Провадження №2/359/1527/2025
Справа №359/14101/24
1 травня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 27 березня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №100360147, за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень строком на 20 днів до 16 квітня 2021 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 5,00% на день. ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року в загальному розмірі 21000 гривень 00 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок, боргу за процентами в розмірі 16000 гривень 00 копійок. 8 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір відступлення прав вимоги №04Т, за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року в розмірі 21000 гривень 00 копійок.Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за означеним кредитним договором. Тому ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 рокув розмірі 21000 гривень 00 копійок.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2024 року (а.с.83) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ТОВ «Діджи Фінанс», була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 9 січня 2025 року (а.с.89) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового засідання.
На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 1 травня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву (а.с.97-98), в якій підтримав позов та просив розглянути цивільну справу за його відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не подав. Він був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.91, 96, 103).
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27 березня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №100360147 (а.с.17-24), за яким ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень строком на 20 днів до 16 квітня 2021 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 5,00% на день.
ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №26284565 від 27 березня 2021 року (а.с.28).
Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року в загальному розмірі 21000 гривень 00 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок, боргу за процентами в розмірі 16000 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.29-30).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов'язання за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року, укладеним з ТОВ «Мілоан». 8 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір відступлення прав вимоги №04Т (а.с.31-38), за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року в розмірі 21000 гривень 00 копійок. Ці обставини підтверджуються витягом з додатку до договору факторингу №04Т від 8 липня 2021 року (а.с.45).
Аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року, укладеного з ТОВ «Мілоан». У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасив борг за вказаним договором.Тому у відповідача існує борг в загальному розмірі 21000 гривень 00 копійок.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути борг за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 рокув розмірі 21000 гривень 00 копійок.
6. Розподіл судових витрат.
а. щодо судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2422гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.14). Пред'явлений позов задоволений повністю.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2422гривень 40 копійок.
б. щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» надало суду: договір про надання правової допомоги №42649746 від 1 серпня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Стародуб І.В. (а.с.46-50), додаткову угоду до договору від 30 вересня 2024 року (а.с.51), детальний опис робіт за договором від 30 вересня 2024 року (а.с.52), акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 30 вересня 2024 року (а.с.53), в яких зазначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу загальною вартістю 6000 гривень, надавши такі послуги: правовий аналіз обставин справи, складання позову, формування додатків до позовної заяви.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» борг за договором про споживчий кредит №100360147 від 27 березня 2021 року в розмірі 21000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Повний текст заочного рішення суду складений 6 травня 2025 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя О.Ю. Семенюта