про залишення позову без розгляду
07 травня 2025 року Київ Справа № 640/5385/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», у якому позивач просить суд:
- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Оператор ГТС України», застосованого Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків рішенням від 01.12.2021 №194/31-00-07-01-02.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
07.02.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.02.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позов контролюючий орган вказав на наявність законодавчо визначених підстав для підтвердження в судовому порядку обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на безпідставності доводів позивача, зокрема у зв'язку з пропуском ним строку звернення до суду.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункту 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Також обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 року за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); 9) нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632, згідно з пунктами 1, 2 якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
З системного аналізу викладеного вбачається, що законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та для звернення до суду із відповідною заявою.
Тобто, обставиною, що зумовила дане звернення до суду, є встановлений відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України контролюючим органом юридичний факт (дія чи бездіяльність платника податку).
В даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення відповідача до суду, є відмова ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується актом від 30 листопада 2021 року №195/31-00-07-01-02 «Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01 грудня 2021 року №194/31-00-07-01-02 не може вважатися обставиною для звернення до суду, оскільки воно є підставою для звернення до суду, метою якого є забезпечення виконання обов'язку зі сплати податків.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі №500/1521/19.
Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною 1 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статями 273-277, 280-283 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюються правила частин 2-10 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (частини 2-3 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, відповідно до частини 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є 01 грудня 2021 року включно.
Частиною 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги у даній категорії справ є день їх надходження до відповідного суду.
Згідно з наявним у матеріалах справи конвертом, яким до суду була направлена заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, така заява була направлена контролюючим органом суду 11 лютого 2022 року, тобто після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Як вбачається з наведеної норми частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, така норма є для суду зобов'язальною та безальтернативною.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/18509/21.
З огляду на викладене, оскільки заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту надійшла до суду з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, і цей строк в силу імперативних приписів частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України поновленню не підлягає, навіть з урахуванням того, що контролюючий орган раніше звертався до суду з такою заявою, проте вона була залишена без розгляду. А тому така заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статями 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова