Справа № 607/14988/23Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/30/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
02 травня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Храпак Н.М.
Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Костова Наталія Зіновіївна, про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі №607/14988/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Костова Наталія Зіновіївна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року, повний текст якого виготовлено 04 листопада 2024 року, та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2024, ухвалених суддею Марциновською І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації у порядку поділу майна подружжя,-
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Костова Наталія Зіновіївна - задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку поділу майна подружжя грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу марки «Renault Master», 2004 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , у розмірі 114740 (сто чотирнадцять тисяч сімсот сорок) гривень та стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку поділу майна подружжя грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу марки «Mercedes Benz Sprinter 313 CDI», 2012 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , у розмірі 232420 (двісті тридцять дві тисячі чотириста двадцять) гривень, скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.10.2024 скасовано і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 735,5 гривень.
18.04.2025, через систему «Електронний суд» до Тернопільського апеляційного суду представник відповідача адвокат Костова Н.З. подала заяву, яку зареєстровано 21.04.2025 про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд даної цивільної справи в суді апеляційної інстанції становлять 20 000 грн.
В обґрунтування доводів заяви, зазначає, що в апеляційній скарзі представником заявника вказано, що орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції становить 20 000,00 грн. Докази, понесених витрат на правничу допомогу стороною будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження цього до заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 07.09.2023, додаток №1 від 08.11.2024 до цього договору; платіжну інструкцію від 08.11.2024; актом №2/3 виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2025; детальним описом робіт (наданих послуг) від 18.04.2025.
02 травня 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Матусом Т.А. подано до Тернопільського апеляційного суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить зменшити суму заявлених витрат до 3000 грн.
Посилається на те, що вказана сума є явно завищеною, не відповідає критеріям розумності і співмірності у відношенні з обсягом наданих послуг і часом, витрачених на них.
Зазначив, що дана справа розглядалась в суді апеляційної інстанції протягом одного засідання тривалістю до однієї години часу, тому на думку представника позивача, пропорційно до затраченого часу адвокатом заявника підлягає стягненню витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами заяви про ухвалення додаткового рішення в її межах, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткової постанови підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Згідно з правовою позицією, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
У справі, яка переглядається, апеляційним судом встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Костова Н.З. вказала, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції становить 20000,00 грн.
18 квітня 2025 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Костовою Н.З. подано через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу на суму 20 000 грн з доказами надсилання позивачу ОСОБА_2 копії заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з долученими додатками.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Костовою Н.З. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд надано: договір про надання правничої допомоги від 07 вересня 2023 року, додаткову угоду №1 від 08 листопада 2024 до договору про надання правничої допомоги від 07 вересня 2023 року, акт №2/3 виконаних робіт (наданих) послуг від 18 квітня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Костовою Н.З., від 18 квітня 2025 року та платіжну інструкцію № 1743321398 від 08.11.2024 .
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Костовою Н.З. укладений договір про надання правничої допомоги, захисту та представництва інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат, відповідно до вимог чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання надати необхідну правничу допомогу клієнту щодо представництва і захисту його прав та інтересів у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області під час розгляду цивільної справи № 607/14988/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя.
Пунктом 2.1 додатком №1 до цього договору сторони визначили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції становить 20 000 грн, з яких 4000 грн сплачується не пізніше 3-х календарних днів з дати підписання даного додатку, 16 000 грн не пізніше 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.
Також з матеріалів справи вбачається, що надання відповідачу адвокатом Костовою Н.З. професійної правової допомоги у суді апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи підтверджується ордером серії ВО № 1092519 від 04.12.2024
08.11.2024 Вацяк Т.В. здійснив оплату за надання правничих послуг на рахунок адвоката Костової Н.З. у сумі 4000 грн, що стверджується платіжною інструкцією № 1743321398 від 08.11.2024.
Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.
При цьому зі змісту акта виконаних робіт (наданих послуг) № 2/3 від 18.04.2025 за договором про надання правничої допомоги від 07.09.2023 вбачається, що адвокат надала, а клієнт прийняв роботи (послуги) відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги від 07.09.2023.
Також з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Костовою Н.З., від 18.04.2025 вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги адвокат надала, а клієнт отримав правову допомогу в такому обсязі: 1) підготовка та подання 05.12.2024 до Тернопільського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення та на додаткове рішення; 2) підготовка та подання 20.01.2025, 25.02.2025 до суду клопотань про відкладення розгляду справи; 3) участь адвоката 17.04.2025 у судовому засіданні в Тернопільському апеляційному суді.
Таким чином, витрати позивача в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Також, як вбачається з матеріалів справи, що від представника позивача - адвоката Матуса Т.А. надійшло заперечення щодо задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім цього, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім цього, згідно правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, згідно якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вказані в акті послуги, на переконання апеляційного суду, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт.
Також колегія суддів бере до уваги, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 17.01.2024 у справі №910/2158/23
З огляду на викладене, враховуючи заперечення представника позивача - адвоката Матуса Т.А. та особливості предмета спору, складність справи та її значення для сторін, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті від 18.04.2025, апеляційний суд дійшов висновку, що заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костової Н.З. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 гривень.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 133, 134, 174, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Костова Наталія Зіновіївна про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів