08 травня 2025 рокусправа № 380/10530/24
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 1692/13-01-07-09 від 15.01.2024, №2725/13- 01-07-09 від 22.01.2024 та №1683/13-01-07-09 від 15.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для нарахувань штрафних санкцій та прийняття оскаржуваних рішень стали висновки податкового органу про порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, відсутність прихідних накладних. Вказує, що позивачем було подано скарги на дані податкові повідомлення-рішення до ДПС України та за результатами їх розгляду, згідно рішень від 04.04.2024 вказані ППР було залишено без змін, а скарги - без задоволення. Позивач не згоден із зазначеними висновками Актів перевірки, щодо порушення ведення ним обліку товарних запасів, вважає що ГУ ДПС у Львівській області не додержано вимог діючого законодавства при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Мобіжук», документація підприємства належним чином не досліджувалася, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, а доводи податкового органу щодо вчинених порушень не підкріплені жодними доказами. ТОВ «Мобіжук» вбачає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства, а також без врахування норм чинного законодавства та фактичних обставин справи.
Позивач зазначає, що примірник акту фактичної перевірки в магазині «ЖУК» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177, вручений продавцю непродовольчих товарів ТОВ «Мобіжук», не містить дати реєстрації, а номер реєстрації акту в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання(№13/05/РРО/37741113) не відповідає номеру акту вказаного в ППР (№34100/13/РРО/37741113), як такого на підставі якого винесено це ППР. Також вказує, що примірник Акту фактичної перевірки в магазині «ЖУК» за адресою: м. Львів, вул. Широка, 65а, який вручений продавцю непродовольчих товарів ТОВ «Мобіжук», узагалі не містить ні дати реєстрації, ні реєстраційного номера акту в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання, лише вказана дата закінчення перевірки - 08.12.2023 в той час як ППР містить посилання на Акт з визначеним номером -№34105/13/05/РРО/377741113 та датою - 11.12.2023.
Позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписані Заступником Начальника ГУ ДПС у Львівській області Русланом Ганюком, підпис завірений печаткою, в той час як невід'ємна частина цих же ППР «розрахунок штрафних санкцій ТзОВ “Мобіжук» підписані зовсім іншими особами, а саме інспекторами, які здійснювали перевірку в магазинах підприємства, без підпису керівника контролюючого органу та без завірення печаткою. Таким чином, вбачається, що оскільки, невід'ємна частина зазначених податкових повідомлень-рішень підписані неуповноваженими особами контролюючого органу, це свідчить про невідповідність такого рішення вимогам закону щодо форми.
Позивач зазначає, що 06.12.2023 представниками ТОВ «Мобіжук» передано державним інспекторам, які проводили перевірки, запитувані документи, в тому числі і видаткові (прихідні) накладні на походження товару. Накладні на внутрішнє переміщення товару зі складу підприємства на магазини, мова про які йде в Актах перевірок, в запитах конкретизовані не були, проте, на момент їхнього здійснення знаходились безпосередньо в магазинах про що продавці повідомили представників контролюючого органу в перший день перевірки. Проте, інспекторами їхні копії не витребовувались, а лише були оглянуті безпосередньо в магазині. Зазначає також, що в порушення вимог п.85.7. ст.85 Податкового кодексу України опис отриманих копій документів інспектором не складався. Крім того, стверджує, що представники контролюючого органу під час здійснення перевірок не складали актів про відмову ТОВ «Мобіжук» надати копії документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. статті 85 Податкового кодексу України. Більше того, не складення представниками контролюючого органу акту про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, який додається до акту документальної перевірки, свідчить про те, що скаржником надані усі документи згідно отриманих запитів.
Позивач вказує, що до своїх заперечень на Акти перевірок ТОВ «Мобіжук» надіслало до ГУ ДПС у Львівській області пакети документів, а саме видаткові накладні про отримання товарів та накладні на переміщення товарів, які на момент перевірки знаходились в магазинах, відповідно контролюючий орган зобов'язаний був їх долучити до матеріалів перевірки та врахувати при винесенні податкових повідомлень-рішень. Однак, поданим позивачем документам на стадії адміністративного оскарження, не була надана належна оцінка відповідачем та вони не були взяті до уваги.
Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на підставі Акту перевірки від 11.12.2023 року №34105 винесене податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1683/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 494 903,80 грн. ТзОВ «Мобіжук» на виконання вимог контролюючого органу представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» ( м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59). Жодних інших документів, що підтверджують походження товарних запасів на господарському об'єкті, розташованому за адресою м. Львів, вул. Широка, буд.65 А, не представлено. Відтак, на момент проведення перевірки не надано будь-яких документів, які підтверджують придбання та/або походження товарів які знаходяться в реалізації згідно акта зняття залишків, а саме: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту на загальну суму 494 903,80 грн.
Також відповідач зазначає, що на підставі Акту перевірки від 08.12.2023 року №34100 винесене податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1692/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 178 660,80 грн. Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зокрема: не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів. Під час проведення перевірки позивачу було надано запит про надання документів. ТзОВ «Мобіжук» навиконання вимог контролюючого органу представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» (м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59). Жодних інших документів, що підтверджують походження товарних запасів на господарському об'єкті, розташованому за адресою м. Львів, вул. Городоцька,буд.77, не представлено. Відтак, на момент проведення перевірки не надано будь-яких документів, які підтверджують придбання та/або походження товарів, які знаходяться в реалізації згідно акта зняття залишків - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту на загальну суму 178 660,00 гривень.
Відповідач вказує, що на підставі Акта перевірки від 11.12.2023 року №34113 винесене податкове повідомлення - рішення від 22.01.2024 №2725/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 525 071,30 грн. Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зокрема: не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів. Під час проведення перевірки позивачу було надано запит про надання документів. ТзОВ «Мобіжук» навиконання вимог контролюючого органу представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» (м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59). Жодних інших документів, що підтверджують походження товарних запасів на господарському об'єкті, розташованому за адресою м. Львів, вул. Шевченка,буд.354, не представлено. Відтак, на момент проведення перевірки не надано будь-яких документів, які підтверджують придбання та/або походження товарів які знаходяться в реалізації згідно акта зняття залишків - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту на загальну суму 525 071,30 грн.
Відповідач звертає увагу, що наявність недоліків на які покликається позивач, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності номеру реєстрації акту, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта. Також покликання позивача, що аналіз оскаржених податкових повідомлень-рішень свідчить, що вони підписані іншими особами, при цьому, ні ПК України, ні Порядком не передбачена форма щодо складання розрахунку податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а тим більше обов'язку щодо підписання такого керівником контролюючого органу. Отож, твердження позивача, що податкові повідомлення-рішення підписані не уповноваженими особами є помилковим.
Відповідач зазначає, що суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Тому не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі ст. 20 Закону №265/95-ВР. Отже, докази і обґрунтування, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки Актів перевірок та не підтверджують неправомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.
Позивач подав відповідь на відзив в якому вказує, що відсутність дати реєстрації цих Актів, звертав увагу суду на порушення представниками контролюючого органу самої процедури оформлення результатів перевірок, адже відповідно до абз. 1 п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Також позивач в своїй заяві вказує не на недолік в нумерації Актів проведених фактичних перевірок, а на те, що зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях №1692/13-01-07-09 та №1683/13-01-07-09 від 15.01.2024 порушення законодавства встановлено на підставі Актів нумерація, який не відповідає номерам Актів проведених перевірок, а саме в: - ППР №1692/13-01-07-09 від 15.01.2024р. зазначається Акт №34100/13/РРО/37741113, в той час, як Акт перевірки магазину за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177, вручений під підпис продавцю магазину, має №13/05/РРО/37741113; ППР №1683/13-01-07-09 від 15.01.2024р. зазначається Акт 34105/13/05/ РРО/377741113 , в той час, як Акт перевірки магазину за адресою: м. Львів, вул. Широка, 65а , вручений під підпис продавцю магазину, взагалі без номерний. Зазначає, що оскаржувані ППР не містить обов'язкового додатку - а саме розрахунку, а прикріплений до нього документ, не має юридичної сили як невід'ємної частини оскаржуваного ППР. У спростування тверджень відповідача про ненадання документів позивачем на початок перевірки та на окремий запит ГУ ДПС у Львівській області, зазначає, що представниками ТОВ «Мобіжук» надавались такі документи як на стадії початку перевірки так і під час її проходження. На момент здійснення перевірки накладні на переміщення товару знаходились безпосередньо в магазині, їх було пред'явлено представникам контролюючого органу. Відповідні пояснення надані працівниками магазинів, які безпосередньо приймали участь у проведенні перевірки. ТОВ «Мобіжук» після отримання Актів перевірок, керуючись ст. 44 ПК України до своїх заперечень на Акти фактичних перевірок надіслало до Головного управління ДПС у Львівській області і документи на придбання та переміщення товарів, які на момент перевірки знаходились в магазині, а контролюючий орган зобов'язаний був їх долучити до матеріалів перевірки та врахувати при винесенні податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження відповідно до вимог ст. 31 КАС України.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 30.11.2023 №4358-ПП «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 30.11.2023 №8728, №8727 проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: вул. Широка, 65 А, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТзОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113).
Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме: не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів.
ТзОВ «Мобіжук» на виконання вимог контролюючого органу на запит про надання документів, надав видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» ( м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59).
За наслідком перевірки складено Акт фактичної перевірки №34105/13/05/РРО/37741113 від 11.12.2023 (далі - Акт перевірки від 11.12.2023 №34105).
На підставі Акта перевірки від 11.12.2023 №34105 винесене податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1683/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 494 903,80 грн.
ТзОВ «Мобіжук» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 №1683/13-01-07-09 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04.04.2024 №9511/6/99-00-06-03-02-06, скаргу ТзОВ «Мобіжук» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1683/13-01-07-09 - без змін.
Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 30.11.2023 №4360-ПП «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 30.11.2023 №8719, №8720 проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину «Мобіжук», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТзОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113).
Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено порушення вимог п. 12 ст.3 Закону №265/95-ВР, зокрема: не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів.
ТзОВ «Мобіжук» на виконання вимог контролюючого органу на запит про надання документів надав видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» (м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59).
За наслідком перевірки складено Акт фактичної перевірки №34100/13/05/РРО/37741113 від 08.12.2023 (далі - Акт перевірки від 08.12.2023 №34100).
На підставі Акта перевірки від 08.12.2023 року №34100 винесене податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1692/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 178 660,80 грн.
ТзОВ «Мобіжук» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 №1692/13-01-07-09 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04.04.2024 №9510/6/99-00-06-03-02-06, скаргу ТзОВ «Мобіжук» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 15.01.2024 №1692/13-01-07-09 - без змін.
Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до наказу від 30.11.2023 №4357-ПП «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 30.11.2023 №8721, №8723 проведена фактична перевірка господарської одиниці - магазину «Мобіжук», що розташований за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 354, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТзОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ 37741113).
Під час проведення перевірки ТзОВ «Мобіжук» встановлено порушення вимог п. 12 ст.3 Закону №265/95-ВР, зокрема: не ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів.
ТзОВ «Мобіжук» на виконання вимог контролюючого органу на запит про надання документів надав видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів є юридична особа ТзОВ «Мобіжук» (м. Львів, вул. Кульпарківська, буд.59)
За наслідком перевірки складено Акт фактичної перевірки №34113/13/05/РРО/37741113 від 11.12.2023 року (далі - Акт перевірки від 08.12.2023 №34113).
На підставі Акту перевірки від 11.12.2023 року №34113 винесене податкове повідомлення - рішення від 22.01.2024 №2725/13-01-07-09, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 525 071,30 грн.
ТзОВ «Мобіжук» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 22.01.2024 №2725/13-01-07-09 до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04.04.2024 №9608/6/99-00-06-03-02-06, скаргу ТзОВ «Мобіжук» залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 22.01.2024 №2725/13-01-07-09 - без змін.
Позивач не погоджується із рішеннями контролюючого органу та звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Відповідно до п.75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладемо на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст. 80 ПК України. Так, п.п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Згідно з п.п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Підпунктом 80.5 ст.80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.
Відповідно до п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Положеннями п.81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до п. 86.6 ст. 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків(наказ ДФС від 31.07.2014 № 22 у редакції наказу ДФС від 23.03.2018 № 398- п.1.6.3.4. Особливості розгляду заперечень та прийняття податкових повідомлень-рішень за матеріалами фактичних перевірок. У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган ДФС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє засобами електронного зв'язку його скановану копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) та відповідні матеріали в паперовому вигляді.
Приймаючи накази від 30.11.2023 №4360-ПП, №4357-ПП, №4358-ПП (т.3, а.с.168, 150, 156) про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган обмежився посиланнями лише на норми чинного законодавства, а саме норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але при цьому жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки позивача, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.
Суд зауважує, що стаття 80 Податкового кодексу України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт п. 80.2 ст. 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 12.10.2021 у справі №120/5229/20-а.
