ЄУН: 336/59/25
Провадження №: 2/336/1243/2025
12 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача адвокат Дорошенко М.А. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 22031000494444 від 01.03.2021 року у розмірі 73 695,34 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 01.03.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір № 22031000494444 від 01.03.2021 року, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування ними зі строком кредитування, вказаними у Договорі. 28.03.2024 укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступило ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» право грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача було письмово повідомлено. Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Відповідач взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредиту у сумі 73 659,34 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в вигляді судового збору за подання позову - 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву без руху.
27.01.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою від 30.01.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони обмінялися письмовими заявами по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що 01.03.2021 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22031000494444 (далі - Кредитний договір або Договір), відповідно до умов якого, Товариство надало Клієнту на споживчі цілі фінансовий кредит у сумі 74 400 гривень, строком кредитування на 24 місяці (до 01.03.2023), щомісячною комісією за обслуговування кредиту заборгованості з 01.03.2021 по 01.09.2021 - 5% від суми кредиту, з 01.10.2021 по 31.01.2022 - 4 % від суми кредиту, з 01.04.2022 по 30.09.2022 - 3 % від суми кредиту, з 01.10.2022 по 01.03.2023 - 1,95 % від суми кредиту.
Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001% річних; на прострочену заборгованість - 56,0 % річних.
Крім того, сторонами погоджено (п. 1.5 Договору), що Клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст.1071 ЦК України та ст. 26 Закони України «Про платіжні системи та переказ коштів а Україні», доручає Банку в дату видачі Кредиту, здійснити перерахування з рахунку Клієнта на користь страховика ПрАТ «СК «УНІКА ЖИТТЯ» суму страхового платежу у розмірі 14 400,00 грн. за весь період страхування, згідно Договору страхування № NS-22031000494444 від 01.03.2021.
У пункті. 2.1. Кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.
Відповідно до п. 2.2. Договору дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в графіку платежів, який викладений в розділі 4 договору.
Як вбачається із розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 22031000494444 у відповідача утворилася заборгованість у сумі 73 659,34 грн, з яких: 48 585,59 грн - заборгованість по тілу кредиту; 0,95 грн - заборгованість по відсотках; 25 072,80 грн -заборгованість по комісії.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.634 ЦПК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку первісний кредитор - АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту.
З наданих суду доказів вбачається, що Банк свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 74 400 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Свої ж зобов'язання позичальник виконав не повному обсязі, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за Кредитним договором.
Щодо стягнення з відповідача комісії за користування кредитними коштами, суд дійшов такого висновку.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року). Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10.06.2017 відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10.06.2017 на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Кредитний договір № 22031000494444 від 01.03.2021 не містить опису послуг з обслуговування кредитної заборгованості та обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.
Так, у розділі 4 Кредитного договору «Графік платежів/розрахунок вартості кредиту…», стовпчик 8, зазначено, що комісія стягується щомісячно за розрахунково-касове обслуговування.
При цьому в Кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за Кредитним договором за комісією за обслуговування кредиту у сумі 25 072,80 грн. є необґрунтованими і до задоволення не підлягають, оскільки обов'язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором, графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що в задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту у вищевказаній сумі (25 072,80 грн.) необхідно відмовити.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
З огляду на те, що п.1.2 Кредитного договору визначено комісію за обслуговування кредиту щомісячно, слід застосувати наслідки недійсності нікчемного правочита здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором.
Так, з додатку 3 до розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 27.03.2024 вбачається, що Банк спрямував отримані від позичальника грошові кошти на суму 40 176 гривень на погашення комісій.
Враховуючи вищевикладені висновки суду, цю суму слід зарахувати в рахунок платежів, що сплачені позичальником на погашення тіла кредиту. За наведеного загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 48 585,59 - 40 176,00 = 8409,59 грн.
З наданих суду письмових доказів вбачається, що 28.03.2024 між ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до умов якого, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу, за цим договором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за плату, а АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступити ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників підстави виникнення Права до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги на ту суму заборгованості, на яку мав право первісний кредитор (АТ «Банк Кредит Дніпро») за Кредитним договором..
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають частково задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 22031000494444від 01.03.2021 у сумі 8410,54 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8409,59 грн., заборгованість по відсоткам - 0,95 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стаття 141 ЦПК України встановлює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позовної заяви представник позивача долучив договір про надання правової допомоги № 43453613 від 18.09.2024 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію акту про підтвердження надання правничої допомоги на суму 6 000,00 грн., детальний опис робіт..
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, та витрати, що понесені позивачем на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором 22031000494444 від 01.03.2021 у сумі 8410,54 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8409,59 грн., заборгованість по відсоткам - 0,95 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦИКЛ ФІНАНС» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 276,59 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 685,09 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 265ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8; ЄДРПОУ 43453613.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв
12.05.25