07 травня 2025 року справа №320/41835/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 роки, починаючи з 01.03.2022;
- зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пенсії позивачу згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.03.2022.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачу з 06.06.2013 було призначено пенсію за віком за Законом України «Про державну службу», а потім з 01.03.2022 призначено пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що перехід на вид пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», замість раніше призначеної пенсії за віком за Законом України «Про державну службу», не є переходом з одного виду пенсії на інший вид, а є призначенням пенсії вперше. Це зумовлює необхідність застосування показників середньої заробітної плати в Україні за 2019, 2020 та 2021 роки.
Стверджує, що при призначенні позивачу у 2022 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2021 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 цього Закону.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог. Стверджує, що пенсія за віком вже призначалась позивачу раніше згідно Закону України «Про державну службу», тому при переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні підстави застосування показників середньої заробітної плати в Україні за 2019, 2020 та 2021 роки, оскільки даний показник застосовується виключно при первинному призначенні пенсії.
Позивачем подано відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 13.10.2021.
З 06.06.2013 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З 01.03.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
07.09.2023 представником позивача було надіслано адвокатський запит до ГУ ПФУ в м. Києві, у відповідь на який відповідач листом від 13.09.2023 № 2600-0211-8/179638 повідомив, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, і з 01.03.2023 становить 18598,43 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).
Позивач вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки при переведенні позивача 01.03.2022 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем протиправно застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, в той час як необхідно застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримує з 06.06.2013 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.03.2022 позивачка просила перевести її з пенсії за віком призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто позивача з 01.03.2022 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки має місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Отже, при такому переведенні з 01.03.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно застосовувало до розрахунку пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22 та від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Стосовно посилання позивача в позовній заяві на висновки Верховного Суду у постановах від 31.05.2019 у справі № 359/4709/17, від 21.02.2019 у справі №211/2459/17, від 28.11.2019 у справі №647/1699/16-а, від 31.07.2019 у справі №720/208/17 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, суд зазначає наступне.
У наведених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно. У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цих справах суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Зазначене є свідченням того, що посилання позивача на наведену правову позицію Верховного Суду не є релевантним до обставин цієї справи.
У даній справі встановлено, що позивач просить перевести її з 01.03.2022 з пенсії за віком призначену за нормами Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто зміни виду пенсії не відбулось.
Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.