ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" травня 2025 р. справа № 300/1915/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі також, - позивач, ОСОБА_1 ) 21.03.2025 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також ГУ ПФУ в Дніпропетровській області - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.02.2025 №092750009601 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 29.06.1982 по 27.07.1986 та всі періоди роботи згідно трудової серії книжки колгоспника серії НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням періодів роботи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 10.02.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.05.2025 №092750009601 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу, період роботи з 29.06.1982 по 27.07.1986 не зараховані до страхового стажу, оскільки печатка не відповідає назві підприємства, дані щодо реорганізації відсутні, також довідка №Ю01/04-01 від 11.01.2021 не містить підстави звільнення. У даному рішенні про відмову у призначенні пенсії вказано що при заповненні трудової книжки допущені порушення вимог "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" від 29.07.1993 №58 та "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" від 20.06.1974 №162. Відтак, позивач вважає що даний період його роботи повинен бути зарахований до загального страхового стажу, а рішення про відмову у призначенні пенсії - скасоване, тому звернувся до суду із даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.30-31).
21.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримало копію ухвали суду про відкриття провадження та адміністративний позов в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.34-35). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На адресу суду 03.04.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшли пояснення. Щодо заявлених позовних вимог представник третьої особи заперечила. Зокрема зазначила, що стаж позивача становить 19 років 4 місяці 9 днів та є недостатнім для призначення пенсії за віком. Представник пенсійного органу вказала, що період роботи позивача з 29.06.1982 по 27.07.1986 не зарахований до страхового стажу, оскільки печатка не відповідає назві підприємства, дані про реорганізацію відсутні. Період роботи з 21.05.1994 по 30.06.1999 (ТзОВ підприємства по виробництву та переробці сільськогосподарської продукції "Нілена") не врахований у зв'язку із відсутністю запису про реорганізацію підприємства, відповідно до запису №7-9 трудової книжки НОМЕР_3 від 17.08.1984. Так у записі про прийняття на роботу з 29.06.1982 значиться "Горохолинське заводоуправління будматеріалів", а при звільненні з роботи 27.07.1986 наявна печатка ЗАТ "Керамік". Відтак представник вказала, що при заповненні трудових книжок ОСОБА_1 допущені порушення вимог "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" від 29.07.1993 №58 та "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" від 20.06.1974 №162. Просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням пенсійного віку, 10.02.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для призначення йому пенсії за віком. До заяви від 10.02.2025 подано необхідні документи для призначення пенсії за віком.
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.02.2025 №092750009601 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача становить 19 років 4 місяці 9 днів. Період роботи з 29.06.1982 по 27.07.1986 не зарахований до страхового стажу, оскільки печатка не відповідає назві підприємства, дані щодо реорганізації відсутні, також довідка №Ю01/04-01 від 11.01.2021 не містить підстави звільнення. У даному рішенні про відмову у призначенні пенсії вказано що при заповненні трудової книжки допущені порушення вимог "Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" від 29.07.1993 №58 та "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях" від 20.06.1974 №162. (а.с.26 та зворотна сторона).
Позивач вважає дії відповідача протиправними щодо відмови в призначенні пенсії за віком не врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 29.06.1982 по 27.07.1986 та всі періоди роботи згідно книжки колгоспника НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, а тому звернувся в суд за захистом свого права.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Як передбачено частиною третьою статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років.
Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії (10.02.2025) досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Пунктами "а", "ж" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2017 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
20 червня 1974 року постановою Держпраці СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).
Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).
Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 Про трудові книжки працівників та службовців, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 на прізвище ОСОБА_1 від 18.02.1983 (а.с.13-15) як основний документ про трудову діяльність містить записи, зокрема:
- запис №1 "Горохолинське заводоуправління будматеріалів" - 29.06.1982 прийнятий на посаду чергового (наказ №33 від 30.06.1986);
- запис №2 - переведений на пресовий відділ пресовщиком (наказ №80 від 25.11.1985);
- запис №3 - 27.07.1986 звільнений з роботи по ст. 38 КЗпП України по власному бажанню (підпис печатка ЗАТ "Керамік") (наказ №64 від 27.07.1986, підпис печатка ЗАТ "Керамік");
- запис №4 - 16.05.2001 - прийнятий на роботу мірником (наказ №12 від 16.05.2001, печатка Малого підприємства "Поступ");
- запис №5 - 31.07.2002 - звільнений з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №14 від 31.07.2002, печатка Малого підприємства "Поступ");
- запис №6 - 01.08.2002 - прийняти на роботу різноробочим (наказ №20 від 01.08.2002);
- запис №7 - 30.09.2002 - звільнений з роботи після закінчення трудової угоди (наказ №26 від 30.09.2002, печатка Малого підприємства "Поступ");
- запис №8 - 14.11.2002 - розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (наказ №372 від 14.11.2002);
- запис №9 - 08.11.2003 закінчено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (наказ №031126 від 26.11.2003);
- запис №10 - 12.12.2005 прийняти на роботу оператором котельні у ПАТ "Олія Прикарпаття" (наказ № 20 від 12.12.2005);
- запис №11 - 03.03.2008 звільнений з роботи відповідно до ст. 36 п.1 КЗпП України(за згодою сторін) (наказ №7 від 03.03.2008);
- запис №12 - 11.03.2008 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
- запис №13 - 05.03.2009 закінчено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (наказ №090312 від 12.03.2009).
