Справа № 367/13164/24
Провадження №3/367/211/2025
Іменем України
26 лютого 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О. В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2024 серії ВАД № 584094: 03.12.2024 близько 11 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Остання ночувала з дитиною у приміщенні кафе, не доглядала за дитиною, відсутнє харчування, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено м. Ірпінь.
Означена справа про адміністративне правопорушення підсудна Ірпінському міському суду Київської області на підставі ст.276 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явилась, про місце і час розгляду справи сповіщена належним чином. Клопотань про відкладення справи суду не надсилала. Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за її відсутності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КпАП України, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 184 цього Кодексу полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч.1), а саме: залишення дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах.(формальний склад); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч.3) (матеріальний склад); 3) діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, (ч.4) (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір'ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов'язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язком батьків щодо виховання та розвитку дитини є: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї, забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Частинами 1, 2 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, він відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить усі необхідні відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз'яснення ОСОБА_3 прав та обов'язків, повідомлено про розгляд справи у Ірпінському міському суді Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №584094 від 03 грудня 2024 року, копією пояснення ОСОБА_1 , копія паспорта на ім'я ОСОБА_1 , копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , фотокартка з місця вчинення адміністративного правопорушення.
Аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки таким чином вона ухилилась від забезпечення необхідних умов для життя своєї малолітньої дитини.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суддею не встановлені, та вважає, що стягнення у виді штрафу у розмірі 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, відповідає вимогам ст. 23, ст. 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або більш суворого стягнення, відсутні.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 38, 184 ч.1, 245, 251, 280 КУпаП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 75 (семидесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко