та надав суду показання, відповідно до яких 14.08.2020 підвіз ОСОБА_10 додому. Потім у нього зламалась машина, а ОСОБА_10 її відремонтував, тож він, щоб подякувати, купив йому горілку. Вони вдвох вживали горілку, в цей час прийшла донька ОСОБА_11 , сказала, щоб вони не пили і він їй пообіцяв, що перестануть. Коли донька ОСОБА_11 пішла, він вийшов до машини і з'ясувалось, що ключів немає, тож він повернувся і попросив ОСОБА_11 подзвонити доньці з приводу ключів, а сам пішов додому. Зранку він прийшов до ОСОБА_11 і побачив, що в машині розкурочені провода. Зайшов у будинок, ОСОБА_11 був вдома, перебував у стані алкогольного сп'яніння, приставив до його шиї ніж, він сприйняв такі дії як погрожу його життю і вдарив його десь тричі, після чого той упав. Наніс не один удар, бо вважав, що одного удару буде недостатньо для того, щоб ОСОБА_11 не застосовував ніж. Після нанесення ударів пішов, коли виходив з будинку, ОСОБА_11 був живий, сидів на підлозі. ОСОБА_12 у ОСОБА_11 не було ножа, він би його не чіпав. Потім, коли зайшов в будинок з жінкою ОСОБА_11 , той сидів в крові.
Потерпіла ОСОБА_4 надала показання, відповідно до яких вони з колишнім чоловіком ОСОБА_9 , з яким офіційно розлучені, жили у різних будинках, розташованих один навпроти іншого. 14.08.2020 до неї приїхала донька - ОСОБА_5 і сказала, що біля будинку батька стоїть машина, вона вирішила, що чоловік з хлопцями збирається на рибалку. Потім з будинку вийшли ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_13 , погралися з онукою і ОСОБА_9 сказав, що прийде покосити траву. У той же день ОСОБА_13 намагався завести машину і вона вважала, що він поїхав. Наступного дня 15.08.2020 побачила, що машина ОСОБА_13 так і стоїть під двором, а через деякий час прийшов ОСОБА_13 і питав чого її донька забрала його ключі від машини. Потім зрозуміла, що не прийшов ОСОБА_9 , а він зранку завжди приходив, тим паче у неї була онука, яку він обожнював. Тож пішла до ОСОБА_9 сама, ОСОБА_13 , який у цей час спав в машині, сказав, що її чоловік спить вдома. Вона зайшла в будинок і побачила, що ОСОБА_9 лежить на підлозі у крові. Вона побігла додому і викликала швидку допомогу та поліцію. Знову пішла в будинок, в цей час ОСОБА_13 був біля машини, футболка у нього була розірвана, зі слідами крові, а на шиї була подряпина. У будинку на столі стояла пляшка, пачки від цигарок, тюнер був скинутий, телевізор увімкнений шипів. Штора була зірвана, на підлозі кров, у каструлі брудна вода з кров'ю, бризки крові були на стіні. Сварок з будинку ні 14 ні 15 серпня вона не чула, квартирки були зачинені. Коли 14.08.2020 бачила Шпільку, то ніяких подряпин у нього не було, одежа була ціла і без крові, саме 15.08.2020 побачила на ньому подряпину та кров на розірваній футболці. Ніхто, крім Шпільки, 14 та 15 серпня 2020 до ОСОБА_9 не приходив. Поданий цивільний позов підтримала у повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 надала показання, відповідно до яких 14 серпня 2020 приходила до свого батька - ОСОБА_9 взяти резинку, хто був у будинку крім батька не бачила, але біля його будинку стояла машина «Жигулі», номер не пам'ятає. При цьому ніяких тілесних ушкоджень у батька не було. 15.08.2020 вона приїхала і вколола матері укол і поїхала, машина так і стояла біля будинку. Потім подзвонила мати і сказала, що батько побитий. Коли приїхала, побачила побитого батька, з вуха у нього текла кров, він був опухший та харчав, без свідомості. Лежав батько у кухні, головою до вікна і біля голови стояла миска з водою червоного кольору. У будинку був безлад. У кімнаті, де лежав батько, на стіні була кров, в іншій кімнаті на речах була кров, після того, як поліції поїхала, знайшла зуб у будинку. У кухні, де лежав батько, зліва на стіні і на речах у кутку була кров. На столі у кухні стояла пуста пляшка та пачки від цигарок, а під вікном був ніж. У другій кімнаті, де було два дивани, біля одного був вибитий зуб і краплі крові, усе було розкидано. У третій кімнаті крові не було. У кухні ще стояла каструля з рідиною, колір не пам'ятає. Поданий цивільний позов підтримала у повному обсязі.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_14 надав показання, відповідно до яких дату точно не пам'ятає, о 07:30 годині їхав на роботу і вирішив заїхати до ОСОБА_11 покурити. Коли під'їхав, побачив, що біля двору ОСОБА_11 стоїть автомобіль «шістка», біля автомобіля стоїть ОСОБА_15 , який нічого не говорив. З двору вийшла жінка ОСОБА_11 і запросила подивитись, що робиться у будинку. Він зайшов у будинок і побачив ОСОБА_11 , який розпластаний лежав на підлозі, лице побите, нічого не говорив. Він був сильно побитий і хрипів, важко дихав, голова була опухла. Одягнутий ОСОБА_11 був у сорочку та штани, без взуття. Біля дивану, у самій великій кімнаті, побачив згусток крові. Слідів боротьби не бачив. Коли побачив розпухшу голову ОСОБА_11 , вже нічого не роздивлявся, сказав дружині ОСОБА_11 викликати швидку допомогу та поліцію. Чи були на Шпильці сліди боротьби чи крові не звернув увагу. Одягнутий ОСОБА_15 був у штани та футболку. ОСОБА_13 був спокійним, слідів перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння він не побачив.
Допитана у якості свідка ОСОБА_16 надала показання, відповідно до яких живе по одній стороні з ОСОБА_9 через хату. Почувши на вулиці, біля будинку ОСОБА_11 , ненормативну лексику, вийшла подивитись, що сталося. Шпилька, його прізвище дізналась на слідчому експерименті, йшов і сварився на ОСОБА_17 , слідів крові на ньому не бачила, лице не роздивилась. ОСОБА_18 їй сказала, що побили ОСОБА_19 і вона чекає поліцію та швидку допомогу. В цей час повз пройшов ОСОБА_13 , який висловлювався нецензурною лайкою і пішов до своєї машини, яка стояла коло двору, шукав ключі від машини, які, як потім з'ясувалось, лежали на двірниках машини. Коли приїхали лікарі, зайшла у будинок та побачила там ОСОБА_19 , який був побитий, лице у крові, сам у крові, стіни були у крові. Сам ОСОБА_20 лежав на підлозі до стіни головою і ногами до дверей, не говорив, а тільки харчав. У ОСОБА_19 лице було не тільки в крові, воно було синього, майже чорного кольору. На тілі ОСОБА_19 теж була кров, на стінах в сторону дверей і на одвірках також була кров. Збоку стояла відро і ОСОБА_20 був мокрий. Алкогольних напоїв у будинку не бачила. Одягнутий ОСОБА_11 був у шортах. В цей же день проводили слідчий експеримент і ОСОБА_15 говорив, що ОСОБА_11 на нього кидався з ножем, заперечував, що бив ОСОБА_11 . В її присутності знайшли табуретку, яка була у крові. Спочатку вона просто зайшла в будинок подивитись, а потім її запросили у якості понятої під час проведення слідчого експерименту. Під час слідчого експерименту бачила все те саме, що вже розказала і ще на кухні на столі лежав невеличкий ніж, ніж був чистий.
Допитана у якості свідка ОСОБА_21 надала показання, відповідно до яких у серпні 2020 року, число не пам'ятає, приходила до ОСОБА_22 за квітами. Спочатку гукала, ніхто не вийшов, а потім подзвонила і ОСОБА_11 вийшла до неї. При цьому бачила, що від двору ОСОБА_11 йшов ОСОБА_15 , на його футболці був відірваний рукав і були червоні плями, тілесних ушкоджень на ньому не було. Шпілька шукав ключі від автомобіля, ознак алкогольного сп'яніння у нього вона не помітила. Запаху алкоголю вона не відчувала, хоча хода у нього була невпевнена. Машина стояла біля двору світлого кольору, марки начебто «жигулі». Її будинок навпроти будинку ОСОБА_11 майже, через дорогу. За ОСОБА_23 нічого не говорив, тільки шукав ключі і бачила його біля двору хвилин 10.
Допитана у якості свідка ОСОБА_24 надала показання, відповідно до яких живе по сусідству з ОСОБА_9 14.08.2020 вечором побачила, що біля будинку ОСОБА_19 стоїть автомобіль «жигулі», чий не знає, усе було нормально. Десь о 01.00 годині ночі машина почала дирчати і вона крикнула ОСОБА_25 , щоб той угомонив гостя, бо гуркіт заважає і вона викличе поліцію. Потім чула, що ОСОБА_20 вийшов на вулицю і умовляв свого гостя, а кого саме не знає, залишитись до ранку і поспати. Потім, до ранку, була тиша, а зранку почула шум, гуркіт машин, швидку допомогу та поліцію. Вона зайшла в будинок разом з працівниками швидкої і побачила, що ОСОБА_15 лежить на підлозі, ногами до вікна, голова у нього побита і у синцях, кров на футболці, надутий живіт, із вуха текла кров, навкруги крові не було. Коли вночі ОСОБА_20 розмовляв зі своїм гостем, то називав його « ОСОБА_26 ». Вночі чула телевізор і все, ніяких суперечок не чула. Від її вікна до вікна ОСОБА_19 десь чотири метри і зазвичай вона чує усе, що відбувається. В обличчя вона не бачила того, з ким о 01 годині ночі розмовляв ОСОБА_20 , звернула увагу на те, що він був вищим за ОСОБА_27 . Коли тривало слідство, по голосу, впізнала, що це був саме ОСОБА_15 .
Допитаний у якості свідка ОСОБА_28 надав показання, відповідно до яких 15.08.2020 вони з ОСОБА_29 рвали бузину. Потім ОСОБА_29 подзвонили і він відвіз її додому. Біля будинку стояв автомобіль ВАЗ 2196. Коли зайшли у будинок, побачив ОСОБА_19 побитого, синього, він був без свідомості, голова як м'яч. Крім нього і ОСОБА_29 - доньки ОСОБА_19 , ще були у будинку працівники швидкої допомоги, якісь сусіди, точно не пам'ятає. Коли приїхала швидка, його попросили відігнати автомобіль ВАЗ 2196, бо він заважав швидкій допомозі, однак він не зміг цього зробити, оскільки автомобіль хоч і був відчинений, однак ключі були відсутні. У будинку був безлад, можливо була боротьба, чи були сліди крові у будинку і де саме конкретно не бачив. Коли допомагав нести ОСОБА_19 в швидку, останній хоч і був без свідомості, але був живий.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, крім визнання вини самим обвинуваченим, підтверджується також показаннями потерпілих, свідків та дослідженими письмовими доказами, а саме:
рапортом від 15.08.2024 (т.2 а.п.146), відповідно до якого ОСОБА_4 по лінії «102» повідомила про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , якого швидкою допомогою доставлено до лікарні;
довідкою №267, відповідно до якої ОСОБА_9 , 1955 року народження був доставлений до прийомного відділення лікарні о 09:20 годині 15.08.2020, діагноз: струс головного мозку, рвана рана правого вуха, пара орбітальна гематома, закрита травма і садна грудної клітини (т.2 а.п.146А);
лікарським свідоцтвом про смерть (т.2 а.п.181-182) відповідно до якого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
протоколом огляду місця події від 15.08.2020 - території домоволодіння по АДРЕСА_1 та відеозаписом до нього, під час якого було виявлено та вилучено: футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; туфлі чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору( т.2 а.п.147-148);
протоколом огляду місця події від 15.08.2020 - домоволодіння по АДРЕСА_2 та відеозаписом до нього, під час якого було вилучено два змиви речовини бурого кольору з підлоги з кімнат №№4,5; 4 сліди рук; автомобіль білого кольору ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 (т.2 а.п.149-153);
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.08.2020 (т.2 а.п.155-156), відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнала обвинуваченого ОСОБА_7 як особу, яка перебувала 15.08.2020 разом з її колишнім чоловіком за місцем проживання останнього;
протоколом огляду предмету від 25.08.2020 (т.2 а.п.157-158) відповідно до якого на наданому ОСОБА_4 та відеозаписом на ДВД диску наявні відео файли від 15.08.2020, які підтверджують перебування ОСОБА_7 15.08.2020 біля домоволодіння ОСОБА_9 в одязі на якому при огляді було виявлено речовину бурого кольору схожу на кров, постановою від 25.08.2020 (т.2 а.п.159) вказаний диск визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження;
