_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
25 квітня 2025 року Справа № 921/660/23
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ в особі філії "Подільський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Чернівці
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Тернопільської обласної військової адміністрації, м.Тернопіль
за участі Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль
до відповідача Гусятинської селищної ради, смт. Гусятин Чортківського району Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль
про витребування з незаконного володіння земельних ділянок
за участю представників:
позивача: Киричук Н.В., адвокат, ордер серії ВХ №1087839 від 27.01.2025;
відповідача: Стельмащук М.В., головний спеціаліст по земельних питаннях відділу архітектури, містобудування, земельних ресурсів та комунального майна, довіреність №1522/04-14 від 03.11.2023;
Шмигельський В.Я., начальник юридичного відділу, довіреність №1504/04-14 від 31.10.2023;
третьої особи на стороні позивача: Яреха В.А, головний спеціаліст відділу земельно-правового забезпечення юридичного управління апарату Тернопільської ОВА, посвідчення №792 від 11 вересня 2023 року;
третьої особи на стороні відповідача: не з'явився;
прокуратури: Куліковська Л.Б., прокурор спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Тернопільської обласної прокуратури, довіреність №12-7вих-25 від 01.01.2025.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" звернулося у жовтні 2023 року з позовом до Гусятинської селищної ради, про витребування з незаконного володіння Гусятинської селищної ради земельних ділянок, площею 3,3142га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходяться за межами села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області.
Обґрунтовуючи заявлений позов позивачем зазначено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, котрі розташовані в межах кварталу 74 виділу 14, кварталу 60 виділу 7 Чортківського лісгоспу (колишнього Гусятинського лісництва, та перебувають в постійному користуванні ДСГП "Ліси України" (як правонаступника ДП "Чортківське лісове господарство"), що підтверджується матеріалами лісовпорядкування, право розпорядження якими належить Тернопільській обласній державній адміністрації (Тернопільській військовій адміністрації).
Однак, під час інвентаризації земель лісового фонду реорганізованого ДП "Чортківське лісове господарство" з метою передачі на баланс ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" з'ясовано, що на дані земельні ділянки зареєстровано право комунальної власності за Гусятинською селищною радою як на землі сільськогосподарського призначення, внаслідок чого землекористувач позбавлений можливості їх використовувати за цільовим призначенням.
29.07.2024 (вх.№6018 від 30.07.2024) Державним спеціалізованим господарським підприємством "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої підприємство просило суд витребувати з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь власника - держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Чортківське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 площею 3,3142 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га. Дану заяву прийнято судом до розгляду (ухвала від 30.07.2024).
Щодо ефективності обраного способу захисту порушених прав підприємства на постійне землекористування позивачем зазначено, що з огляду на те, що спірні земельні ділянки вибули з постійного користування ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» поза його волею, пред'явлення позову до кінцевого набувача прав на земельні ділянки (Гусятинської селищної ради) про її витребування на підставі ст.387, 388, 396 ЦК України відповідає закону та судовій практиці, зокрема викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №916/3727/15.
Позиція прокуратури.
Згідно із поданою заявою №12-925ВИХ-23 від 27.10.2023 (вх.№8661 від 27.10.2023) Тернопільська обласна прокуратура у відповідності до приписів ст.1311 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ч. 3 ст. 53 ГПК України, вступила у дану справу. Підставами вступу у справу прокуратурою зазначено те, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду та належать до державної форми власності. Окрім того, земельна ділянка за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 також перебуває у межах територій природно-заповідного фонду, зокрема загальнозоологічного заказника місцевого значення "Коцюбинчики", оголошеного рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної ради №198 від 30.06.1986 "Про затвердження переліку державних загальнозоологічних заказників місцевого значення". Територію загальнозоологічного заказника місцевого значення "Коцюбинчики" площею 345 га, в межах кв. 68-74 Гусятинського лісництва, лісового урочища "Коцюбинчики" відповідно до охоронного зобов'язання №16-49 від 09.04.2010 передано під охорону ДП "Чортківське лісове господарство". При цьому, на думку прокурора, неправомірне включення земель природоохоронного та лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення може призвести до їх нецільового використання, незаконної вирубки лісових масивів; здійснення господарської діяльності, яка суперечить цілям і завданням заказника, порушення умов проживання, відтворення та відновлення чисельності мисливської інфраструктури, що, в свою чергу, створює загрозу інтересам держави.
Прокурор стверджує, що спірні земельні ділянки, які за матеріалами лісовпорядкування знаходились у користуванні державного лісогосподарського підприємства, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. З володіння законного власника спірні земельні ділянки вибули у зв'язку із неправоміним їх включенням до земель комунальної власності.
Порушення інтересів держави прокурор вбачає, серед іншого, у відсутності спрямованого на відчуження спірних земельних ділянок рішення уповновженого органу державної влади, яким є Тернопільська обласна державна адміністрація та до повноважень якої, на території Тернопільської області, належить право розпорядження землями природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.
З урахуванням наведеного, 01.12.2023 Тернопільська обласна прокуратура в межах справи №921/660/23 звернулась з позовом (позовна заява №12-1017ВИХ-23 від 30.11.2023 (вх. № 889) в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації до Гусятинської селищної ради про витребування з незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" земельних ділянок, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001; скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації даних земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цих земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із закриттям Розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи (з врахуванням прийнятої ухвалою суду від 22.02.2024 заяви Тернопільської обласної прокуратури №12-126-вих-24 від 14.02.2024 (вх.№1285 від 14.02.2024)).
Пояснення третьої особи на стороні позивача.
Тернопільська обласна військова адміністрація вказує, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, котрі належать до державної форми власності, перебувають у постійному користуванні лісогосподарського підприємства відповідно до матеріалів лісовпорядкування і не могли надаватися в комунальну власність відповідно до частини 2 статті 117 Земельного кодексу України.
Заперечення відповідача.
Відповідач позовні вимоги заперечує, вказуючи, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення передані Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області з державної у комунальну власність територіальної громади Гусятинської селищної ради за матеріалами інвентаризації, що узгоджується з нормами ст.83, 84 Земельного кодексу України. В подальшому, внаслідок поділу земельної ділянки, площею 11,1658 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601, здійснено державну реєстрацію двох земельних ділянок: площею 3,3142га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 7,8516га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0701, та зареєстровано право комунальної власності. Наголошує на тому, що землевпорядна документація щодо спірних земельних ділянок, а також рішення щодо передачі та прийняття у комунальну власність є чинними, державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки Гусятинською селищною радою проведено у відповідності до вимог закону, а тому вважає позов безпідставним. Також відповідач заперечив щодо доводів позивача про перешкоджання у здійсненні позивачем права постійного користування спірними земельними ділянками, адже доказів протилежного позивачем не надано. Вважає такі доводи необґрунтованими та безпідставними. Просив у задоволенні позову відмовити.
Пояснення третьої особи на стороні відповідача.
Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області щодо спірних земельних ділянок зазначено, що за результатами здійсненої на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Тернопільській області №12-од від 12.08.2013 інвентаризації земель у 2013 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, площею 11,1658 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601 як земельної ділянки сільськогосподарського призначення. У зв'язку з прискоренням реформ у сфері земельних відносин, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №113 від 16.11.2020 та ст.117 ЗК України на підставі наказу Управління дану земельну ділянку передано у комунальну власність Гусятинської селищної ради. В подальшому, на підставі рішення Ради №494 від 27.04.2021 здійснено поділ цієї земельної ділянки, відповідно, здійснено державну реєстрацію двох новоутворених земельних ділянок: площею 3,3142га за кадастровим № 6125587200:01:001:0700 та площею 7,8516га за кадастровим № 6125587200:01:001:0701, та зареєстровано право комунальної власності.
Щодо знаходження земельної ділянки, площею 3,3142га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Коцюбинчики" Управлінням зазначено, що відповідно до даних топографо-геодезичних вишукувань, які є складовою землевпорядної документації відомості про те, що дана земельна ділянка знаходиться на території природно-заповідного фонду, відсутні, тому були відсутні підстави для відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки як комунальною власності.
Щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, Управлінням зазначено, що інвентаризація земель сільськогосподарського призначення проводилася на підставі наказу Держгеокадастру №45 від 15 березня 2018 року, в тому числі земельної ділянки, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, яка в подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №60-р від 30.01.2018, ст.117 ЗК України, наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №19-1775/14-18-СГ від 05.06.2018 передана у комунальну власність Гусятинської селищної ради.
З урахуванням наведених пояснень Управління просило суд відмовити у задоволенні позову, оскільки жодних порушень закону не вбачає.
Процесуальні дії суду у справі.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/660/23 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство" до Гусятинської селищної ради про витребування на користь ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" з незаконного володіння Гусятинської селищної ради земельних ділянок, площею 3,3142га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходяться за межами села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області.
Ухвалою суду від 09.10.2023 (суддя Гирила І.М.) провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
На підставі ухвали суду від 01 листопада 2023 року до розгляду справи допущено Тернопільську обласну прокуратуру, згідно з поданою заявою №12-925ВИХ-23 від 27.10.2023 (вх.№8661 від 27.10.2023).
Також, ухвалою суду від 01 листопада 2023 року до участі у справі залучено Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року позовну заяву Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації №12-1017вих-23 від 30.11.2023 (вх.№889 від 01.12.2023) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №921/660/23.
Ухвалою суду від 16 січня 2024 року повернуто відповідачу заяву без номера від 11.01.2024 (вх.№292) про забезпечення доказів.
Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачу без номера від 06.02.2024 (вх.№1061) про поновлення строку на подання доказів; задоволено клопотання відповідача без номера від 05.02.2024 (вх.1016) про витребування доказів та витребувано у ДСГП "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство" для огляду в судовому засіданні оригінали матеріалів лісовпорядкування щодо земельних ділянок за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700, площею 3,3142 га та за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, площею 0,6000 га (в тому числі планшети лісовпорядкувальні щодо вказаних земельних ділянок), а також матеріали засідання та протоколи засідання лісовпорядної наради, на яких прийнято рішення про затвердження матеріалів лісовпорядкування щодо спірних земельних ділянок.
У підготовчому засіданні 11.03.2024 судом оглянуто надані Філією "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" оригінали планшетів лісовпорядкування № 6 та №7, копії яких долучено до матеріалів справи, а також зобов'язано філію "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" надати суду для огляду оригінали планшету лісовпорядкування №4 та документи, на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2024 (матеріали засідання та протоколи засідання лісовпорядної наради, на якій прийнято рішення про затвердження матеріалів лісовпорядкування щодо спірних земельних ділянок), котрі долучено згідно з заявою без номера від 26.03.2024 (вх.№2471 від 26.03.2024). Щодо інших доказів, витребуваних судом, у заяві без номера та дати (вх.№2931 від 11.04.2024) повідомлено про неможливість їх надання, оскільки такі вилучено (томів 1 та 2 Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Чортківський лісгосп" Тернопільського ОУ ЛМГ) на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.02.2023 у справі №607/3815/23 та Опису вилучених документів до протоколу обшуку від 02.03.2023 (копії долучено до справи).
Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО".
Оскільки рішенням Вищої ради правосуддя №1707/0/15-24 від 04.06.2024 (https://www.hcj.gov.ua/doc/doc/45849) суддю Гирилу Ірину Маркіянівну, в провадженні якої перебувала справа №921/660/23, звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, на підставі розпорядження заступника керівника апарату від 05.06.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи між суддями, за результатами якого справу розподілено судді Андрусик Н.О. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024).
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року справу №921/660/23 прийнято до провадження суддею Андрусик Н.О.; з урахуванням приписів частини 14 статті 32 ГПК України, постановлено розгляд справи почати спочатку з стадії підготовчого провадження з призначенням підготовчого засідання на 25.06.2024.
У підготовчому засіданні 25.06.2024 суд дійшов висновку про доцільність роз'єднання позовних вимог, які є предметом розгляду у справі №921/660/23, про що постановлено відповідну ухвалу.
На підставі ухвали від 25.06.2024 у самостійне провадження виділено матеріали справи, що стосуються позову Тернопільської обласної прокуратури №12-1017ВИХ-23 від 30.11.2023 (вх.№889 01.12.2023) в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації до Гусятинської селищної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чортківське лісове господарство", про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припинення усіх речових прав.
Виділеним матеріалам присвоєно унікальний номер 921/412/24.
За результатами розгляду справи №921/412/24 судом 10.03.2025 ухвалено рішення про часткове задоволення позову прокуратури, а саме ухвалено: витребувати з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 3,3142га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700; скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення). В решті позову відмовлено. Дане рішення є предметом апеляційного перегляду, який на даний час триває.
Предметом розгляду у даній справі є позов ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" до Гусятинської селищної ради про витребування з незаконного володіння Гусятинської селищної ради земельних ділянок, площею 3,3142га з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 0,6000га з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001, що знаходяться за межами села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області.
Ухвалою суду від 30 липня 2024 року прийнято до розгляду заяву позивача без номеру від 29.07.2024 (вх.№6018 від 30.07.2024) про зміну предмета позову, а також задоволено клопотання Тернопільської обласної прокуратури без номера від 29.07.2024 (вх.№6012 від 30.07.2024) та залучено до участі у справі Тернопільську обласну військову адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою від 30 липня 2024 року судом, на підставі ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу, з власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 15 серпня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме постановлено здійснити підготовче провадження у справі в розумний строк, з огляду на неможливість вчинення дій, необхідних на виконання завдань підготовчого засідання через складність спору, поведінку інших учасників справи.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 26.11.2024, в якому неодноразово оголошувалася перерва, судове засідання відкладалося на 13.12.2024, 09.01.2025, 13.02.2025, 06.03.2025, 25.03.2025, 08.04.2025, 25.04.2025.
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року задоволено заяву позивача без номера від 30.01.2025 (вх.№761) та замінено Філію "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" на його правонаступника - Філію "Подільський лісовий офіс" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ".
В судовому засіданні учасники справи підтримали доводи та заперечення, наведені у підготовчому провадженні з посиланням на долучені до справи докази.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з'явився, натомість ним подано клопотання без номера від 05.03.2025 (вх..№1614 від 06.03.2025) про здійснення розгляду справи без участі їхнього представника.
У судовому засіданні судом відповідно до ст.240 ГПК України проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини судового рішення.
Фактичні обставини справи.
Згідно Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №1513 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №476 від 05.06.2019), в редакції 2013 року, Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення землеустрою було проведено інвентаризацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Сокиринської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.
На підставі наказу Головного управління Держземагентства у Тернопільській області №12-од від 12.08.2013 “Про проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності" та розпорядження Чортківської районної державної адміністрації №290-од від 02.09.2013 “Про надання дозволу щодо проведення робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності» Державним підприємством “Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 2013 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих за межами населених пунктів в тому числі в межах Гусятинського району, на площі 2927,6 га та земельних ділянок, розташованих на території Чортківського району Тернопільської області, площею 3359,30га (а.с. 106-110 том 2).
На підставі вказаної документації із землеустрою до Державного земельного кадастру 11.11.2013 внесено відомості про земельну ділянку, площею 11,1658га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601.
З наявного у справі кадастрового плану цієї земельної ділянки слідує, що на ній розташовані багаторічні насадження.
Розпорядженням Чортківської районної державної адміністрації №442-од від 2 грудня 2013 року затверджено технічну документацію землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Сокиринецької сільської ради.
Наказом Головного управління Держземагенства №46-од від 10.12.2023 затверджено матеріали інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, зокрема й щодо земельної ділянки, що розташована на території Сокиринецької сільської ради, площею 11,1658га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601.
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від №5-ОТГ від 24.11.2020 за Актом приймання-передачі від 24.11.2020 земельну ділянку, площею 11,6558гa за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601 передано Гусятинській селищній раді, та на підставі рішення №12 від 01.12.2020, дану земельну ділянку прийнято у комунальну власність, про що 15.01.2021 до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.
В подальшому, на підставі рішення Гусятинською селищною радою №494 від 27 квітня 2021 року надано дозвіл на поділ земельної ділянки з метою продажу права оренди на аукціоні шляхом поділу на дві земельні ділянки - площею 7,8516га та площею 3,3142га.
У 2021 році Державним підприємством "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за замовленням відповідача на підставі договору №18 від 12.05.2021 було розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах (аукціоні), площею 7,8516 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області. У Проекті землеустрою міститься план поділу земельної ділянки, а також кадастрові плани новосформованих земельних ділянок. Даний Проект землеустрою затверджено рішенням Гусятинської селищної ради №591 від 31.05.2021.
28 травня 2021 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 та площею 7,8516га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0701, котрі утворилися внаслідок поділу земельної ділянки, площею 11,1658 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601, що була сформована у 2013 році як земельна ділянка сільськогосподарського призначення.
Як вбачається з Кадастрового плану земельної ділянки, площею 3,3142 га, уся її площа зайнята багаторічними насадженнями підгрупи 03 групи 002.
За результатами співставлення картографічних даних встановлено накладення всієї площі земельної ділянки з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 на межі території, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП “Ліси України» та знаходиться в кварталі 74 виділ 14, що підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП “Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. № 131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №7, де зображено межі кварталу №74 виділ 14 (матеріали лісовпорядкування 2014 року), а також Витягами з матеріалів лісовпорядкування за інв.№Л-65 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №4, на якому відображено межі кварталу №74 виділ 12 (матеріали лісовпорядкування 2003 року).
Як стверджує прокурор, земельна ділянка за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 перебуває у межах територій природно-заповідного фонду, зокрема загальнозоологічного заказника місцевого значення “Коцюбинчики», оголошеного рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 №198 “Про затвердження переліку державних загальнозоологічних заказників місцевого значення», що також додатково підтверджено інформацією, наведеною у листі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА від 23.10.2023 №05.1/1681, та картосхемою місця розташування загальнозоологічного заказника місцевого значення “Коцюбинчики».
Дана обставина також підтверджується даними, що містяться в Проекті організації та розвитку господарства Державного підприємства "Чортківське лісове господарство" Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, погодженого Міністерством екології та природних ресурсів України №5/1-8/15120-15 від 14.12.2025, згідно з якими територію Гусятинського лісництва ДП "Чортківський лісгосп", площею 345га займає загальнозоологічний заказник місцевого значення “Коцюбинчики», площа якого в розмірі 6,8га розміщена у кварталі 74 виділі 14 (аркуш 2 Проекту, том 2 а.с. 121-123)).
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 №45, передбачено провести у 2018 році інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об'єднаних територіальних громад несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.
16 березня 2018 року між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" укладено договір №24-г про проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до якого Підприємство зобов'язалося здійснити захід з інвентаризації не сформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств.
На виконання наказу Держгеокадастру №45д від 15 березня 2018 року та договору про проведення заходу з інвентаризації земель №24-г від 16 березня 2018 року Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" у 2018 році розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Суходільської сільської ради Чортківського району, в тому числі земельної ділянки, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001.
24.05.2018 до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку, площею 0,6000 га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001.
На підставі наказу №19-1775/14-18-СГ від 05 червня 2018 року “Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області передано земельну ділянку, площею 0,6000 га з державної власності у комунальну власність Гусятинської селищної ради, про що складено Акт приймання-передачі.
Рішенням Гусятинської селищної ради №1157 від 27 червня 2018 року “Про прийняття у комунальну власність Гусятинської об'єднаної територіальної громади з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення» вказану земельну ділянку прийнято у комунальну власність територіальної громади Гусятинської селищної ради.
Спірна земельна ділянка знаходиться кварталі 60 виділі 7 Гусятинського лісництва, що підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП “ Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. №131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №6, на якому відображено межі кварталу 60 виділ 7.
За результатами співставлення картографічних даних встановлено, що відповідно до плану меж земельних ділянок, складеного у 2023 році ДП "Тернопільський інститут землеустрою", виходячи з умовних позначень меж земельних ділянок, згідно матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 частково накладається на межі території, яка перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ".
Судом встановлено, що на даний час у комунальній власності відповідача перебувають обидві земельні ділянки, а саме земельна ділянка за кадастровими номерами 6125587200:01:001:0700, площею 3,3142 га, котра знаходиться за межами населеного пункту села Сокиринці Чортківського району Тернопільської області та 6121687600:01:016:0001, площею 0,6000 га - Суходільської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: землі запасу, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру №№НВ-9928817182023, НВ-9928817542023 від 27.09.2023, №№НВ-0002232942023, НВ-0002233322023 від 23.10.2023).
Вказані земельні ділянки на момент їх формування у Державному земельному кадастрі перебували у постійному користуванні Державного підприємства “Чортківське лісове господарство», котре відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 “Деякі питання реформування управління лісової галузі» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1003-2022-%D0%BF#Text) реорганізовано і правонаступником його прав та обов'язків є утворене на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №804 від 26.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство “ЛІСИ УКРАЇНИ».
Отже, правонаступником ДП “Чортківське лісове господарство», зокрема, в частині права постійного користування спірними земельними ділянками, є ДСГП “Ліси України». Дана обставина встановлена судом у справі 921/412/24.
Тернопільською обласною військовою адміністрацією у листі №03-10018/16 від 23.10.2023 повідомлено, що рішення про вилучення спірних земельних ділянок із державної власності чи з постійного користування лісогосподарського підприємства Тернопільською ОВА не приймалося, відтак, з огляду на факт державної реєстрації земельних ділянок як земель комунальної власності, просила прокуратуру вжити заходи представницького характеру з метою повернення їх у державну власність.
Посилаючись на вибуття спірних земельних ділянок з державної власності поза волею власника, що не допускається в силу їх правового статусу як земель лісового фонду, позивач звернувся з даним позовом з метою захисту свого права постійного користування та права власності держави - Тернопільської ОВА.
Норми права та мотиви, з яких суд виходить при ухваленні рішення.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Відповідно до частини 2 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт “е» частини 1 статті 19 ЗК).
Відповідно до статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Також , відповідно до статті 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Ліси та землі лісового фонду України є об'єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.
Повноваження у сфері лісових відносин щодо надання у власність та постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території належать Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям у межах своїх повноважень на їх території (пункт 4 статті 31 Лісового кодексу України).
За змістом статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини 1, 2). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 5).
Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З урахуванням наведеного, на даний час Тернопільська обласна державна адміністрація (наразі - Тернопільська обласна військова адміністрація) є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії.
Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК).
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт “б» частини 1 статті 164 ЗК).
Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (частина 1 статті 57 ЗК, частина 1 статті 17 ЛК).
Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.
Предметом даного позову є вимога Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "Подільський лісовий офіс" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" як землекористувача про витребування з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь власника - держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії спірних земельних ділянок.
При вирішенні питання щодо перебування спірних земельних лісових ділянок в користуванні державного лісогосподарського підприємства, судом враховується пункт 5 розділу VIII “Прикінцеві положення» ЛК України, яким передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/1998/18, від 06.04.2021 у справі № 380/375/17, від 15.07.2020 у справі № 369/9900/16, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14).
Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. За змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 (до 04.01.2011, у подальшому - Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 01.10.2010 № 298), планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.
У сталій судовій практиці, зокрема у постановах Верховного Суду по справах №369/16418/18 від 07.10.2020, №363/669/17 від 30.09.2020, № 707/2192/15-ц від 30.01.2018, №488/5476/14-ц від 21.02.2018, №360/1998/18 від 31.03.2021, №380/375/17 від 06.04.2021, №369/9900/16 від 15.07.2020, №369/16416/18 від 09.06.2021, №359/11910/14 від 16.06.2021, №369/16317/18 від 24.11.2021, №917/623/22 від 06.02.2024 виснувано, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами підтвердження права державної власності на землі лісогосподарського призначення (п.5 Прикінцевих положень ЛК України) та наявності права виключно в уповноваженого органу державної влади на розпорядження такою категорією земель.
Як вже зазначалося вище, дана справа включала позовні вимоги прокуратури про витребування цих спірних земельних ділянок з незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії , що розглянуті господарським судом в межах справи №921/412/24 (рішення від 10.03.2025), та в межах якої судом на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003-2014рр., встановлено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення і такі матеріали лісовпорядкування є належними доказами, котрі підтверджують право постійного користування такими земельними ділянками позивача, а саме: копії карт-схем поділу лісів за категоріями ДП “Чортківський лісгосп», карт-схем поділу території на лісництва ДП “Чортківський лісгосп», викопіювання з планшету №4, 6 та № 7 Чортківського лісгоспу, Проект організації та розвитку лісового господарства ДП “Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво - лісовпорядкування 2014 року, витяг з протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування від 23.04.2013, витяг з протоколу другої лісовпорядної наради з лісовпорядкування від 05.08.2014, оптичний диск ALERUS DVD+R.
Крім того, за даними геопорталу “Ліси України», в якому міститься інформація щодо лісовпорядкування, у тому числі таксаційні відомості, віднесення лісів до певної категорії та наочно відображено землі лісогосподарського призначення, у тому числі із визначенням кварталів та виділів (посилання в мережі Інтернет https://forestry.org.ua) встановлено, що квартал 74 виділ 14 відноситься до категорії лісів в межах територій заказників, на якому зростають змішані деревостани, у більшості випадків дубові за складом неоднорідного насадження, а квартал 60, виділ 7 відноситься до категорії інших захисних лісів, на якому розміщена декоративна галявина (картографічна інформація додається). Вказаний виділ знаходиться в межах одного масиву лісогосподарських земель.
Також за даними філії “Чортківське лісове господарство» ДСГП “Ліси України», земельна ділянка за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 знаходиться в кварталі 74 виділі 14. Вказане підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП “Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. №131/01 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом №7, на якому відображено межі кварталу № 74 виділ 14 (матеріали лісовпорядкування 2014 року), витягом з матеріалів лісовпорядкування Інв № Л-65 та планово-картографічними матеріалами, а саме планшетом № 4, на якому відображено межі кварталу № 74 виділ 12 (лісовпорядккування 2003). На вказаних документах наявні підписи посадових осіб лісовпорядної організації, інвентарний номер. Наведеним спростовуються доводи відповідача про не підписання даних документів відповідальними особами.
Окрім того, з'ясовано, що земельна ділянка за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 перебуває у межах площі 6,8га у кварталі 74 виділу 14 Гусятинського лісництва ДП "Чортківський лісгосп" на території загальнозоологічного заказника місцевого значення “Коцюбинчики». Матеріалами справи підтверджено, що територію загальнозоологічного заказника місцевого значення "Коцюбинчики", площею 345 га в межах кварталів 68-74 Гусятинського лісництва лісового урочища “Коцюбинчики», відповідно до охоронного зобов'язання №16-49 від 9 квітня 2010 року, передано під охорону ДП "Чортківське лісове господарство", що також вбачається з листа Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА від 23.10.2023 №05.1/1681, картосхеми місця розташування загальнозоологічного заказника місцевого значення “Коцюбинчики».
За приписами ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд» та ст. 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Заказник віднесений до природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (ст. 3 Закону України “Про природно-заповідний фонд»).
Статтею 100 Лісового кодексу України встановлено, що порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України “Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства. Лісовий та Земельний Кодекси України, Закон України “Про природно-заповідний фонд України» встановлюють обов'язок використання лісогосподарських земель в межах територій природно-заповідного фонду відповідно до їх цільового призначення з суворим дотриманням вимог щодо збереження таких територій та використання природних ресурсів в їх межах у відповідності до вимог спеціального закону.
Порядком поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733 встановлено, що ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії: 1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; 2) рекреаційно-оздоровчі ліси; 3) захисні ліси; 4) експлуатаційні ліси. Пунктом 5 Порядку № 733 встановлено, що до лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об'єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів, зокрема: 1) розташовані в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; 2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов'язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам'яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва.
Статтею 8 Закону України “Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Тобто, наведені вище норми законодавства імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об'єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об'єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.
Оскільки земельна ділянка, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 входить до складу території загальнозоологічного заказника місцевого значення, така віднесена до земель природно-заповідного фонду лісогосподарського призначення, відповідно перебуває під особливою охороною і щодо неї встановлено спеціальний порядок вилучення (стаття 150 ЗК України), відтворення і використання, а також обмеження щодо цивільного обороту. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19.
Однак матеріали справи не містять доказів її вилучення у встановленому спеціальному порядку та передачу її відповідачу, адже спірна ділянка на момент її передачі Раді за Актом приймання-передачі від 24.11.2020, перебувала у складі земельної ділянки, площею 11,6558гa за кадастровим номером 6125587200:01:001:0601, тобто вже була сформована та визначена категорія і її цільове призначення як землі сільськогосподарського призначення.
Таким чином, суд констатує, що використання земельної ділянки за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 у сільськогосподарських цілях чи інших цілях відповідно до визначеного цільового призначення (землі запасу), суперечить меті створення і функціонування заказника та його завданням.
Земельна ділянка, площею 0,6000га за кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 (хоч і частково), відповідно до матеріалів лісокористування, на момент її передачі до комунальної власності у 2018 році перебувала у власності держави, така знаходиться в кварталі 60 виділі 7 та як вбачається з Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП « Чортківський лісгосп» Гусятинське лісництво за інв. №131/01 та планшету №6, належала до Гусятинського лісництва, тобто перебувала у постійному користуванні Державного підприємства «Чортківське лісове господарство», правонаступником прав та обов'язків якого у зв'язку з реорганізацією останнього є утворене на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №804 від 26.10.2022 Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ». Даних обставин відповідач не заперечив.
Таким чином, наявність зареєстрованого права комунальної власності на спірні земельні ділянки за відповідачем та відсутність рішення на їх вилучення за згодою власника свідчить що перехід права відбувся з порушенням закону, без волі належного розпорядника та постійного землекористувача, та із зміною їх цільового призначення. Відтак відповідач протиправно зареєстрував право власності на спірні земельні ділянки.
Між тим, суд звертає увагу, що при вирішенні даного спору у справі, виходячи із змісту обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень, суду слід встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути внаслідок вирішення спору.
При цьому суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20, від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).
У даному випадку лісове спеціалізоване господарське підприємство як постійний користувач земель лісового фонду, звернувся з позовом та просить захистити не тільки його право землекористування, але й захистити право іншої особи - власника спірних земельних ділянок в особи, за якою зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки, а саме шляхом витребування з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь власника - держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування ДСГП «Ліси України» земельну ділянку з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 площею 3,3142 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га.
З цього приводу суд виходить з наступного.
У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (стаття 8 Лісового Кодексу України). До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз.3 п.12 розд.Х Перехідних положень Земельного кодексу України) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади (абз.1 п.12 розд.Х Перехідних положень Земельного кодексу України).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для не лісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними (п.4, 5 ч.1 ст.31 Лісового кодексу України).
Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті (ч.6 ст.149 Земельного кодексу України).
Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч.9 ст.149 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
З урахуванням наведеного, на даний час Тернопільська обласна державна (військова) адміністрація є розпорядником земель державного лісового фонду, в тому числі наділена повноваженнями щодо надання та вилучення земельних ділянок вказаної категорії.
Таким чином, органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Тернопільська обласна державна адміністрація, котра відповідно до Указу Президента України "Про утворення військових адміністрацій" від 24.02.2022 №68/2022, набула статусу військової адміністрації і наділена правом самостійно звертатися за судовим захистом свого порушеного майнового права на землю.
Виходячи з мети позову, який заявлено, його обґрунтувань, вимогу повернути спірні земельні ділянки на користь держави в особі Тернопільської ОВА із незаконного володіння Гусятинської селищної ради необхідно розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння відповідача на користь власника. Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі №633/408/18 (провадження № 14-86цс22).
Водночас, для витребування земельних ділянок у їх володільців, суд повинен оцінити законність такого витребування.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина четверта статті 41 Конституції України).
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Власник майна, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.
Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, провадження № 12-148гс19, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, провадження № 12-157гс19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, провадження № 14-125цс20, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, провадження № 12-10гс21.
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки (одна з яких частково) належать до земель лісового фонду та вибули з його власності ОДА поза його волею власника, без відповідного рішення. Постійним користувачем таких ділянок є позивач у справі - ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ".
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). У разі, якщо володілець такого майна недобросовісний, суд витребовує це майно на користь власника у всіх випадках.
Перелік підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 частини першої статті 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).
Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (пункт 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19).
Критеріями відповідності втручання у право на мирне володіння майном гарантіям статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те: чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, чи є таке втручання пропорційним легітимній меті.
На власників земельних ділянок лісогосподарського призначення покладаються додаткові обов'язки, з огляду на специфіку природного об'єкту, що на них розташований, визначені частиною другою статті 14 ЛК України.
Виконання землевласниками цих обов'язків є необхідною умовою використання земельної ділянки лісогосподарського призначення, зокрема, з тією метою, щоб не зашкодити охороні навколишнього природного середовища в цілому й конкретному об'єкту лісового фонду зокрема.
Норми ЦК України про витребування майна з незаконного володіння, так і норми ЗК України та ЛК України щодо правової охорони земель лісогосподарського призначення й обмежень на розпорядження ними, були та є доступними, чіткими і передбачуваними.
У спорах щодо земель, зокрема лісогосподарського призначення, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, вона, втручаючись у право приватних осіб на мирне володіння цими земельними ділянками, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству. Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок, які набуваються лише згідно із законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї категорії, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади, що виражається у підвищеній увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної ситуації.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, провадження №14-91цс20.
Отже, витребування спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, відповідає нормам закону та переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна відповідно до загальних інтересів і щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і №922/1830/19 (пункт 7.2), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 8 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 (провадження № 12-36гс22, пункт 35)). Такий висновок справедливий і щодо господарського процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 7.2)).
Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Отже, повноваження представляти державу у спірних правовідносинах належить до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Виділені з цієї справи в окреме провадження позовні вимоги Тернопільської обласної прокуратури, заявлені в інтересах держави в особі Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації до Гусятинської селищної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Тернопільської обласної військової (державної) адміністрації - ДСГП "Ліси України", про витребування з чужого незаконного володіння цих самих спірних у земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав, були предметом розгляду у справі №921/412/24, у якій рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.05.2025 позов прокуратури задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 3,3142га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700; скасовано у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 3,3142 га за кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 з цільовим призначенням 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення). В решті позову відмовлено. Дане рішення є предметом апеляційного розгляду Західним апеляційним господарським судом; апеляційне провадження на даний час не завершено.
