07 травня 2025 року Київ справа №320/38374/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТОБАКО ІНКОРПОРЕЙТЕД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТОБАКО ІНКОРПОРЕЙТЕД» (далі також - ТОВ «ЮТІ», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також - ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві форми «С» від « 18» липня 2023 року №00493280702 про сплату пені у розмірі 271 280, 39 грн.
23.10.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду головуючим суддею у справі було визначено ОСОБА_1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
27.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 справу прийнято до провадження, яке вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.06.2023 по 14.06.2023 відповідачем на підставі та наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01.06.2023 №2710-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮТІ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним договором № 310521 від 31.05.2021 за період з 31.05.2021 по 14.06.2023.
По результатах перевірки був складений Акт від 21.06.2023 №45454/26-15-07-02-02- 03/43548448 з висновками про порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв'язку з несвоєчасним надходженням товару на суму 31 009, 03 фунтів стерлінгів (еквівалент 1 370 102, 98 грн) за договором № 310521 від 31.05.2021, укладеним ТОВ «ЮТІ» з компанією MPRD Ltd t/a Cerulean (Великобританія) та розрахунком пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ТОВ «ЮТІ» на суму 271 280, 39 грн.
На підставі висновків Акту про результати перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 18.07.2023 №00493280702 про стягнення з позивача пені у розмірі 271 280, 39 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно із вимогами ч. 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Нормативне визначення форс-мажору закріплено в ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово- промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на Україну Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки ТОВ «ЮТІ» на адресу ГУ ДПС у м. Києві було надано належним чином засвідчені копії наступних документів:
Копія договору № 310521 від 31.05.2021;
Картка рахунку 632 за період з 01.01.2012 по 08.0б.2023 в розрізі договору № 310521 від 31.05.2021;
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період з 01.01.2012 по 08.06.2023 в розрізі договору № 310521 від 31.05.2021;
Копія інвойсу №825048 від 20.12.2021;
Копія товарно-транспортної накладної за інвойсом № 825048 від 20.12.2021;
Копія митної декларації за інвойсом № 825048 від 20.12.2021;
Копія валютного платіжного доручення від 06.08.2021;
Копія валютного платіжного доручення від 30.12.2021;
Копія листа Постачальника від 05.01.2022, яким було повідомлено товариство про відстрочення постачання до 25.02.2022, у зв'язку з виявленими недоліками товару;
Копія листа Постачальника від 25.02.2022, яким було повідомлено товариство про готовність товару для відправлення та не можливість доставки у зв'язку з початком військових дій в Україні;
Копія листа від 01.12.2022 про звернення постачальника в ТПП для встановлення форс- мажорних обставин;
Копія Сертифікату ТПП Мілтон-Кейнса від 06.06.2023;
Копія листа ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Таким чином, з наданих ТОВ «ЮТІ» під час здійснення перевірки документів вбачається, що порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором № 310521 від 31.05.2021 відбулось через неможливість своєчасного постачання товару у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на Україну, а саме через неможливість знайти перевізника, який би погодився на постачання обладнання на територію України під час ведення активних бойових дій, які відбувалися внаслідок збройної агресії з боку російської федерації. Зазначені обставини підтверджено листом постачальника від 25.02.2022 , ТПП Мілтон-Кейнса від 06.06.2023 та ТПП України, і тому це є підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Проте, податковим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було враховано вищезазначений факт наявності форс-мажорних обставин.
Аргументацією для прийняття такого рішення стало те, що на думку ГУ ДПС у м. Києві наданий ТОВ «ЮТІ» сертифікат, виданий ТПП Мілтон-Кейнса від 06.06.2023, не є довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої країни, оскільки в даному сертифікаті відсутні місце, час, період настання форс-мажорних обставин, докази настання таких обставин, чим не виконано вимоги п. 6.12. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3) (далі також - Регламент).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ні Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні», ні Регламент не вимагають детального опису форс-мажорних обставин. Більше того, суд констатує, що загальновідомими є обставини введення в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-IX).
Крім цього, у листі ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 також міститься інформація про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У цьому листі Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/ обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Щодо твердження відповідача, що позивач повинен був звернутись до Торгово-промислової палати України чи її територіальних органів для отримання сертифікату про настання форс-мажорних обставин, суд не приймає до уваги такі доводи, оскільки відповідно до розміщеного на офіційному сайті Торгово-промислової палати України повідомлення за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022: «Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.».
Таким чином, сама лише відсутність у Сертифікаті ТПП Мілтон-Кейнса від 06.06.2023 детальної інформації про такі обставини, враховуючи загальновідомий характер факту введення воєнного стану на території України, а також з огляду на зміст листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, не може унеможливлювати врахування такого Сертифіката для зупинення строків розрахунків.
Згідно з п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 112 Податкового кодексу України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, у відповідності до п. 112.1 ст .112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 112.2 ст. 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Пунктом 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України визначено, що якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Таким чином, наявність підтверджених ТПП Мілтон-Кейнса та ТПП України форс- мажорних обставин, які унеможливи дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним договором №310521 від 31.05.2021 відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операцій звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
В той же час, ГУ ДПС у м. Києві, будучи суб'єктом владних повноважень, при складанні Акту про результати перевірки та винесенні оскаржуваного рішення, не було доведено, що ТОВ «ЮТІ» мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких його притягнуто до відповідальності, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 070, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване протиправне рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТОБАКО ІНКОРПОРЕЙТЕД» (01021, м. Київ, пров. Мар'яненка Івана, буд. 11/12, офіс 41; код ЄДРПОУ 43548448) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «С» від 18.07.2023 № 00493280702.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН ТОБАКО ІНКОРПОРЕЙТЕД» (01021, м. Київ, пров. Мар'яненка Івана, буд. 11/12, офіс 41; код ЄДРПОУ 43548448) понесені останнім судові витрати у розмірі 4 070, 00 грн (чотири тисячі сімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.