Провадження №2/359/1288/2025
Справа №359/13072/24
28 квітня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 22 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії №10004476574, за яким ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» зобов'язалося надати відповідачу кредит в розмірі 5000 гривень 00 копійок строком на 14 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 1,14% на день. ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 гривень. 31 січня 2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» додаткову угоду щодо зміни умов договору №10004476574 від 22 вересня 2021 року, якою визначили, що сума боргу ОСОБА_1 становить 20669 гривень 50 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок, боргу за нарахованими процентами в розмірі 3885 гривень 00 копійок та боргу за простроченими процентами в розмірі 11784 гривень 50 копійок. ОСОБА_1 зобов'язався сплатити борг в розмірі 20669 гривень 50 копійок шістьма рівними платежами. Відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за кредитним договором. 5 вересня 2022 року ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір факторингу №556/ФК-22, за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року в розмірі 20669 гривень 50 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за означеним кредитним договором. Тому ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року в розмірі 20669 гривень 50 копійок.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 грудня 2024 року (а.с.107) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ТОВ «Діджи Фінанс», була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 10 грудня 2024 року (а.с.113) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 10 грудня 2024 року (а.с.131-132) було витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про перерахування на картку ОСОБА_1 від ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» грошових коштів в розмірі 5000 гривень 00 копійок.
На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 28 квітня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву (а.с.127-128), в якій підтримав позов та просив розглянути цивільну справу за його відсутності.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не подав. Він був у встановленому порядку повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.120, 140).
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії №10004476574 (а.с.58-68), за яким ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» зобов'язалося надати відповідачу кредит в розмірі 5000 гривень 00 копійок строком на 14 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити за користування ним проценти в розмірі 1,14% на день. ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000 гривень. Вказана обставина підтверджується випискою по банківській картці ОСОБА_1 (а.с.141-142).
31 січня 2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» додаткову угоду щодо зміни умов договору №10004476574 від 22 вересня 2021 року (а.с.69-71), якою визначили, що сума боргу ОСОБА_1 становить 20669 гривень 50 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 5000 гривень 00 копійок, боргу за нарахованими процентами в розмірі 3885 гривень 00 копійок та боргу за простроченими процентами в розмірі 11784 гривень 50 копійок. ОСОБА_1 зобов'язався сплатити борг в розмірі 20669 гривень 50 копійок шістьма рівними платежами.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов'язання за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року, укладеним з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». 5 вересня 2022 року ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір факторингу №556/ФК-22 (а.с.78-84), за умовами якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року в розмірі 20669 гривень 50 копійок. Ці обставини підтверджуються витягом з додатку до договору факторингу №556/ФК-22 від 5 вересня 2022 року (а.с.34).
Аналіз цих письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року, укладеного з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасив борг за вказаним договором.Тому у відповідача існує борг в загальному розмірі 20669 гривень 50 копійок.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» належить стягнути борг за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року в розмірі 20669 гривень 50 копійок.
6. Розподіл судових витрат.
а. щодо судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір в розмірі 2422гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.17). Пред'явлений позов задоволений повністю.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2422гривень 40 копійок.
б. щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» надало суду: договір про надання правової допомоги №42649746 від 1 квітня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с.50-54), додаткову угоду до договору від 16 вересня 2024 року (а.с.88), детальний опис робіт за договором від 1 квітня 2024 року (а.с.48), акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 16 вересня 2024 року (а.с.31), в яких зазначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу загальною вартістю 6000 гривень, надавши такі послуги: правовий аналіз обставин справи, складання позову, формування додатків до позовної заяви.
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» борг за договором кредитної лінії №10004476574 від 22 вересня 2021 року в розмірі 20669 гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Повний текст заочного рішення суду складений 5 травня 2025 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя О.Ю. Семенюта