Справа № 161/6720/25
Провадження № 3/161/2387/25
м. Луцьк 08 травня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
09 квітня 2025 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення № 10 від 31 березня 2025 щодо ОСОБА_1 .
З протоколу вбачається, що сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, виконуючи обов'язки оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою АДРЕСА_2 (більш точне місце розташування вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), всупереч вимог ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 259, 260 КУпАП, маючи реальну можливість виконувати належним чином свої службові обов'язки, однак через особисту безвідповідальність та недисциплінованість, допустив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, а саме, будучи призначеним наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 уповноваженою особою за складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийнявши від працівників поліції шістьох доставлених військовозобов'язаних осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, для складення протоколів про адміністративне правопорушення, вимоги, визначені наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.09.2024 № 173АГД «Про призначення уповноважених осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 » не виконав, не склав адміністративні протоколи відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , внаслідок чого вказані громадяни не були притягнуті до адміністративної відповідальності, а державним бюджетом недоотримано надходження у вигляді штрафів у розмірі від 102 000,00 грн до 153 000,00 грн.
Вказаними діями (бездіяльністю) сержант ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
На підтвердження вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення від 31.03.2025, складеного уповноваженою на те особою, суду надано:
- копію паспорта громадянина ОСОБА_1 ;
- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) № 48 від 28.02.2022, з якого вбачається, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 сержант ОСОБА_1 призначений на посаду оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.02.2022 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою;
- копію функціональних обов'язків оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- список осіб, яких працівниками Луцького РУП ГУНП у Волинській області було передано ІНФОРМАЦІЯ_3 упродовж січня - березня 2025;
- копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №173 АГД від 05.09.2024 про призначення уповноважених осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- копію Журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копію Журналу видачі довідок доставлених Луцьким РУП ГУНП;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_2 ;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_3 ;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_4 ;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_5 ;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_6 ;
- копію довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ОСОБА_7 ;
- копію Журналу обліку доставлених поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
24.04.2025 до суду надійшов відзив на протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення № 10 від 31 березня 2025 від ОСОБА_1 , узагальнені доводи котрого зведено до того, що він проходить службу на посаді оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно функціональних обов'язків оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оператор відповідає за своєчасне, повне та достовірне внесення інформації до ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» відомостей про військовозобов'язаних. Вказані у протоколі особи доставлялись працівниками поліції до чергового внутрішньої служби ІНФОРМАЦІЯ_2 . Довідка про доставлення працівниками поліції порушників військового обліку має QR-код у якому записана інформація про час, дату і особу, яка внесла дані у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6». Начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 готується розрахунку сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 на певний період, який затверджується начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 і доводиться до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 . У розрахунку сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено, обов'язки посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаний період, зокрема визначається посадова особа, яка складає протоколи і займається вирішенням юридичних питань. Згідно наданих розрахунків сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено, що сержант ОСОБА_1 відповідає за ІНФОРМАЦІЯ_6 актовий зал, і на нього не покладено обов'язку зі складанням протоколів. Крім цього, ОСОБА_1 вказує, що він, перебуваючи на посаді оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , протоколи про адміністративне правопорушення взагалі не складав починаючи з 24.02.2022 по даний час.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнав, надав суду пояснення аналогічні відзиву, наголосив, що він перебуває на посаді оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 і згідно розрахунків сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 на нього не покладено обов'язку зі складанням протоколів. Просив суд не притягувати його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, наголосив, що ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою, виконуючи обов'язки оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.09.2024 № 173АГД «Про призначення уповноважених осіб на складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 », не склав адміністративні протоколи відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , внаслідок чого вказані громадяни не були притягнуті до адміністративної відповідальності. Просив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб, ким в даному разі є прокурор (ч. 2 ст.251, п.п. 11 п. 2 ч. 1 ст.255 КУпАП).
Суд не має права виходити за межі пред'явленого звинувачення.
Відтак, диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що Указом Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» оголошено часткову мобілізацію, а отже настав особливий період.
В той же час, відповідно до цього ж Указу, мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Указ Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 18.03.2014.
Отже, часткова мобілізація за цим Указом проводилась лише протягом 45 діб з 18.03.2014.
Водночас, Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений і діє по даний час.
Безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об'єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов'язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов'язків.
Неналежне виконання службових обов'язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов'язків.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено перелік загальних обов'язків.
Статтею 16 цього Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Обсяг дій та заходів, які вважають військовими обов'язками, міститься і в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підтверджуються відповідними наказами, що затверджують функціональні обов'язки конкретної військової службової особи із дорученням відповідних доказів.
При визначенні сфери службової недбалості слід установити межі службової компетенції службової особи та конкретне коло її повноважень. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків може бути як одноразовим, так і систематичним, і набувати вигляду певної лінії поведінки по службі.
Слід ураховувати, що відповідальність настає лише в тому разі, коли військова службова особа була не лише зобов'язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином та виконати свої службові обов'язки в повному обсязі.
Це адміністративне правопорушення належить до правопорушень з формальним складом, для якого закон вимагає лише встановлення факту діяння, тобто відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби настає незалежно від того, чи призвело це діяння до негативних наслідків та завдання шкоди матеріального характеру.
Суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується необережністю, яка може виступати у двох формах: злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.
Злочинна самовпевненість полягає в тому, що винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які є результатом недотримання спеціальних правил, що регламентують службову діяльність військових службових осіб, але легковажно розраховує на їх відвернення.
Злочинна недбалість характеризується тим, що військова службова особа не передбачає, що в результаті недотримання спеціальних правил, які регламентують військову службову діяльність, може бути завдано шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла це передбачити.
Суб'єктом цього правопорушення є лише військові службові особи, під якими, згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП, розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Судом встановлено, що сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді оператора мобілізаційного відділення, згідно функціональних обов'язків оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оператор відповідає за своєчасне, повне та достовірне внесення інформації до ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» відомостей про військовозобов'язаних.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , прийнявши від працівників поліції шістьох доставлених військовозобов'язаних осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, не виконав свої обов'язки та не склав адміністративні протоколи відносно вказаних військовозобов'язаних.
Проте, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків. Так, вказаний наказ ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.09.2024 № 173АГД визначає перелік посад в ІНФОРМАЦІЯ_3 , які уповноваженні за складання протоколів про адміністративні правопорушення у ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема в наказі визначено 41 посаду.
Таким чином, ні наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.09.2024 № 173АГД, ні функціональними обов'язками оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 не визначено, що саме оператор мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 мав обов'язок на складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно шістьох доставлених військовозобов'язаних осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ).
Прокурор посилається на те, що довідка про доставлення працівниками поліції порушників військового обліку, має QR - код, в якому записана інформація про час, дату і особу оператора, яка внесла дані у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6». Згідно довідок про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виданої на ім'я ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) оператор, який вніс дані у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» є саме ОСОБА_1 , а тому саме на нього покладений обов'язок на складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Проте, такі доводи прокурора є безпідставними з огляду на таке.
Начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 готується розрахунок сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 на певний період, який затверджується начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 і доводиться до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 . У розрахунку сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено, обов'язки посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказаний період, зокрема визначається посадова особа, яка складає протоколи про адміністративні правопорушення і займається вирішенням юридичних питань. Згідно наданих розрахунків сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено, що сержант ОСОБА_1 відповідає за внесення даних у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», і на нього не покладено обов'язок зі складанням протоколів. Довідка про доставлення працівниками поліції порушників військового обліку має QR-код у якому записана інформація про час, дату і особу, яка внесла дані у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» підтверджує вказане.
Таким чином, розпорядчим документом, який встановлює права та обов'язки посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення є розрахунок сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 на певний період, який затверджується начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . З доданих до матеріалів справи розрахунків сил та засобів ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що сержант ОСОБА_1 відповідає за внесення даних у ЄДРВ «ІНФОРМАЦІЯ_6», і на нього не покладено обов'язок зі складанням протоколів.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено «поза розумним сумнівом».
Суд звертає увагу на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вище викладене, суд доходить подальшого висновку, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та вважає недоведеним факт події та складу зазначеного правопорушення.
На підставі ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур