ЄУН 932/2831/23
Провадження №2/932/848/23
іменем України
07.05.2025 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 15.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №09207-05/2021, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. За Кредитним договором товариство надає клієнтові фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним в порядку та на умовах, визначених договором (п.п.1.1).Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, проценти нараховуються від суми кредиту з першого дня його надання до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно, нарахування та сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п.п.2.3). Невід'ємною частиною договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства, клієнт підтверджує підписанням договору своє ознайомлення з ними, розуміння і обов'язок неухильно дотримуватися їх (п.п.1.6).
29.12.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №29122021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17244,40 грн, з яких: 5840,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11404,40 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам Кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №09207-05/2021 в розмірі 17244,40 грн, а також судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
ІІ. Позиції учасників справи. Заяви (клопотання) учасників справи та вирішення їх судом
В судове засідання сторони не з'явилися, будучі повідомленими належним чином про час та місце його проведення.
В позовній заяві та окремо поданому клопотанні позивачем зазначене про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач ОСОБА_1 , подавши до суду 21.03.2025 клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було задоволене ухвалою суду від 24.03.2025, не змогла 04.04.2025 забезпечити технічної можливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду та безперебійного зв'язку, що за правилами ч.5 ст.212 ЦПК України є ризиком відповідача.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким до моменту отримання нею в канцелярії суду 16.11.2023 позовної заяви жодних вимог щодо повернення боргу а ні від позивача, а ні від первісного кредитора до неї не надходило. Вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки п.п.1.7 п.1 Кредитного договору щодо нерозповсюдження на правовідносини за цим договором дії Закону України «Про споживче кредитування» є незаконним та суперечить вимогам законодавства. Датою укладення кредитного договору є 15.05.2021 і станом на цю дату розмір однієї мінімальної заробітної плати становив 6000,00 грн. Розмір наданого кредиту, зазначеного в п.п.1 кредитного договору, становив 6000,00 грн, тобто даний кредит підпадає під дію Закону України «Про споживче кредитування». Також у додатках до позовної заяви фактично міститься паспорт споживчого кредиту. То ж, згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про споживче кредитування» до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, застосовуються вимоги цього закону, крім частин 2-7, абзацу 2 ч.10 та ч.12 ст.9, ч.6 ст.14, ст.19 та ч.2 ст.21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості. За змістом ч.5 ст.12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом, є нікчемними. По-друге, відповідач категорично не погоджується з розміром заборгованості за відсотками в сумі 11404,40 грн, оскільки у розрахунках суми заборгованості відсутній фактичний обґрунтований розрахунок нарахованих процентів з посиланням на умови кредитного договору, незрозуміло, на яку суму заборгованості нараховані проценти, за яку кількість днів, яка процентна ставка застосована. Заборгованість за процентами нарахована за періоди, коли у позивача не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами. За п.1.2 договору кредит надається строком на 20 днів, тобто до 03.06.2021.
Відповідно до п.1.5 кредитного договору з метою поглиблення довіри до товариства клієнту може бути запропонований індивідуальний промокод для зниження стандартної процентної ставки, яка становить 2,5% на добу. Відповідно до п.1.3 кредитного договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 365% річних від суми кредиту в розрахунку 1% на добу. Отже, за умовами договору кредит надавався строком на 20 днів до 03.06.2021 з відсотковою ставкою 1% на день. Пунктом 4.3 кредитного договору вказано, що в разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти, передбачені в п.1.3 продовжують нараховуватися за кожний день користування коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення договору. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором нарахована сума заборгованості за основною сумою боргу становить 5840,00 грн. Таким чином, враховуючи положення кредитного договору, за період з дня укладення договору до 03.06.2021, а зважаючи на той факт, що заборгованість не була погашена, розмір відсотків становить 5262,00 грн. (5840,00 грн х 1% ? 90 днів), які підлягають стягненню з мене на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ». В свою чергу її як позичальника не було повідомлено про передачу боргу зі сторони первісного кредитора. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону, та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати
інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв'язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. По-третє, вона не погоджується з розміром судових витрат у справі, оскільки вважає їх необґрунтованими. Просила відмовити у стягнення суми заборгованості за відсотками в розмірі 11404,40 грн та у стягненні судових витрат.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до суду 23.03.2023 та перебувала у провадженні судді Овчиннікової О.С., після звільнення якої у відставку 31.01.2025 справу автоматично розподілене до провадження судді Салькової В.С.
Ухвалою суду від 03.02.2025 справу прийнято до провадження та призначене до розгляду на 05.03.2025.
Розгляд справи відкладався на 04.04.2025, 07.05.2025.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 15.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №09207-05/2021, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Згідно з п.1.1 цього договору загальна сума кредиту становить 6000,00 грн, яка надається позичальникові на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на умовах цього договору.
Згідно з п.1.2 договору кредит надається строком на 20 днів до 03.06.2021, договір діє з моменту його укладення.
Пункт 1.3 договору визначає, що за користування кредитом клієнт сплачує товариства 365% річних від суми кредиту в розрахунку 1% на добу.
Кредит надається в безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом (п.1.6 договору).
Невід'ємною частиною договору правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства (п.1.7 договору).
Повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється за графіком, який є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, нарахування процентів відбувається на залишок заборгованості за кредитом (п.2.5 договору).
Згідно з п.4.2 договору в разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 договору та/або додатках до нього, проценти згідно з п.1.3 продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів з дня укладення договору.
Додатком №1 до укладеного договору є Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, за яким розмір нарахованих процентів за час користування кредитом, обумовлений договором (03.06.2021) становить 1200,00 грн.
Відповідно до Паспорту кредиту процентна ставка є фіксованою, та, виходячи зі змісту договору та змісту паспорту, становить 1% на добу на строк надання кредиту - до 03.06.2021, та 2,5% на добу у випадку прострочення виконання зобов'язання або його невиконання з першого дня прострочення.
29.12.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №29122021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17244,40 грн, з яких 5840,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 11404,40 грн - сума заборгованості за відсотками.
Така сума заборгованості відображена в розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 29.12.2021 по 31.01.2023.
Згідно з п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скраплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та невід'ємною частиною цього Договору. Акт прийому-передачі Реєстру боржників за вказаним Договором факторингу підписаний сторонами Договору 29.12.2021.
Факт укладення кредитного договору та невиконання належним чином взятих на себе зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 не заперечується.
V. Оцінка суду
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст.ст.512,513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 .
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договорів в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що 15.05.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» Договір про надання фінансового кредиту №09207-05/2021. Кредит надавався клієнту в безготівковій формі на реквізити банківського рахунку, вказаного відповідачем, як клієнтом.
Крім того, матеріали справи містять підписаний електронно-цифровим підписом графік розрахунків та паспорт кредиту, в яких прописана сума кредиту, строк кредитування, безготівковий спосіб отримання кредиту, відсоткові ставки та штрафні санкції.
З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про укладання та підписання відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора кредитного договору із ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ».
Таким чином, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів ОСОБА_1 підтверджено належними доказами по справі, а відтак, у неї в силу укладеного договору виникле зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у вищевказаному кредитному договорі.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості та взявши до уваги умови кредитного договору, врахувавши незаперечення відповідачем отримання нею кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі та неповернення їх, суд вважає доведеними обставини порушення відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту.
Таким чином, відповідач зобов'язана повернути позивачеві фактично отриману суму кредитних коштів, і позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги, суд зазначає про таке.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачеві нараховані відсотки за користування кредитом згідно з Договором про надання фінансового кредиту №09207-05/2021 від 15.05.2021 в сумі11404,40 грн, однак не є конкретизованим в наданому розрахунку та інших документах, за який саме період нараховані ці відсотки. Сума заборгованості за відсотками, виходячи з наявних документів, зазначена станом на момент відступлення права вимоги 29.12.2021.
Разом із цим, строк дії позики в наявному кредитному договорі встановлений сторонами тривалістю у 20 днів, тобто до 03.06.2021.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що проценти відповідно до ст.1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч.2 ст.1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст.1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст.1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про сплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050ЦК України.
У такому випадку в наявних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховані проценти за користуванням кредитом згідно з Договором про надання фінансового кредиту №09207-05/2021 від 15.05.2021 за межами строку дії такого кредиту, у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 04.06.2021 у розмірі 11404,40 грн слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Одночасно із цим, вимоги позивача про стягнення процентів за період дії кредитного договору, а саме, з 15.05.2021 по 03.06.2021 у розмірі 1200,00 грн згідно з Договором про надання фінансового кредиту №09207-05/2021 від 15.05.2021 підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред'явленні позову судовий збір в сумі 1095,61 грн пропорційно до задоволених судом вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код за ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №09207-05/2021 від 15.05.2021: 5840,00 грн заборгованості за основною сумою боргу; 1200,00 грн заборгованості за відсотками, а всього - 7040,00 (сім тисяч сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати в сумі 1095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) грн 61 коп.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 09.05.2025.
Суддя: В.С. Салькова