висновком експерта №97 від 05.10.2020 (т.2 а.п.160-165), відповідно до якого, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 :
виявлені тілесні ушкодження у вигляді численних синців зливного характеру в ділянці голови, грудної клітки, тулуба, саден на обличчі, забійних ран правої вушної раковини, внутрішньочерепної травми: підоболонкові крововиливи головного мозку; крововиливи в дно четвертого шлуночку; численні переломи ребер з розвитком гемо пневмотораксу; вказані тілесні ушкодження утворились прижиттєво, в один час від дії тупих, твердих предметів як з обмеженою так і переважаючою травмуючою поверхнею та не менш як від 15 травматичних впливів; могли утворитись в строк близько 06:00-07:00 години 15.08.2020 та за тяжкістю в сукупності відносяться до категорії тяжких як небезпечних для життя під час утворення; індивідуальні ознаки травмуючих предметів в пошкодженнях не відобразилися, не виключається утворення тілесних ушкоджень від дії кулаків, взутої ноги та тупим твердим предметом, який мав пласку поверхню; враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, взаєморозташування нападаючого та потерпілого під час утворення тілесних ушкоджень могло змінюватись, утворення всього комплексу отриманих тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту - виключається; смерть ОСОБА_9 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23.45 годині у палаті інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» знаходиться в прямому причино-наслідковому зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та є наслідком масивної травми голови та грудної клітки з підоболонковими крововиливами головного мозку, численними переломами ребер з пошкодженням легенів та розвитком гемо пневмотораксу; безпосередня причина смерті - травматичний та геморагічний шок, крововилив в дно четвертого шлуночку головного мозку; у крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості 0,67‰, що відносно живих осіб відноситься до легкого ступеню алкогольної інтоксикації;
висновком експерта №97 від 15.02.2021 (т.2 а.п.166-171), відповідно до якого механізм утворення тілесних ушкоджень в області грудної клітки не суперечить механізму утворення їх на який указує ОСОБА_7 у протоколі проведення слідчого експерименту за його участю від 15.08.2020 але кількість тілесних ушкоджень в області голови, грудної клітки, живота, тазу, верхніх і нижніх кінцівок не відповідає кількості травматичних дій тупого(их) предмету (ів) на які вказує ОСОБА_7 у протоколі проведення слідчого експерименту за його участю від 15.08.2020;
висновком експерта №88 від 20.08.2020 (т.2 а.п.172), згідно з яким при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї, синця на лівому плечі та тильній поверхні правої кисті, які утворились від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею та не менш як від 3 травматичних впливів, могли утворитись у строк та при обставинах, вказаних в установчій частині постанови, за тяжкістю відносяться до категорії легких; утворення комплексу таких тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту - виключається; враховуючи розташування тілесних ушкоджень на тілі, найбільш вірогідне взаємне розташування нападаючого та потерпілого, під час утворення тілесних ушкоджень, обличчям до обличчя чи близьке до такого;
висновками експертів №598 від 02.09.2020, №599 від 25.10.2020 (т.2 а.п.173-177), відповідно до яких визначено групу крові ОСОБА_9 та встановлено, що в змивах речовини бурого кольору з підлоги в кімнатах №4 (об'єкт 1) та №5 (об'єкт 2), які виявлено та вилучено під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_9 ;
висновком експерта №600 від 25.10.2020 (т.2 а.п.178-180) відповідно до якого на, виявлених та вилучених під час огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 , футболці (об'єкти 1,2), штанях (об'єкт 3), черевиках (об'єкти 4,5) знайдено кров людини, яка в об'єктах 1-5 може походити від потерпілого ОСОБА_9 ;
протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2020 з відеозаписом до нього (т.2 а.с.186-190), відповідно до якого ОСОБА_7 показав та розказав яким чином вчинив кримінальне правопорушення.
Частиною першою статті 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).
Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
Сталою судовою практикою у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 720/603/17 (провадження № 51-6829км18), від 20 березня 2018 року у справі № 688/2816/16-к (провадження № 51-649км18) та від 25 жовтня 2018 року у справі № 741/1182/16 (провадження № 51-2941км18) визначено, що розмежування складів злочинів, передбачених ч.2 ст.121 КК України та ч.1 ст.119 КК України, здебільшого здійснюється за їх суб'єктивною стороною, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно небезпечного діяння, зокрема способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень. При цьому необхідно ретельно проаналізувати не лише об'єктивні, а й суб'єктивні ознаки складу злочину, оскільки саме суб'єктивна сторона складу злочину становить основний критерій розмежування вбивства через необережність (ст.119 КК України) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України). З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України, характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим або непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). Разом з тим специфіка вбивства з необережності полягає в його суб'єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Встановлюючи суб'єктивні ознаки складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно виходити з того, що ознаками суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, є наявність умислу на заподіяння саме тяжкого тілесного ушкодження в прямій і непрямій формі.
Під час судового розгляду встановлено, що укрові трупа ОСОБА_9 дійсно виявлено етиловий спирт в кількості 0,67‰, що відносно живих осіб відноситься до легкого ступеню алкогольної інтоксикації. Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого в частині того, що потерпілий, який вже вранці перебував у нетверезому стані, вів себе неадекватно, оскільки легкий ступінь алкогольної інтоксикації сам по собі не підтверджує перебування у неадекватному стані та вчинення дій, спрямованих на заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченому, у тому числі ножем.
Обвинувачений стверджує, що потерпілий фактично напав на нього з ножем, що змусило захищатися. Однак вказані показання обвинуваченого не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і спростовані дослідженими доказами.
Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які за тяжкістю відносяться до категорії легких. Разом з тим, відповідно до висновку експерта №88, тілесні ушкодження у обвинуваченого, а саме: садна на шиї, синці на лівому плечі та тильній поверхні правої кисті, утворились від дії тупих, твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею та не менш як від 3 травматичних впливів, найбільш вірогідне взаємне розташування нападаючого та потерпілого, під час утворення тілесних ушкоджень, обличчям до обличчя чи близьке до такого, тож факт заподіяння обвинуваченому тілесного ушкодження ножем, як попередньої стверджував обвинувачений або погроза заподіяння тілесного ушкодження ножем не знайшли свого підтвердження. Зокрема слідів крові обвинуваченого, як на місці вчинення кримінального правопорушення, так і на його одежі, яка була вилучена за місцем його проживання, не виявлено.
Твердження обвинуваченого про нанесення лише декількох ударів потерпілому для самозахисту, суд також не приймає до уваги, вважаючи, що обвинувачений таким чином бажає уникнути або зменшити свою відповідальність, виходячи з наступного.
Висновком експерта №97 від 05.10.2020 встановлено, що усі тілесні ушкодження ОСОБА_9 , не менш як 15, утворились прижиттєво в один час, а висновком експерта №97 від 15.02.2021 встановлено, що механізм утворення тілесних ушкоджень в області грудної клітки не суперечить механізму утворення їх на який указує ОСОБА_7 у протоколі проведення слідчого експерименту за його участю від 15.08.2020 але кількість тілесних ушкоджень в області голови, грудної клітки, живота, тазу, верхніх і нижніх кінцівок не відповідає кількості травматичних дій тупого(их) предмету (ів).
Судом встановлено, що ОСОБА_7 свідомо наносив тілесні ушкодження потерпілому, значно старшому за віком, який явно для обвинуваченого перебував у стані алкогольного сп'яніння, що фактично не заперечується і самим обвинуваченим.
Також суд приймає до уваги посткримінальну поведінку обвинуваченого, який після нанесення потерпілому значної кількості ударів, усвідомлюючи, що останній лежить закривавлений на підлозі, не намагався надати йому будь-яку допомогу, не викликав швидку медичну допомогу, не вжив заходів для повідомлення про вчинене правоохоронні органи.
При цьому кількість ударів, не менш як 15, спрямованість ударів, у тому числі у життєво важливу частину тіла потерпілого - голову, ударів в район серця, внаслідок чого були зламані ребра, при цьому не виключається утворення тілесних ушкоджень від дії кулаків, взутої ноги та тупого твердого предмету, який мав пласку поверхню, кров потерпілого на місці вчинення злочину та на одежі обвинуваченого, переконує суд у тому, що ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров'ю потерпілого, у тому числі смерті, тож має нести відповідальність за фактично спричинену шкоду, у даному випадку - за умисне заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
За викладеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке закон класифікує як тяжкий злочин, особу ОСОБА_7 , що він вважається таким, що не має судимості, не працює, утриманців не має, характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
У якості обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , вказано щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (постанова ВС/ККС у справі № 182/1539/19 від 23.12.2021).
Під час судового розгляду обвинувачений хоч і визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушення, однак надав показання, які не узгоджуються з дослідженими доказами, що сприймається судом як спроба уникнути відповідальності. Також під час судового розгляду не встановлено наявність щирого осуду обвинуваченим своєї поведінки та спроб відшкодувати шкоду.
За викладеного, обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та наявність обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає, що, за спрямованістю поведінки, виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, можливості застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає. На думку суду, з урахуванням наведених обставини справи та особи обвинуваченого, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Потерпілою ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 подано позовну заяву про відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, майнової шкоди в сумі 17364,97 грн. та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, в сумі 5000,00 грн.
Потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 подано позовну заяву про відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, моральної шкоди в сумі 100000,00 грн. та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження, до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові. У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Частиною другою ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В силу ст.ст.22,91-93 КПК України, на потерпілого покладено обов'язок, в установлених законом випадках, доказування розміру шкоди, саме потерпілий, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка його заподіяла, при наявності вини вказаної особи.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.
В силу ст.ст.118,124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, які складаються, в тому числі з витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.
Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Стаття 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
За викладеного, цивільний позов ОСОБА_4 , з урахуванням встановлення вини обвинуваченого, доказів, наданих на підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_9 , витрат на придбання призначених медичних засобів та препаратів, доказів понесення необхідних витрат на поховання, підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 17364,97 грн.
Враховуючи обґрунтування потерпілою ОСОБА_5 заподіяної моральної шкоди, характер вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, вимушеними змінами у її житті, пов'язаними з неправомірними діями обвинуваченого, зусиллями, направленими на його відновлення, зважаючи при цьому, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, виходячи з вимог розумності, справедливості та співмірності, тривалості судового розгляду, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 вбачається необхідним задовольнити повному обсязі на суму 100000,00 грн.
Виходячи із змісту статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.48 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні.
Зважаючи на відповідність понесених потерпілими витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, доведення обсягу наданої правової допомогина, явності належних та допустимих доказів підтвердження понесення витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги та їх розміру, вбачається необхідним позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, задовльнити у повному обсязі.
Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку ст.100 КПК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишити колишню - тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
З урахуванням ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», за правилами ч.5 статті 72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 , з розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі, попереднє ув'язнення, за період з 12.02.2021 (т.2 а.п.202) до дня набрання даним вироком законної сили.
Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_7 зарахувати попереднє ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі, за період з 12.02.2021 до дня набрання даним вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з дня набрання даним вироком законної сили.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін до дня набрання даним вироком законної сили, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, майнової шкоди - 17364 (сімнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, моральної шкоди - 100000 (сто тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.08.2020 на речі: 1) футболку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, 2) штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, 3) туфлі чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
два змиви речовини бурого кольору з підлоги, чотири слідів рук, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при відділі поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, - знищити;
DVD - диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, зберігати при матеріалах кримінального провадження;
футболку сірого кольору, штани чорного кольору, туфлі чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при відділі поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, повернути ОСОБА_7 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1