Тобто, у справі №921/412/24 порушене право власника на спірні земельні ділянки отримало відповідний судовий захист у спосіб шляхом витребування ділянок з чужого незаконного володіння. Натомість пред'явлення ДП «Ліси України» позову про витребування цих ділянок на користь власника не відповідає способам захисту, визначеним у ст. 16 ЦК України, а тому заявлені вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Щодо заявлених вимог про витребування земельних ділянок у постійне користування позивача, то суд зазначає наступне.
Зміст позовних вимог свідчить, що позивачем не визнається право комунальної власності відповідача на спірні земельні ділянки, яке на його думку підлягає припиненню, шляхом повернення ділянок у власність держави та, відповідно, у постійне користування лісогосподарського підприємства , що суд розцінює як спір про право власності.
Право власності на ці земельні ділянки було набуто відповідачем після того, як позивач набув речове право на ці ж самі земельні ділянки.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.
Тобто, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та, обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Виходячи з приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) сукупності таких умов:
- наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу;
- порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача;
- належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту.
Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Згідно наданих у судовому засіданні пояснень представниками відповідача, судом встановлено, що спірні земельні ділянки не використовуються селищною радою за цільовим призначенням, оскільки такі поросли багаторічною рослинністю, чагарниками, що зумовлено їх рельєфом (високий схил), непривабливим місцерозташуванням, що в сукупності унеможливлює їх обробіток та посів, а також передачу в орендне користування як земель сільськогосподарського призначення.
Натомість позивачем не наведено жодних обставин, які б свідчили про порушення його права землекористування як і не подано жодних доказів протилежного (як-от: ведення на землях сільськогосподарських робіт).
При пред'явленні позову саме на позивача покладається тягар доведення обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог та їх підтвердження належними та допустимими доказами.
Із змісту заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2024 (вх.№6018 від 30.07.2024), відповідно до якої підприємство просило суд витребувати з чужого незаконного володіння Гусятинської селищної ради на користь власника - держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації та у постійне користування державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Чортківське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 6125587200:01:001:0700 площею 3,3142 га та земельну ділянку з кадастровим номером 6121687600:01:016:0001 площею 0,6000 га слідує, що Державним спеціалізованим господарським підприємством "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" жодних додаткових мотивів та письмових доказів по змінених позовних вимогах не зазначено як і в ході судового розгляду.
Наведене дає підстави дійти висновку, що речове право позивача щодо використання спірних земельних ділянок з метою лісокористування не є порушеним з боку відповідача.
Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.08.2018 у справі № 905/1926/16).
Позивач посилається на норми статті 396 ЦК України, якою унормовано, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Суд зазначає, що існують випадки, коли особа, чиє право чи безпосередній інтерес не порушені, має однак, похідний інтерес, тобто інтерес, який є похідним від інтересу іншої особи, інтерес другого порядку - див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (провадження №12-25гс21, пункт 34). Такий похідний інтерес може полягати, зокрема у відновленні правового становища, яке існувало до порушення права іншої особи, або у захисті прав такої особи в інший належний спосіб. За висновками Великої Палати Верховного Суду зазначений похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути. Зокрема, до таких інститутів належить інститут так званого похідного позову.
Закон не передбачає права постійного користувача на звернення з похідним позовом на користь держави, чиє право порушене незаконним заволодінням земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності за порушником. Саме такий висновок наведено у п.7.30 постанови Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 грудня 2024 року у справі №910/21682/15 (910/17038/21).
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позов у справі подано ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" від власного імені, суд вважає, що у даному випадку державне підприємство не є належним позивачем за заявленими вимогами щодо витребування земельних ділянок на користь держави; щодо витребування таких ділянок у постійне користування, то в цій частині вимог у задоволенні суд відмовляє за безпідставністю та недоведеністю порушеного речового права.
Висновки суду.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За нормами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, судом з'ясовано, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду і належать до державної власності, правомочності за якими здійснюються на території Тернопільської області власником - Тернопільською обласною військовою адміністрацією.
Суд, проаналізувавши обставини справи, доводи позивача, викладені в заявах по суті справи, позицію інших учасників справи, пояснення їх представників, установив, що позивач, звертаючись до суду із цим позовом, має на меті фактично захистити своє право постійного користування землею.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.
Натомість позивач не навів доводів та не подав доказів на підтвердження того, у чому саме полягає порушення, невизнання чи оспорення його права постійного користування. Жодними доказами у справі не підтверджено порушення права позивача на постійне землекористування. Також позивачем жодним чином не спростовано заперечень відповідача, що Радою не чиняться перешкоди у реалізації права позивача на постійне землекористування. Наведене є самостійною підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судового збору.
Керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, враховуючи ухвалення судом рішення про відмову в позові сплачений судовий збір за розгляд даного спору покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 50, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 216, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Повне рішення складено 08.05.2025.
Суддя Н.О. Андрусик