Суд встановив, що у вказаних наказах «Про проведення фактичної перевірки » ГУ ДПС у Львівській області жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки ТОВ «Мобіжук», передбачених п.п. 80.2.2, п. 80.2 ст.80 ПК України, зокрема щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.
Щодо доводів сторін по суті виявлених перевіркою порушень, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.12 статті 3 3акону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Судом встановлено згідно із запитів про надання документів від 30.11.2023 зазначено прохання надати перелік документів, що становлять предмет перевірки за період діяльності з 01.01.2023 по 30.11.2023 (т.3, а.с. 146,151, 151а). Також вказано, що документи потрібно надати перевіряючим за місцем здійснення перевірки.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем надсилатися заперечення на акт від 21.12.2023 по вул. Широка 65А з додатками копій видаткових накладних відповідно до позицій Акту зняття залишків станом на 30.11.2023 у кількості 349 штук (381 арк) та копії накладних на переміщення в кількості 351 штук (425 арк) (т.3, а.с.131), заперечення на акт від 21.12.2023 по вул.Городоцька, 177 з додатками копій видаткових накладних відповідно до позицій Акту зняття залишків станом на 30.11.2023 у кількості 453 штук (506 арк) та копії накладних на переміщення в кількості 319 штук (461 арк) (т.3, а.с.136), заперечення на акт від 02.01.2024 по вул. Шевченка 354 з додатками копій видаткових накладних відповідно до позицій Акту зняття залишків станом на 30.11.2023 у кількості 361 штук (401 арк) та копії накладних на переміщення в кількості 166 штук (297 арк) (т.3, а.с.145),
Суд встановив, що 08.12.2023 Головним управління ДПС у Львівській області складено Акти фактичних перевірок, зокрема №34105/13/05/РРО/37741113 від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: м. Львів, вул. Широка, 65А, у висновку якого зазначено : «… 30.11.2023року Підприємству було надано запит про надання документів. Станом на 08.12.2023року до перевірки Підприємством було представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів ТОВ «Мобіжук» за адресою: м. Львів, вул. Кульпаркіська, 59. Жодних та/або інших документів, що підтверджують походження товарних запасів в господар. об'єкті за адресою: м. Львів, вул. Широка, 65а не представлено. Загальна сума товарних запасів в господарському об'єкті ТОВ «Мобіжук» за адресою: м.Львів, вул. Широка, 65А на які відсутні накладні або інші документи на внутрішнє переміщення становить 494 903,80 грн.»
Також встановлено судом, 08.12.2023 Головним управління ДПС у Львівській області складено Акт №34100/13/05/РРО/37741113 від 08.12.2023 про результати фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177 та №б/н про результати фактичної перевірки магазину ТОВ «Мобіжук» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177. У висновку акту встановлено: ««… 30.11.2023 року підприємству було надано запит про надання документів. Станом на 07.12.2023 року до перевірки підприємством було представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів ТОВ «Мобіжук» за адресою: м.Львів, вул.Кульпаркіська, 59. Накладних та/або інших документів, що підтверджують походження товарних запасів в господарському об'єкті за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 177 до перевірки не представлено. Загальна сума товарних запасів в госоподарському об'єкті ТОВ «Мобіжук» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 177 на які відсутні накладні та/або інші документи на внутрішнє переміщення становить 178 660,00 грн.»
У висновку акта від 08.12.2023 щодо перевірки магазину за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 354 встановлено: «… 30.11.2023року підприємству було надано запит про надання документів. Станом на 08.12.2023року до перевірки Підприємством було представлено видаткові накладні в яких зазначено, що отримувачем товарів ТОВ «Мобіжук» за адресою: м.Львів, вул.Кульпаркіська, 59. Жодних та/або інших документів, що підтверджують походження товарних запасів в господарському об'єкті за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 354 не представлено. Загальна сума товарних запасів в господарському об'єкті ТОВ «Мобіжук» за адресою:м. Львів, вул. Широка, 65А на які відсутні накладні або інші документи на внутрішнє переміщення становить 525 071,30 грн.».
Позивач у позовній заяві стверджує, що 06.12.2023 представниками ТОВ «Мобіжук» передано державним інспекторам, які проводили перевірки, запитувані документи, в тому числі і видаткові (прихідні) накладні на походження товару. Накладні на внутрішнє переміщення товару зі складу підприємства на магазини, мова про які йде в Актах перевірок, в запитах конкретизовані не були, проте, на момент їхнього здійснення знаходились безпосередньо в магазинах про що продавці повідомили представників контролюючого органу в перший день перевірки, проте, інспекторами їхні копії не витребовувались, а лише були оглянуті безпосередньо в магазині.
Відповідно до п.85.7. ст.85 Податкового кодексу України - Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Судом
В матеріалах справи відсутній опис складений інспектором про отримання копій документів, а відтак можна дійти висновку, що такий не складався.
Згідно з п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
У матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучені докази про те, що представники контролюючого органу під час здійснення перевірок складали акт про відмову ТОВ «Мобіжук» надати копії документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. статті 85 Податкового кодексу України.
Згідно з абз.11 п. 1 розд. ІV Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р. (надалі - Порядок №727) при ненаданні платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, який додається до акту документальної перевірки.
Враховуючи наведене, слід діти висновку, що не складення такого акта представниками контролюючого органу, свідчить про те, що скаржником надані усі документи згідно отриманих запитів.
Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону, та відповідно до ст. 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):
1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;
2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Кожне із цих порушень є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР. Дану позицію підтримав Верховний суд у свої постанові від 11.04.2024р. у справі №420/12275/22.
Судом встановлено, що акти перевірки, на основі яких винесені оскаржувані ППР, не містять зауважень щодо здійснення обліку товарів за місцем продажу, натомість в оскаржуваних ППР навпаки вказано порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі Закон № 996- ХIV).
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV).
Відповідно до ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Положеннями ч.5 ст. 9 Закону № 996-XIV встановлено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).
На підтвердження обліку товарів ТОВ «Мобіжук», позивачем долучено до матеріалів справи, окрім іншого (видаткові накладні та накладні на переміщення), оборотно-сальдову відомість по рахунку 282 «Товари в торгівлі», наказ №1 від 02.01.2023 про затвердження порядку оприбуткування та обліку товарних залишків.
За приписами ч.2 п. 44.6 ст. 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як передбачено п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Отже, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у досудовому чи судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.
Як уже зазначалось, суд встановив, що до своїх заперечень на Акти перевірок ТОВ «Мобіжук» надіслало до ГУ ДПС у Львівській області пакети документів, а саме видаткові накладні про отримання товарів та накладні на переміщення товарів, які на момент перевірки знаходились в магазинах, відповідно контролюючий орган зобов'язаний був їх долучити до матеріалів перевірки та врахувати при винесенні податкових повідомлень-рішень.
Однак, дані пояснення, викладені в запереченні та документи не були враховані ГУ ДПС у Львівській області при прийнятті рішення.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 640/966/20 вказав, що при поданні первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку вони повинні бути досліджені в судовому засіданні та їм повинна бути надана правова оцінка.
Досліджуючи аналогічні обставини справи, Верховний Суд в постанові від 17.08.2023 у справі № 380/8798/21 в чергове підтвердив попередньо сформовану сталу практику з цього питання (постанови від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 08.09.2019 у справі № 802/1069/13-а) та вказав таке «… обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України».
Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 у справі № 280/1310/22 прийшов до висновку, що документи, надані разом із запереченнями, є наданими «під час проведення перевірки», тому мають бути враховані при прийнятті рішення: «До заперечень на акт перевірки позивач надав підтвердження установленого порядку ведення обліку товарів […]. Заперечення на акт перевірки і додані до них документи є невід'ємною частиною матеріалів перевірки і мають бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення в силу пункту 86.1., підпункту 86.7.4. пункту 86.7. статті 86ПК України. Наведене підтверджує, що саме під час проведення перевірки суб'єкт господарювання надав контролюючому органу у паперовій формі документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)».
Тобто, кваліфікація порушення за ст. 20 Закону є безпідставною, якщо документи, що підтверджують належний облік товарів, були надані разом із запереченнями, оскільки вони вважаються наданими «під час проведення перевірки».
За наявності заперечень платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
За змістом наведених норм податкового законодавства, ця процедура сприяє забезпеченню справедливості та об'єктивності під час проведення перевірок та розгляду спорів між платниками податків та контролюючими органами.
Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на Акт перевірки є підставою для його скасування.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №200/4704/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача, з його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 1692/13-01-07-09 від 15.01.2024, №2725/13-01-07-09 від 22.01.2024 та №1683/13-01-07-09 від 15.01.2024.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" (вул. Кульпарківська, 59, м. Львів, 79015; код ЄДРПОУ : 37741113) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79003; ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 17979,53 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень, 53 коп).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 08.05.2025.
СуддяКоморний Олександр Ігорович