Також трудова книжка серії НОМЕР_2 від 20.09.1986 (а.с.16-17) містить такі дані:
- запис № 1 - 28.07.1986 прийнятий на роботу в колгосп "Дружба" трактористом;
- запис №2 - 01.07.1996 - звільнено з роботи згідно поданої заяви;
- запис №3 - 27.07.1997 - призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.1б ст. 29 Закону України "Про зайнятість населення" (наказ №1821, від 28.07.1997);
- запис №4 - 27.07.1997 відкладено виплату допомоги по безробіттю на три місяці відповідно до п.2 ст. 30 Закону України "Про зайнятість населення" (наказ №1821 від 28.07.1997);
- запис №5 - 27.10.1997 - поновлено виплату допомоги по безробіттю відповідно п.1б ст. 29 Закону України "Про зайнятість населення" (наказ №281 від 27.10.1997);
- запис №6 - 08.05.1998 - припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.2 ст. 30 Закону України "Про зайнятість населення" (наказ №164 від 08.05.1998);
- запис №7 - 09.05.1998 - прийнятий на роботу в спідку "Дружба" трактористом (протокол №5 від 10.05.1998);
- запис №8 - 29.02.2000 - спілку селян "Дружба" перейменовано на с/г виробничий кооператив "Дружба" згідно рішення загальних зборів (протокол №1 від 29.02.2000);
- запис №9 - 30.06.2001 - звільнено з роботи згідно поданої заяви (протокол №7 від 10.07.2001).
Записи трудової книжки позивача містять всі необхідні відомості про роботу позивача та зроблені чітко та без виправлень.
Відсутність назви підприємства при зарахуванні на роботу, а також допис іншими чорнилами наказу на прийняття на роботу у трудовій книжці не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи позивача до страхового стажу для призначення пенсії.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 Про трудові книжки працівників та службовців, відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.
Положеннями Закону 1058-ІV підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Суд зауважує на тому, що не всі недоліки оформлення трудової книжки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. В даному випадку під час розгляду заяви позивача відповідачем не було встановлено будь-яких недоліків оформлення записів про роботу позивача.
Отже, суд дійшов до висновку, що незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи, що зазначені в трудовій книжці носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, що свідчить про те, що відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Неврахування відомостей трудової книжки під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком вплинуло на визначення тривалості стажу роботи.
Відповідач у оскаржуваному рішенні від 17.02.2025 №092750009601 зазначив, що період стажу з 29.06.1982 по 27.07.1986 не зарахований позивачу до страхового стажу, оскільки печатка не відповідає назві підприємства, дані про реорганізацію відсутні, також довідка №Ю01/04-01 від 11.01.2021 не містить підстави звільнення. При цьому варто зазначити, що діяльність Горохолинського цегляного заводу так як і колгоспу "Дружба" - припинена, що унеможливлює виправлення порушень, які були допущені при заповнені трудових книжок.
Також суд зазначає, що на підтвердження наявного стажу роботи, ОСОБА_1 надавав до пенсійного органу копії наступних документів:
- копія листа архівного відділу № 1 від 08.03.2024 № Ю 309/04-01, в якому зазначено, що відомості про перейменування або реорганізацію Горохолинського цегельного заводу не значаться (а.с.19);
- копія листа архівного відділу № 1 від 02.01.2024 № Ю 1036/04-01 де вказано, що в документах фонду Горохолинського цегляного заводу с. Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області є відомості, що ОСОБА_1 (1960 року народження) на даному заводі та за періоди його роботи в довідці зазначено про суми заробітної плати (а.с. 20);
- копія архівної довідки, від 11.01.2021 № Ю 02/04-01 якою підтверджується, що ОСОБА_1 працював у колгоспі «Дружба» село Горохолина Богородчанського району Івано-Франківської області в 1986-2001 роках (а.с.23);
- копія архівного витягу від 07.01,2025 № Ю -13 з протоколу № 9 від 13 серпня 1986 року засідання правління колгоспу "Дружба" з якого вбачається, що рекомендовано зборам уповноважених прийняти в члени колгоспу ОСОБА_1 (а.с.21);
- копія архівного витягу від 07.01.2025 № Ю - 12 з протоколу № 7 засідання правління с/с "Дружба" від 10 липня 1997 року, з якого вбачається, що: "Вирішили звільнити з роботи з 09.07.1997 ОСОБА_1 , а також вивести з членів спілки" (а.с.22).
Отже, суд дійшов до висновку, що не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 29.06.1982 по 27.07.1986 та всі періоди роботи згідно трудової серії книжки колгоспника, що зазначені в трудовій книжці носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, що свідчить про те, що відповідачами не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
Неврахування відомостей трудової книжки під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком вплинуло на визначення тривалості стажу роботи.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Вказане свідчить про те, що відповідачі діяли недобросовісно та необґрунтовано, не врахували усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустили неналежний розгляд поданої ним заяви і документів.
При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком.
Оскільки право позивача на призначення пенсії за віком порушено, а предметом розгляду зазначеної справи є саме рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії, то воно підлягає відновленню у спосіб, яким є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 17.02.2025 №092750009601 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати спірні періоди до страхового стажу.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 29.06.1982 по 27.07.1986 та всі періоди роботи згідно трудової серії книжки колгоспника серії НОМЕР_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V від 14.09.2006 усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростували.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень згідно із квитанцією про сплату судового збору від 13.03.2025 за №0.0.4245875109.1 (а.с. 9).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.02.2025 №092750009601 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до загального стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 29.06.1982 по 27.07.1986 та всі періоди роботи згідно трудової серії книжки колгоспника серії НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням періодів роботи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 грн.
Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.