Справа № 199/10350/24
(2/199/1311/25)
Рішення
Іменем України
01 травня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
представника позивача - Алексєєва О.Є.
представника відповідача - Гусакова О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) в інтересах якого діє адвокат Алексєєв О.Є. звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) в якому просить стягнути на його користь заборгованість в розмірі 12 000,00 доларів США та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики від 11.09.2019 року та 50 000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 11.09.2019 року між ним та відповідачем укладено договір про позику грошей, який був нотаріально посвідчений, за умовами якого ОСОБА_2 позичила грошові в сумі 312 000,00 грн., що еквівалентно 12 000,00 дол.США, з строком повернення до 11.10.2019 року. Оскільки позичальником добровільно не повернуто грошові кошти просить стягнути заборгованість та 3% річних за прострочення, та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути борг з урахуванням 3% річних та відшкодувати моральну шкоду.
Відповідач проти позовних вимог заперечувала, її представником подано відзив на позов 04.02.2025 року. Вказано, що позивачем приховано факт укладання сторонами 11.09.2019 року договору іпотеки, яким забезпечувалося виконання взятого зобов'язання за договором позики. Відповідно до п.1.2 зазначеного договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за Основним договором Іпотекодавець передає в іпотеку в цілому будинок АДРЕСА_1 . Згідно п. 1 3. Документи іпотекодавця на предмет іпотеки передаються іпотекодержателю та повинні бути повернено іпотекодавцю у разі належного виконання ним у повному обсязі зобов'язання за основним договором. Враховуючи, що документи на предмет іпотеки в оригіналі знаходяться у відповідача, це є підтвердженням виконання ним свого зобов'язання за позикою 11.09.2019 року у повному обсязі. З урахуванням викладеного відсутні підстави для задоволення позову.
Позивачем додатково надіслано на адресу суду відомості про перебування за межами України ні лікуванні та неможливість особисто взяти участь в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання не прибула, її представництво здійснювала адвокат Гусакова О.Б.
Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі та дослідивши надано докази, встановлено наступне.
11.09.2019 року в м.Дніпро між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір про позику грошей. За умовами договору ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 гроші в сумі 312 000,00 грн., що еквівалентно 12 000,00 доларів США, в день підписання договору, без сплати процентів за користування вказаною сумою грошей, із строком виплати боргу по 11.10.2019 року. Згідно п. 6 Договору: ОСОБА_2 свідчить, що гроші від позикодавця отримала повністю до підписання даного договору. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є., зареєстровано в реєстрі 594.
11.09.2019 року між ОСОБА_2 (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) укладено договір Іпотеки. Цим договором забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у Іпотекодавця на підставі Договору позики від 11.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є., в реєстрі за № 594, надалі - Основний договір, укладеного ним із Іпотекодержателем на суму 312 000,00 грн., що еквівалентно 12 000,00 доларів США з обумовленим в Основному договорі строком повернення боргу по 11.10.2019 року. За п. 1.2 в забезпечення виконання зобов'язань за Основним договором Іпотекодавець передає в іпотеку вцілому будинок АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.3 … Вказані документи на Предмет іпотеки передаються Іпотекодержателю та повинні бути поверненні Іпотекодавцю у разі належного виконання ним у повному обсязі зобов'язання за Основним договором.
Відповідно до п. 4.3 Іпотекодержатель зобов'язаний: після виконання в повному обсязі зобов'язань за Основним договором здійснити усі необхідні дії щодо звільнення Предмета іпотеки від зобов'язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є., зареєстровано в реєстрі 597.
В судовому засіданні 04.04.2025 року представником відповідача надано для огляду оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, які були досліджені в судовому засіданні. Водночас представник позивача також зазначив, що оригінали залишались у позичальника так як необхідні були для оформлення земельної ділянки та належні докази виконання зобов'язань за договором позики відсутні.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором позики, суд виходить за наступного.
У відповідності до ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Згідно з ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст. 207 ч. 2 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статтей 509, 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання не допускається
Відповідно до положень статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з наданих сторонами по справі пояснень, факт укладання договору позики та отримання грошових коштів у розмірі 312 000,00 грн., що еквівалентно 12 000,00 доларів США відповідачем не спростовується.
Спірним у даній справі є те, чи припинилось грошове зобов'язання за договором позики у зв'язку з перебуванням у відповідача оригіналів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, згідно вищевказаного договору іпотеки.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).
Поняття іпотеки деталізується у статті 1 Закону України «Про іпотеку», якою визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Договір діє до виконання іпотекодавцем основного зобов'язання чи настання одного з випадків передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Однією з таких підстав припинення зобов'язання, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (пункт 1 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку").
За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Відповідач, як особа яка посилається на припинення основного зобов'язання яке забезпечено іпотекою на надала відомостей про відповідну реєстрації такого припинення.
На переконання суду відповідачем не доведено факт виконання умов за вищевказаними договорами. Так за умовами договору позики строк повернення становив 11.10.2019 року. До матеріалів справи не долучено відомостей про те, коли так яким чином відповідач виконала взята не себе зобов'язання з повернення грошових коштів. Також відсутні відомості про передачу та отримання відповідних правовстановлюючих документів від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, так як факт передачі таких документів спростовується представником позивача.
Окрім того, чинне законодавство визначає, як зазначено вище, ч. 3 ст. 1049 ЦК України - позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. В даному випадку передача документів не може розцінюватись судом як передача речі, в розумінні вказаної статті та свідчити про повернення (виконання взятого зобов'язання ) позики. Оскільки способи її повернення визначені самим договором п. 2.
Таким чином твердження відповідача про те, що наявність у неї оригіналів правовстановлюючих документів визначених умовами договору Іпотеки від 11.09.2019 року свідчить про належне виконання умов договору позики від 11.09.2019 року не приймається судом до уваги, так як таке врегулювання правовідносин не відповідає вимогам цивільного законодавства.
Аналізуючи юридичну природи правовідносин, що виникли між сторонами, на дані правовідносини поширюється дія закону передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 204/3530/17 (провадження № 61-10592св20) зазначено: «у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні. Визначений розмір 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики від 11.09.2019 року, становить 1858,25 доларів США та підлягає стягненню з відповідача.
Водночас позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 11.09.2019 року в розмірі 12 000,00 доларів США та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики від 11.09.2019 року, що становить 1858,25 доларів США.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , рнокпп: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 6243,37 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.05.2025 року.
Суддя А.О. Кошля
12.05.2025