ЄУН: 336/206/25
Провадження №: 2-др/336/27/25
іменем України
12 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі №336/206/25 (номер провадження 2/336/1351/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) О.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 21141 від 26.11.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості у розмірі 6778,00 грн., таким що не підласе виконанню. Стягнуто з ТОВ «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
01 травня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вищевказаній справі. До заяви додано копія акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 12.10.2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 травня 2025 року призначено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі №336/206/25, до розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя з повідомлення учасників справи на 12 травня 2025 року о 10-05 год.
В матеріалах справи міститься клопотання, яке подане представником відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу (а.пр. 28-33).
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН 336/206/25, дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
09 січня 2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позовній заяві також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу допомогу (а.с. 5).
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян М.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) О.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено в повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 21141 від 26.11.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості у розмірі 6778,00 грн., таким що не підласе виконанню. Стягнуто з ТОВ «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, при ухваленні рішення, судом не вирішена.
Відповідно до частини 1, 3, 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд першої інстанції може ухвалити додаткове рішення за власною ініціативою у порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України, а позивач має право подати суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, якщо його вимога щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, при ухваленні рішення, судом не вирішена.
01 травня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вищевказаній справі. До заяви додано копія акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 12.10.2023 року.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин 1-2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позову додано: договір про надання правничої допомоги від 12 жовтня 2023 року, ордер, копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю. До заяви про ухвалення додаткового рішення додано акт наданих послуг, де сторони домовились що загальна вартість виконаної роботи складає 6000,00 грн. (вид правових послуг: зустріч та консультація клієнта, аналіз законодавства з урахуванням наданих документів, узгодження правової позиції, підготовка та подання позовної заяви).
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У Цивільному процесуальному кодексі у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення, серед іншого, суд вирішує питання як розподілити судові витрати.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04, п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач до позову надав документи на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу 6000,00 грн.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов до висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, проте суд вважає, що зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу правничої допомоги, витраченого часу та складності справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу.
Сторони погодили вартість правничої допомоги, загальний розмір становить 6000,00 грн.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Враховуючи вище наведене, позицію представника відповідача, який вважає, що вартість витрат на правничу допомогу є суттєво завищено та неспівмірною наданій послузі, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, те що розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає, що вимога представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає задоволенню частково на суму 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
В іншій частині вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі №336/206/25 - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі ЄУН 336/206/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ТОВ «ВВС-Факторинг», знаходиться за адресою: м. Київ вул. Підвисоцького Професора, буд.10/10; ЄДРПОУ 37686875.
Треті особи:
- Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Коцинян Меружан Оганесович, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.12, офіс.33.
- Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазонова) Олена Миколаївна, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Дата складання повного судового рішення 12 травня 2025 року.
Суддя: