Справа № 752/8717/25
Провадження №: 3/752/3752/25
06.05.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі ОСОБА_1 , захисника Захарченка С.П.,
21.03.2025 о 22:07 водій ОСОБА_1 просп. Голосіївському у м. Києві керував транспортним засобом Mitshubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку кермувальник відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться частково його поясненнями, які він надав в судовому засіданні, а також поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 278033 від 21.03.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, спілкування водія та патрульних, момент відмови від проходження огляду, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за відповідним викликом.
Від підпису протоколу водій відмовився, від дачі пояснень відмовився в порядку ст. 63 Конституції України, про що у бланку протоколу міститься відповідна відмітка.
06.05.2025 під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надав усні пояснення, зазначив, що рухався за кермом автомобіля, його зупинили патрульні, через втому не міг зрозуміти, що вони від нього хочуть, огляд на стан сп'яніння проходити не захотів, бо не зрозумів через що його зупинили, поліцейські ще хотіли, щоб він кудись поїхав на огляд, але він не міг (з особистих неназваних причин) залишити автомобіль та мав би неприємності, якби у нього автомобіль забрали. Алкоголь не вживав. Пояснив поліцейським, що без адвоката нічого підписувати не буде, але вони наполягали на своєму.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Захарченко С.П. заявив клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, яке мотивував наступним:
-матеріали справи не містять супровідного листа органу, з якого вони надійшли, а тому достеменно невідомо яким чином справа потрапила до суду;
-матеріали справи про адміністративне правопорушення складені з порушенням законодавства та не можуть бути визнані достатніми і допустимим доказами доведеності винуватості ОСОБА_1 ;
-- за змістом протоколу ОСОБА_1 керував автомобілем 21.03.2025 о 22:30, тоді як відеозапис розпочинається о 22:08 і станом на 22:30 ОСОБА_1 за кермом не перебуває;
-поліцейські керувалися своїми емоціями та бажанням покращити свої "виробничі показники";
-поліцейські не пред'явили вимог негайного проходження медичного огляду, незаконно вилучили посвідчення водія, не відсторонили від керування, не провели особистий огляд речей, не здійснили вилучення речей і документів, не виконали вимогу тимчасового затримання особи;
-суть правопорушення у протоколі викладена лише на основі суб'єктивних оціночних суджень (необґрунтованих припущень) без відсутності доказів вини;
-не вказано номер нагрудної камери, на яку водій висловив відмову від огляду;
-не вказана назва населеного пункту, де був зупинений ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 фактично не роз'яснювалися права та обов'язки, ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, наявний лише запис із зазначенням цих норм;
-поліцейський не намагався якнайшвидше направити ОСОБА_1 на огляд, зазначав про якийсь медичний заклад, а не конкретно про КМП "Соціотерапія", як це зазначено у текстах направлень:
-у направленнях зазначено, що ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу, хоча насправді його нікуди не доставляли;
-у направленнях з'явилися нові ознаки сп'яніння, які встановила поліцейська ОСОБА_2 ;
-компакт диск за записами нагрудних камер поліцейських загорнутий в аркуш паперу без зазначення будь-яких даних, чим порушено порядок і процедуру пакування доказу;
-суб'єктивна і об'єктивна сторона адміністративного правопорушення не встановлена, поліцейські домовилися між собою;
- ОСОБА_1 звертав увагу поліцейських на те, що він бажає скористатися своїм правом на захист і отримати від адвоката відповідну правничу допомогу, але йому не дозволили цього зробити;
-виявлення ознак алкогольного сп'яніння не відбувалося, а поліцейський обмежився лише загальною фразою;
-відеозапис не є безперервним.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , думку його захисника та заявлене ним клопотання, дослідивши докази, суд (суддя) не вбачає підстав для закриття провадження у справі, адже наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться належними доказами, будь-які обґрунтовані сумніви у наявності події і складу адміністративного правопорушення відсутні, мова про істотне порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не йдеться.
Так, на відеозаписах які розпочинаються з позначкою часу 22:08 21.03.2025, зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно перебував за кермом та керував транспортним засобом в межах Голосіївського району м. Києва. Увагу працівників поліції привернув тим, що зачепив дорожній знак, тобто керував автомобілем, допускаючи неуважність та порушуючи Правила дорожнього руху. Зовнішність і поведінка водія викликала обґрунтовані сумніви у його тверезості, при початку спілкування з водієм, одразу було виявлено запах алкоголю з порожнини рота. Водієві було вказано на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зокрема про запах алкоголю з порожнин рота, нечітка хода, поведінка, яке не відповідає обстановці (водій був у певній мірі несконцентрований, не відповідав чітко на запитання, що у стороннього спостерігача викликає обґрунтовані припущення про перебування особи у стані сп'яніння), запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного пристрою (Drager) або пройти огляд у медичному закладі. ОСОБА_3 неодноразово висловлював відмову від проходження огляду на неодноразові запитання щодо такого огляду і про його згоду. О 22:13 ОСОБА_1 сказав, що вимушений дзвонити адвокату, що було позитивно оцінено поліцейськими, водію надано потрібний час. О 22:14 на запитання поліцейського про те, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, він відповів, що трошки вживав.
Описані фактичні обставини вказують на наявність підстав для зупинки, наявність ознак алкогольного сп'яніння, наявність підстав для проходження водієм огляду на стан сп'яніння за наявності відповідних ознак, умисне ухилення від огляду.
Як унормовано у ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пункт п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Заперечення захисника у більшій своїй частині носять формальний та надуманий характеру, а в іншій частині спростовуються матеріалами справи, дослідженими відеозаписами.
Розбіжність у часі події (у протоколі вказано 22:30, відеозапис починається з 22:08) є такою, що усувається за наслідками дослідження відеозапису та видається опискою, яка не впливає на можливість встановити фактичні обставини справи.
Відсутність у графі "опис установлених даних" назви міста, де відбувалися події також не впливає на можливість встановити фактичні обставини справи в ході судового розгляду, тим більше, що у графі "місце складання протоколу" вказано на місто Київ.
Відсутність супровідного листа та зауваження захисника щодо порядку оформлення матеріалів справи, пакування компакт диску з відеозаписами не мають суттєвого підґрунтя, адже підстав сумніватися у тому, що протокол про адміністративне правопорушення з додатками надійшли не від уповноваженого органу не виникло і протилежних даних сторона захисту суду не представила. Відсутність особливого пакування компакт диску з відеозаписами не вказує на неправдивість вміщених на ньому відеозапису, де відображено номер нагрудної камери (472979), дата зйомки дата формування запису та ін.
Якість, послідовність відеозапису і його зміст цілком узгоджується з фабулою протоколу та диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Фраза у бланках направлень на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху про те, що ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу не вказує на відсутність події та складу адміністративного правопорушення і не вказує на порушення процедури огляду водія, а лише означає, що такі бланки були заповнені і при доставлені водія для огляду до належного закладу, один його примірник би залишився у медичному закладі, а огляд водія проводився би за кошт Держави, тобто без оплати процедури як це відбувається при самозверненні.
Права та обов'язки було зачитано й у водія не виникало запитань з цього приводу.
Щодо зауважень захисника про те, що водія не було відсторонено від керування автомобілем як це передбачено у ст. 266 КУпАП, судом (суддею) надається негативна оцінка цьому факторові з розрізі послідовності та належності дотримання своїх обов'язків працівниками поліції, можливих негативних наслідків для громадської безпеки і безпеки дорожнього руху для невизначеного кола водіїв. Проте, відсторонення водія від подальшого керування у даному разі, слід розглядати як наслідок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а не як складову процедури огляду на стан сп'яніння.
Решта заперечень не спростовує установлених в ході судового розгляду фактів.
Поряд викладеним, суд (суддя) враховує, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У зв'язку з наведеним, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, вбачає наявним подію і склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, а істотного порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вбачається.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко