Хортицький районний суд м.Запоріжжя
Справа № 337/2259/25
Провадження № 1-кс/337/185/2025
11 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025082070000422 від 08.05.2025, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, неодружений, офіційно непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, -
11.05.2025 до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025082070000422 від 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 127 КК України, в якому слідчий просив застосувати до підозрюваного у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В клопотанні слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше, ніж 10.04.2025 у ОСОБА_5 разом з його співмешканкою ОСОБА_8 , перебуваючи за своїм місцем мешкання, у приміщенні кв. АДРЕСА_3 , виник спільний прямий злочинний умисел, спрямований на злочин, пов'язаний з домашнім насильством, відносно малолітнього сина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким він перебував у сімейних відносинах, а саме на заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв.
Так, починаючи з 10.04.2025 до 01.17 год. 08.05.2025 (більш точний час встановити у ході досудового розслідування наразі неможливо), діючи за попередньою змовою групою осіб, за домовленістю ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_8 , перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер власних дій кожен, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення фізичної та моральної шкоди малолітньому ОСОБА_9 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на заподіяння йому сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, з метою покарання за неналежну, на їхню думку, поведінку, в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», де передбачено, що кожній дитині гарантується право на свободу та особисту недоторканість та захист гідності, а також захист від усіх форм фізичного та психічного насильства, у порушення ст. 3 Конституції України, яка передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ст. 28 Конституції України, про те, що кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, користуючись тим, що в силу свого малолітнього віку та фізичного розвитку малолітній ОСОБА_9 не може чинити опір та повідомити про вчинення відносно нього протиправних дій до правоохоронних органів, систематично здійснювали дії спрямовані на катування, які виражались в умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання малолітньому ОСОБА_9 , а саме, умисно піднімали та волочили за волосся по підлозі житлової кімнати, руками здавлювали шию, систематично наносили малолітньому чисельні удари долонями та кулаками рук, ногами, ременем та іншими предметами в область голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 127 КК України як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв з метою покарання за неналежну поведінку, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
11.05.2025 о 07:22 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого в приміщені квартири виявлено труп малолітнього ОСОБА_9 із зовнішніми тілесними ушкодженнями, виявлено сліди речовини бурого кольору та предмети, які можуть бути знаряддям вчинення злочину, а саме шкіряний ремінь;
- протоколом огляд трупу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР за участю судово-медичного експерта, в ході якого зафіксовано чисельні садна, рани, синці, забої та крововиливи в області голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Також в ході огляду зафіксовано, що дитина різко зниженої вгодованості (риси обличчя загострені, грудні м'язи не виражені, є значне виступання ребер, із западанням міжреберних проміжків, живіт злегка нижче рівня ребрових дуг, з виразним виступанням крил клубових кісток, м'язи на кінцівках різко атрофічні);
- лікарським свідоцтвом про смерть №2694 від 08.05.2025 згідно якого смерть ОСОБА_9 настала через закриту тупу травму шиї, шок;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що працює лікарем бригади ШМД. 08.05.2025 прибувши на виклик за адресою: АДРЕСА_2 побачила дитину в ліжку та батька, який намагався робити непрямий масаж серця. На момент прибуття о 1:26 дитині діагностовано клінічну, о 2:30 констатовано біологічну смерть;
- протоколом огляду мобільного телефону «Samsung GalaxyA23» та камери відеоспостерення «tapo», добровільно видану ОСОБА_5 , на яку здійснювалась відеофіксація приміщення кімнати, в якій мешкав ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy A54 5G», добровільно виданого ОСОБА_8 , в ході якого виявлено застосунок «tapo», при перегляді хмарового сховища якого виявлені чисельні відеозаписи, виготовлені в період часу з 07.05.2025 по 08.05.2025, на яких зображено приміщення кімнати, в котрій постійно перебував ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду відеозаписів, виготовлених в період часу з 21:10 год. 07.05.2025 по 1:15 год. 08.05.2025, виявлених в хмаровому сховищі застосунку «tapo», встановленому на мобільному телефоні ОСОБА_9 , на яких зображені факти побоїв, нанесення ударів кулаками та долонями рук, ніг, ременем та іншими предметами, здавлювання шиї, піднімання та волочіння за волосся, які вчинені ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 відносно ОСОБА_9 ;
- протоколом додаткового огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy A54 5G» в ході якого вилучені відеозаписи із зображенням приміщення кімнати в якій перебував ОСОБА_9 за період часу з 10.04.2025 по 08.05.2025, на яких зображенні систематичні, щоденні факти вчинення насильницьких дій ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_5 відносно ОСОБА_9 , які є аналогічними або схожими з діями зафіксованих на попередньо оглянутих відеозаписах.
У судовому засіданні слідчий послався на обгрунтованість підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без можливості внесення застави.
Враховуючи наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів без можливості внесення застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_11 заявив про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт, за місцем проживання.
Заслухавши слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та позицію захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов таких висновків.
11.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025082070000422 від 08.05.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
ОСОБА_5 був фактично затриманий, з його слів 10.05.2025, близько 19.00, на виході з військової частини, куди його було мобілізовано напередодні. На виході з військової частини його чекали працівники поліції, які одягли на нього наручники і повезли назад до м.Запоріжжя, до місця його проживання. Оскільки суду не надано протокол затримання, а слідчий та прокурор в судовому засіданні не спростували показання ОСОБА_5 , суд презюмує правдивість слів ОСОБА_5 та вважає за необхідне вважати днем фактичного затримання підозрюваного 10.05.2025.
Матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
Порядок тримання під вартою визначений ст. 183 КПК України.
Зокрема, ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, у тому числі: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілу та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків обґрунтовується наступним:
Ризик переховування від органів досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 наразі підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому усвідомлюючи те, що він може потрапити до місць позбавлення волі на тривалий строк, у разі визнання його винним, з метою уникнення від покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, може почати переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має постійного місця мешкання (проживає в орендованій квартирі), офіційно неодружений, не має на своєму безпосередньому утриманні будь-яких осіб (з його слів, має доньку 5-річного віку, яка проживає окремо), тобто не має стійких соціальних зв'язків, що також дає підстави вважати, що він може змінити місце проживання або покинути територію України, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний може мати доступ до облікового запису в застосунку «tapo» та його хмарного сховища, де зберігаються відеозаписи приміщення кімнати, в якій постійно перебував малолітній ОСОБА_9 , та які ще в повному обсязі слідством не досліджені. З метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може спотворити речові докази та електронні дані, а саме видалити відеозаписи, або обліковий запис в застосунку, що перешкодить слідству в повному обсязі дослідити всі обставин кримінального правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику незаконного впливу на свідків, слід зазначити, ОСОБА_5 може впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, зокрема сусідів, медичних працівників, які викликали поліцію, а також потерпілу, якою визнана бабуся по батьківській лінії малолітнього померлого. ОСОБА_5 обізнаний про місце проживання та засоби зв'язку потерпілої, а тому може шляхом умовлянь або залякування, або в іншій формі перешкоджати наданню правдивих свідчень. Підозрюваний може самостійно або через інших осіб перешкоджати встановленню істини у справі, схиляти потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні до зміни показань, надання завідомо неправдивих показань або відмови від них в ході досудового розслідування чи судового розгляду, що є ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що характер дій підозрюваного свідчить про високий рівень агресії, жорстокості, соціальної небезпечності, а також відсутність емоційного стримування чи розкаяння. Враховуючи поведінку, систематичність насильницьких дій протягом тривалого часу, той факт, що співмешканка підозрюваного очікує на народження дитини є реальний ризик вчинення аналогічного кримінального правопорушення, а саме відносно майбутньої новонародженої дитини. Також суд бере до уваги наявність ще однієї, зі слів підозрюваного, малолітньої дитини (дочка, 5 років), яка проживає окремо, однак з нею він може регулярно спілкуватися і застосовувати протиправні дії, аналогічні тим, у завданні яких ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у даному кримінальному провадженні.
Вказані факти у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказуючи на те, що ОСОБА_5 може ігнорувати свої процесуальні обов'язки, а перебуваючи на свободі, створювати реальну загрозу для суспільства та знову вчинити кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відомості про те, що ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора в матеріалах справи відсутні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру, тяжкості та обставинам діяння, яке інкримінуються підозрюваному, та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Таким чином, враховуючи обставини, які містяться у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обгрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на характер та обставини кримінального правопорушення, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 (катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв з метою покарання за неналежну поведінку, вчинене за попередньою змовою групою осіб), тобто вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Враховуючи, що ОСОБА_5 був фактично затриманий 10.05.2025, що не спростовано стороною обвинувачення, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід рахувати від 10 травня 2025 року до 08 липня 2025 року включно (60 днів).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 176-178, 182, 194, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 08 липня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 10 травня 2025 року.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, захиснику та надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Ухвала діє до 08 липня 2025 року включно.
Слідчий суддя ОСОБА_12