Справа № 357/2570/25
3/357/1676/25
30.04.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за ч. 2 ст. 183-1 КУпАП,
26.02.2025 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
20.02.2025 щодо ОСОБА_1 державним виконавцем Білоцерківського відділу Державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Тітовою В.О. складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/357/4324/21 від 01.02.2022 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрушки Уманського району Черкаської області, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) аліментів на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РКОНПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ? частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 06.09.2021 і до повноліття дитини, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, а саме: не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог ч. 2 ст. 183-1 КУпАП та ч. 12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим утворилася заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та станом на 01.02.2025 складає 163164,80 гр. за період з 06.09.2021 по 01.02.2025. Заборгованість по аліментах з 23.08.2019 (з дати набрання чинності Законом України від 07.12.2017 № 2234-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів») по 01.02.2025 складає 163164,80 грн. Боржник належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та про наявність заборгованості. Дата, час і місце вчинення порушення: за період з 06.09.2021 по 01.02.2025.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, пояснив, що дійсно має заборгованість по сплаті аліментів. Однак не розуміє, чому протокол складено саме за частиною 2 ст. 183-1 КУпАП.
Суддя, заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 69369067 від 20.02.2025; розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 19.02.2025 № 23235; копію виконавчого листа від 30.12.2021 по справі № 357/10458/21 2/357/4324/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 69369067 від 13.07.2022; відповідь Пенсійного фонду на запит від 20.02.2025 про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи щодо ОСОБА_1 , дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статей 254, 256 КУпАП та вимогам п. 4 Розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5. Зокрема зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснені права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу; не зазначені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання, а отже ОСОБА_1 не був ознайомлений з пред'явленим йому обвинуваченням належним чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього складено за його відсутності.
Зазначена бездіяльність уповноваженої посадової особи негативно впливає на процесуальне положення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в умовах рівноправності та змагальності сторін є недопустимим. Відомості про те, що другий примірник протоколу був направлений ОСОБА_1 поштою, у матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не дотримано порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено право ОСОБА_1 на захист, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України, статтями 254, 256, 268 КУпАП.
Крім цього, відповідальність за ч. 2 ст. 183-1 КУпАП настає у разі несплати аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що з ОСОБА_1 рішенням суду стягнуто аліменти на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи тощо.
Згідно з приміткою до ст. 183-1 КУпАП під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.
Натомість, матеріали справи не містять відомостей про накладення стягнення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 або за ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
Таким чином, кваліфікація правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , не підтверджена матеріалами справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на усі вищевказані обставини, виходячи з положень ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, юридична відповідальність має індивідуальний характер, керуючись верховенством права та презумпцією невинуватості, закріпленої в положеннях ст. 62 Конституції України, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП, а тому справа щодо нього підлягає закриттю.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 256, ч. 2 ст. 268, 278 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 183-1 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 183-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяВіктор ПРИМАЧЕНКО