08 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/10547/24
адміністративне провадження № К/990/18555/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 380/10547/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 звернувмя до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024.
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 позов задоволено.
У жовтні 2024 відповідач вперше подав апеляційну скаргу на рішення від 26.09.2024, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
20.11.2024 скаржником подано суду апеляційної інстанції заяву про продовження процесуального строку. В обгрунтування вказаної заяви посилається на недостатнє фінансування подактового органу та просить продовжити строк для сплати судового збору терміном на двадцять днів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
У грудні 2024 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення від 26.09.2024, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 20.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом надано суду копію квитанції №7904908549882 на підтвердження направлення копії апеляційної скарги позивачу. Проте, апеляційний суд вважає таку недопустимим доказом надсилання копії та копій доданих до апеляційної скарги матеріалів позивачу, оскільки імперативною вимогою абз.2 ч.9 ст. 44 КАС України зазначено, що у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету документи йому направляються в паперовій формі листом з описом вкладення. Проте, апелянтом не надано суду опису вкладення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
04.03.2025 податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2025 апеляційна скарга залишена без руху, та надано десятиденний термін на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що в межах строку на апеляційне оскарження Головним управлінням ДПС у Львівській області подано апеляційну скаргу на судове рішення від 26 вересня 2024 року. Проте, ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та від 26 лютого 2025 року апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області поверталась скаржнику. При цьому Головне управління ДПС у Львівській області просить врахувати, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, а також просить врахувати активну поведінку Головного управління ДПС у Львівській області та те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.
Приймаючи до уваги те, що підстави, наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.03.2025 визнано неповажними, а також те, що інші зазначені відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 380/10547/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон