Рішення від 09.05.2025 по справі 640/13954/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року Справа№640/13954/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки»;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської обласної прокуратури від 25 липня 2022 року №158вк про її звільнення з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»;

- поновити її на роботі в Київській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу з 26 липня 2022 року;

- стягнути з Київської обласної прокуратури на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовувала тим, що рішення кадрової комісії та наказ про звільнення не відповідають вимогам законодавства та порушують її права.

Щодо атестації, то вважала, що:

- проведенням атестації в період її відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку порушені її права, гарантовані ст.ст. 24, 43, 55 Конституції України, через відсутність рівних умов для підготовки, проходження атестації, оскарження її результатів, що обумовлено необхідністю догляду за дитиною, та відсутністю у такому випадку правового захисту материнства і дитинства. При цьому не враховані положення ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», згідно з якими особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років, атестації не підлягають;

- під час проходження 03 березня 2020 року анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки обмежено її конституційні права та щодо неї допущено дискримінацію, оскільки два етапи атестації проведені в один день, другий з яких - у вечірній час доби, а саме о 17 год. 00 хв. Крім того, постійно відбувалися порушення роботи технічної системи комп'ютерного обладнання та при складанні іспиту «адаптація» тестів не відбувалася, що ставить під сумнів ту кількість балів, яку було видано комп'ютером за наслідками проходження нею такого тестування, та свідчить про відсутність забезпечення належних умов проходження прокурорами регіональних прокуратур атестації, обов'язок дотримання яких, покладено на кадрові комісії Офісу Генерального прокурора;

- прохідний бал для успішного складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (93 бали) встановлено наказом Генерального прокурора №105 тільки 21 лютого 2020 року, і не зрозуміло з яких міркувань та з якою метою встановлено порогове значення саме в 93 бали та, як це дозволяло перевірити та оцінити кваліфікацію прокурора, його знання і навички;

- Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, встановлює більші вимоги, ніж встановлені Законом, а саме предмет атестації, визначений п. 5 Порядку, відрізняється від предмету атестації та містить вимогу, окрім професійної компетентності прокурора, додатково ще й оцінку загальних здібностей та навичок. Тому вважала, що тестування на загальні здібності та навички, як уже зазначалось вище, не є предметом атестації, а тому не є обов'язковим чи вирішальним етапом проходження тестування;

- відносно неї допущено дискримінацію, оскільки при подачі нею заяви про намір пройти атестацію у жовтні 2019 року до неї не було доведено всі умови та процес проходження атестації;

- на другому етапі атестації прокурорів регіональних прокуратур використана система тестування, що тільки констатує кількість балів, однак унеможливлює перевірення правильності підрахунку системою наданих правильних відповідей на запитання тесту, що, на її думку, дозволяє вибірково, безпідставно встановлювати кожному прокурору довільну кількість нібито набраних ним балів та довільно визначати, хто успішно пройде другий етап атестації, а хто буде звільнений з органів прокуратури;

- іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, не містив звіту щодо підрахунку системою кількості правильних відповідей по кожному блоку питань окремо, що не дає можливості переконатися в об'єктивності підходів в оцінюванні, зрозуміти, з чого сформовані набрані бали. Вказане свідчить про те, що процес вимірювання вербальних та абстрактно-логічних загальних навичок під час проходження нею атестації здійснювався непрозоро;

- під час проходження атестації не було враховано те, що за результатами роботи вона неодноразово заохочувалася наказами прокурора Київської області за зразкове виконання службових обов'язків, ефективність та оперативність в роботі, а за результатами конкурсу 2015 року у номінації «Кращий процесуальний керівник» її визнано переможцем і нагороджено грамотою;

- рішення про неуспішне проходження атестації не є мотивованим. Так в ньому лише кількість балів, виданих програмним комплексом після закінчення іспиту, однак не зазначено обставин, що вплинули на прийняття такого рішення, і аргументи Комісії за яким критерієм вона не відповідає займаній посаді, які зауваження виникли до стану її професійної підготовки, кваліфікації, рівня знань та умінь у застосуванні законів, вимог професійної етики та доброчесності. Тому таке рішення не може бути безумовною підставою для звільнення її з посади та з органів прокуратури.

Щодо наказу про звільнення, то оскільки рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації є неправомірним, тому і наказ про звільнення, прийнятий на підставі такого рішення, є протиправним.

Крім того, при прийнятті наказу про звільнення не враховано те, що вона не мала бути звільнена з органів прокуратури; з 16 вересня 2019 року по 22 липня 2022 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і наказ винесено у перший день після закінчення такої відпустки, і в цей же день отримано рішення кадрової комісії, що позбавило її права на оскарження рішення кадрової комісії; наказ про її звільнення прийнятий в складних умовах сьогодення - воєнного стану та масового безробіття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом; відкрито провадження у вказаній адміністративній справі; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Закон від 13 грудня 2022 року № 2825-IX).

26 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (Закон від 16 липня 2024 року № 3863-IX).

На виконання вимог зазначеного Закону дану справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.

02 квітня 2025 року за наслідками автоматичного розподілу справ, що надійшли до Донецького окружного адміністративного суду, справу передано на розгляд судді Логойди Т.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято до провадження вказану адміністративну справу; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач Офіс Генерального прокурора подав відзив на позовну заяву та пояснення, в яких зазначав, зокрема, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ запроваджено реформування системи органів прокуратури; для працюючих прокурорів передбачена можливість переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться за їх заявою, що подається за формою та в установлені строки.

На час подання позову Конституційним Судом України рішення щодо визнання неконституційними положень зазначеного Закону чи окремих його положень не ухвалено та правову оцінку нормам, вказаним у позовній заяві, не надано.

На виконання п. 9, п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ Генеральним прокурором видано, зокрема накази від 03 жовтня 2019 року № 221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації», від 17 жовтня 2019 року № 235, яким створено другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, та від 17 жовтня 2019 року № 233 «Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій».

Всі прийняті Генеральним прокурором України накази, що стосуються атестації, в установленому порядку відповідно до вимог законодавства оприлюднені на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України.

11 жовтня 2019 позивачем на виконання п. 10 Порядку, що затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. З огляду на це, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого зазначеним Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, її буде звільнено з посади прокурора. Така згода є усвідомленням наслідків неуспішного проходження атестації.

При цьому подання такої заяви - є правом прокурора, а не обов'язком.

Атестація позивача проводилася другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур.

За результатами другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки позивачем набрано менше прохідного балу, тому її не було допущено до проходження співбесіди. У зв'язку з цим кадровою комісією прийнято оскаржене рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

Результати тестування після завершення тестування були виведені на екран монітора комп'ютера та відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про що позивач ознайомлена шляхом проставлення особистого підпису. При цьому у графі «Примітки» відомості будь-яка інформація щодо неналежної роботи комп'ютерної техніки, на якій здійснювалося складання іспиту тощо, не зазначено.

Позивачем було завершено тестування під час другого етапу атестації, про технічні та інші поважні причини для перенесення або призначення нового часу (дати) іспиту кадровій комісії вона не повідомляла та фактично використала своє право проходження відповідного етапу атестації.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.

Під час проведення тестування забезпечено анонімність та конфіденційність відомостей про конкретну особу, яка проходила тестування; не було зафіксовано жодної спроби втручання до програмного забезпечення від третіх осіб. Під час атестації всі прокурори регіональних прокуратур були в рівних умовах. Результати тестування оприлюднені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Щодо доводів позивача про технічні несправності під час здавання іспиту, то послуги з оцінки загальних здібностей під час атестації прокурорів регіональних прокуратур надавало ТОВ «Сайметрікс-України» шляхом забезпечення доступу учасникам тестування до тестової платформи, за допомогою якої учасникам пред'являлися тестові завдання та забезпечувалася асистентська підтримка під час тестування. Листом від 02 березня 2020 року № 20320-1 ТОВ «Сайметрікс-України» засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності лише 02 березня 2020 року, що призвело до тимчасового зриву тестування під час його проведення, і те, що після усунення технічної несправності у наступні дні - з 03 по 05 березня 2020 року жодної технічної проблеми, які могли б вплинути на результати тестування на загальні здібності, зафіксовано не було.

Щодо програмного забезпечення, яке використовувалося для атестації позивача

Заходи, пов'язані з атестацією прокурорів регіональних прокуратур, фінансувалися за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги в рамках проекту «Підтримка реформ кримінальної юстиції в Україні» (далі - проект). Виконавцем вказаного проекту є Міжнародна організація права розвитку (IDLO).

Проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур здійснюється Офісом Генерального прокурора за технічної та організаційної підтримки Міжнародної організації права розвитку (IDLO), проекту Європейського Союзу «PRAVO-JUSTICE» (у співпраці з ТОВ «Сайметрікс Україна») та інших міжнародних партнерів.

У лютому 2020 року між Офісом Генерального прокурора та керівником проекту Європейського Союзу «PRAVO-JUSTICE» Д. Віткаускасом було підписано Меморандум про допомогу в організації проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, відповідно до якого проект ЄС «PRAVO-JUSTICE» бере участь в організації процесу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, зокрема здійснює закупівлю тестів на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки відповідно до визначеного «PRAVO-JUSTICE» порядку у необхідній кількості та оренду комп'ютерної техніки.

Відповідно до листа Міжнародної організації права розвитку від 28 жовтня 2019 року №19/082 за результатами проведеного моніторингу ринку послуг з проведення іспиту для оцінки інтелектуальних здібностей встановлено, що організацією, яка надає послуги, що найбільше відповідають меті іспиту для оцінки інтелектуальних здібностей прокурорів є ТОВ «Сайметрікс-Україна».

Вказана організація успішно працює в Україні та має високу ділову репутацію. Тести для оцінки інтелектуальних здібностей (вербального та абстрактно-логічного інтелекту), що використовуються ТОВ «Сайметрікс-Україна» - провайдером адаптивного тестування загальних здібностей, адаптовані до специфіки юридичних професій. Ці тести були використані для оцінки більше 5000 тисяч респондентів, зокрема, їх пройшли діючі судді у процесі кваліфікаційного оцінювання та кандидати на посади суддів (Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду).

Анонімне тестування на загальні здібності та навички здійснювалися за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «РSYМЕТRIСS», який використовується зазначеним товариством на підставі ліцензійного договору № LА/02, що укладений 18 грудня 2018 року з громадянином України ОСОБА_2 , якому належать авторські права на вказаний інструмент.

Послуги з оцінки загальних здібностей під час атестації прокурорів регіональних прокуратур ТОВ «Сайметрікс-Україна» надавало шляхом забезпечення доступу учасникам тестування до тестової платформи, за допомогою якої учасникам пред'являлися тестові завдання та забезпечувалася асистентська підтримка під час тестування.

Адміністрування (в тому числі запуск) програмного забезпечення, яке використовувалося для проведення атестації прокурорів, здійснювали члени робочих груп кадрових комісій в присутності членів кадрових комісій, що забезпечували загальне управління процесом складення прокурорами іспитів. Робочі групи були створені на підставі відповідних наказів Генерального прокурора; до їх складу були включені, зокрема, працівники Національної академії прокуратури України та Офісу Генерального прокурора, які за своїми посадовими обов'язками відповідальні за адміністрування програмного забезпечення.

При проведенні іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки було використане те ж саме програмне забезпечення, що й при проведенні цього іспиту під час проходження атестації прокурорами Генеральної прокуратури України.

Щодо проведення двох етапів атестації в один день

Наказом Генерального прокурора від 04 лютого 2020 року № 65 внесено зміни до Порядку, що затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, доповнивши п. 2 розд. III новим абзацом, яким передбачено право кадрової комісії прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день.

Протоколом № 1 засідання першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20 лютого 2020 року кадрова комісія з метою забезпечення ефективного виконання покладених на прокуратуру функцій і завдань одноголосно вирішила провести складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, що дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділі II Порядку №221.

Пунктом 2 Порядку, що затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, визначено, що кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Зважаючи на те, що графік проведення іспитів на знання і вміння застосовувати закон та загальні здібності та навички для прокурорів регіональних прокуратур було завчасно (21 лютого 2020 року) розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, то позивач належним чином була повідомлена про дату, час та місце складання іспиту у відповідності до вимог зазначеного Порядку проходження прокурорами атестації.

Окрім того, позивач була обізнана про необхідність проходження нею атестації з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, тобто з 25 вересня 2019 року.

Прокурори регіональних прокуратур мали можливість ознайомитися з тестовими питаннями, які були розміщені на офіційному сайті Генеральної прокуратури України ще у жовтні 2019 року для атестації прокурорів Генеральної прокуратури.

Отже, на здійснення підготовки до проходження атестації та складання іспитів позивач мала більше часу, аніж прокурори Генеральної прокуратури, тобто понад 5 місяців.

Вважав, що рішення кадрової комісії відповідає вимога законодавства.

Оскарженим наказом керівника Київської обласної прокуратури від 25 липня 2022 року №158вк позивача звільнено із займаної посади прокурора та з органів прокуратури області на підставі відповідних норм. Юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача на підставі вказаних норм є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Вважав, що наказ про звільнення відповідав вимогам законодавства.

Також вважав, що позивачем пропущеного строк звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300. Так, у спірних правовідносинах позивач знаходилася у стані повної правової визначеності, коли маючи відповідну освіту (юридичну) та досвід професійної діяльності не могла не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження атестації. Про результат іспиту (негативний) позивач була ознайомлена 03 березня 2020 року під особистий підпис у відповідній відомості. Перешкод, які б не давали можливості дізнатися про прийняте кадровою комісією рішення за результатами складання іспиту, позивачем не наведено.

Офіс Генерального прокурора просив в задоволенні позову відмовити.

Офіс Генерального прокурора також подав клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки».

Позивач подала відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора, якою підтримала доводи позовної заяви. Просила задовольнити позов.

Відповідач Київська обласна прокуратура подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що норми Закону України «Про прокуратуру», які визначають статус прокурорів, умови і підстави звільнення їх з посади, у тому числі з адміністративної посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, а тому саме вони підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 6 та 7 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Отже, законодавець ввів у дію процедуру реформування органів прокуратури, зазначивши, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, окресливши умову продовження служби - успішне проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою чіткістю.

Відповідно до п. 6 розд. III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221, прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

У зв'язку з тим, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 набрала 92 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, другою кадровою комісією на підставі пп. 13, 16, 17 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX, п. 6 розділу І, п. 6 розд. III Порядку, прийнято рішення від 09 квітня 2020 року № 300 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Згідно з пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX прокурори, які неуспішно пройшли атестацію, звільняються з посади прокурора Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Вказана норма Закону є імперативною і зобов'язує керівника регіональної прокуратури на виконання рішення комісії прийняти рішення про звільнення прокурора.

З урахуванням цього позивача оскарженим наказом керівника Київської обласної прокуратури правомірно звільнено із займаної посади прокурора та з органів прокуратури.

Юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача на підставі вказаних норм, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Таке звільнення прямо передбачене пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX та пов'язано з неуспішним проходженням атестації.

Крім того, подаючи заяву про переведення на посаду прокурора та про намір пройти атестацію позивач повністю була ознайомлена з умовами та процедурами проведення атестації та погодилася на їх застосування. Тобто, вона розуміла наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX.

Вважав, що оскаржений наказ про звільнення видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Оскільки звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури, зокрема з 16 червня 2009 року працювала на різних прокурорських посадах в Прокуратурі Київської області (після перейменування - Київська обласна прокуратура); остання займана посада - посада прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області.

Відповідно до наказу прокурора Київської області від 29 серпня 2019 року №1158вк в період з 16 вересня 2019 року по 22 липня 2022 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наказом керівника Київської обласної прокуратури від 25 липня 2022 року №158вк керуючись ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» позивача з 25 липня 2022 року звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Підставою для прийняття цього наказу стало рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (кадрової комісії №2) від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки», яким встановлено, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрала 92 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв'язку з чим вона не допускається до етапу проходження співбесіди, і, відповідно, неуспішно пройшла атестацію.

Судом також встановлено, що атестація позивача проводилася другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, яка була створена наказом Генерального прокурора від 07 лютого 2020 року №78 в складі: голови комісії та членів комісії, в тому числі членів, що делеговані міжнародними та неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. В подальшому до вказаного наказу вносилися зміни в частині персонального складу комісії (зокрема наказом Генерального прокурора від 27 лютого 2020 року № 117, наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 06 березня 2020 року № 136); а наказом Генерального прокурора від 02 червня 2020 року № 259, зокрема вказаний наказ визнано такими, що втратив чинність.

Отже кадрові комісії з атестації прокурорів були створені на час атестації прокурорів та їх діяльність мала тимчасовий характер; діяльність другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур припинена без правонаступництва.

Атестація позивача проводилася на підставі її заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір пройти атестацію, яку нею подано на ім'я Генерального прокурора у жовтні 2019 року (заява від 11 жовтня 2019 року).

За результатами 1-го етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, який відбувся 03 березня 2020 року, позивачем набрано відповідний прохідний балів, у зв'язку з чим вона успішно пройшла 1-ий етап атестації, та її було допущено до 2-го етапу атестації - іспиту на загальні здібності та навички.

Результати вказаного тестування відображені у відомості про результати такого тестування (в якій також відображений номер службового посвідчення позивача, логін позивача з підписом про отримання нею логіну, набраний нею бал), з якими під підпис ознайомлено позивача.

За результатами 2-го етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, який відбувся 03 березня 2020 року, позивачем набрано 92 бали (вербальний блок - 101 бал, абстрактно-логічний блок - 82 бали, середній арифметичний бал - 92), що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту - 93 (який встановлений наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 105).

Останні результати тестування позивача відображені у відомості про результати такого тестування (в якій також відображений номер службового посвідчення позивача, логін позивача з підписом про отримання нею логіну, набраний нею бал), з якими під підпис ознайомлено позивача.

Того ж дня - 03 березня 2020 року другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур позивача включено до Переліку прокурорів, які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яке відбулося 03 березня 2020 року, набрали менше прохідного балу (93) і неуспішно пройшли атестацію (додаток №7 до протоколу засідання комісії від 03 березня 2020 року № 1).

09 квітня 2020 року другою кадровою комісією Офісу Генерального прокурора у зв'язку з наведеними обставинами щодо позивача прийнято рішення від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки».

Судом також встановлено, що відповідним наказом Київської обласної прокуратури з 01 серпня 2022 року позивача призначено на посаду державної служби, і вона прийняла присягу державного службовця, про що містяться відповідні записи в її трудовій книжці.

Судом також встановлено, що копію оскарженого рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 та наказу керівника Київської обласної прокуратури від 25 липня 2022 року №158вк про звільнення позивач отримала 25 липня 2022 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

До 15 липня 2015 року були чинні положення Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, ст. 13 якого визначала систему органів прокуратури, яку становили: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також військові прокуратури. У разі необхідності Генеральний прокурор України міг створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, ст. 7 якого врегульовано питання системи прокуратури України.

Вказана стаття (ст. 7 Закону) зазнавала змін.

Так, в період з 15 липня 2015 року до 25 вересня 2019 року діяла редакція ст. 7 цього Закону, згідно з ч. 1 якої систему прокуратури України становили: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Частиною 4 ст. 7 Закону було визначено, що Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, яким пункти ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» викладено в іншій редакції, згідно з якою систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Також вказаним Законом викладено в іншій редакції ч.ч. 2 та 4 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими у разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Перелік, територіальна юрисдикція, утворення, реорганізація та ліквідація, зокрема обласних і окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором (ч. 4 ст. 10, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру»).

Наказом Генерального прокурора від 27 грудня 2019 року № 358 «Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора» юридичну особу «Генеральна прокуратура України» перейменовано в «Офіс Генерального прокурора» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02 січня 2020 року.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року № 410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано, зокрема юридичну особу «Прокуратура Київської області» у «Київська обласна прокуратура» без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року №414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

У зв'язку з прийняттям даних наказів Прокуратура Київської області (код ЄДРПОУ 02909996) змінила найменування на Київську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02909996), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відповідні відомості.

Отже, відбулося перейменування юридичних осіб як складових системи прокуратури, зокрема перейменування Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора, Прокуратури Київської області на Київську обласну прокуратуру - без проведення процедури ліквідації чи реорганізації.

Пунктом 3 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

Відповідно до п.п. 6 та 7 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

При цьому згідно з п. 8 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені цим розділом, не поширюються на:

1) Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру";

2) осіб, які призначаються за результатами добору на посаду прокурора відповідно до пункту 20 цього розділу;

3) керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, його першого заступника, заступника, керівників підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, які займають свої посади станом на день набрання чинності цим Законом. Такі прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переводяться на аналогічні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора;

4) осіб, яких призначено на посади першого заступника, заступника Генерального прокурора у період з 30 серпня 2019 року.

Відповідно до п. 10 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з п. 11 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 12 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону визначено, що предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до п. 13 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Пунктами 14 та 16 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» вказаного Закону визначено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Пунктом 17 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Згідно з п. 18 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.

Відповідно до п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 9 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Для проведення атестації Генеральним прокурором прийнято наказ від 03 жовтня 2019 року №221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, також прийнято, зокрема наказ від 07 лютого 2020 року №77 «Про створення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур» (до якого пізніше вносилися зміни), наказ від 07 лютого 2020 року №78 «Про створення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур» (до якого пізніше вносилися зміни), накази від 07 лютого 2020 року № 79 «Про створення робочої групи першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур» та № 80 «Про створення робочої групи другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур», наказ від 17 жовтня 2019 року №233 «Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій».

Вказані акти прийняті Генеральним прокурором на підставі ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає повноваження Генерального прокурора, ч. 2 якої визначено, що Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.

Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Вказані та інші акти, які стосуються спірних правовідносин, оприлюднені на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури) - у розділі «Новини і публікації».

Вони не є предметом спору в даній справі, з огляду на що посилання позивача на їх неправомірність є неприйнятними.

Пунктами 1 та 2 Порядку роботи кадрових комісій, що затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233, визначено, що кадрові комісії здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру".

Комісії забезпечують, зокрема проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", цим Порядком та іншими нормативними актами.

Згідно з п.п. 3, 8 Порядку роботи кадрових комісій для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

Комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії.

При цьому п. 9 Порядку роботи кадрових комісій визначено, що член комісії повинен заявити самовідвід у разі наявності конфлікту інтересів або обставин, що можуть викликати сумнів у його безсторонності. З тих самих підстав відвід члену комісії може заявити прокурор, кандидат на посаду прокурора.

Відвід має бути вмотивований і поданий у формі письмової заяви на ім'я голови комісії до початку розгляду питання. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена комісії, якому заявлено відвід.

Рішення про відвід (самовідвід) комісія приймає більшістю голосів членів, які беруть участь у засіданні. Член комісії, щодо якого приймається рішення про відвід (самовідвід), не бере участі в голосуванні.

Відповідно до п. 12 Порядку роботи кадрових комісій рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Згідно з п.п. 13 та 14 Порядку роботи кадрових комісій рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії.

За запитом державних органів, уповноважених розглядати питання щодо оскарження рішень комісії, надається витяг із протоколу засідання, який підписується головою комісії.

Пунктом 16 Порядку роботи кадрових комісій визначено, що організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Згідно з п.п. 4 та 19 Порядку роботи кадрових комісій склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.

Перелік і склад комісій затверджується наказами Генерального прокурора. У разі необхідності перелік і склад комісій може бути змінений Генеральним прокурором, у тому числі на підставі заяви члена комісії про вихід з її складу.

Отже, визначення переліку і складу кадрових комісії віднесено до дискреційних повноважень Генерального прокурора.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 9 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Відповідно до п.п. 9 та 10 розд. І Порядку проходження прокурорами атестації, що затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221, атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Відповідно до п. 5 розд. І Порядку проходження прокурорами атестації предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 6 розд. І цього Порядку атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Пунктом 7 розд. І Порядку проходження прокурорами атестації визначено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Відповідно до п. 8 розд. І Порядку проходження прокурорами атестації за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Згідно з п. 13 розд. І Порядку проходження прокурорами атестації перебіг всіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Відповідно до п.п. 1 - 5 розд. ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, який регулює питання складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Прокурор, який за результатами складення іспиту (іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора) набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Згідно з п. 5 розд. ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, який регулює питання складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Наказом Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року №105 встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали.

Згідно з п. 6 розд. ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації прокурор, який за результатами складення іспиту (іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки) набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Щодо оскарженого рішення кадрової комісії

Згідно з матеріалами справи позивачем успішно пройдено перший етап атестації, метою якого є виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, і він був допущений до другого етапу, метою якого є виявлення загальних здібностей та навичок.

Атестація проводилася з використанням комп'ютерної техніки.

Оскільки за результатами другого етапу атестації позивач набрала меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тому вона не була допущена до наступного етапу атестації (співбесіди), та другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення від 09 квітня 2020 року №300 про неуспішне проходження прокурором атестації.

Щодо строку звернення до суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки».

Вказана справа стосується проходження позивачем публічної служби та звільнення з неї.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому частиною 1 статті 122 Кодексу визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Іншими законами строк звернення до адміністративного суду з даним позовом не встановлений.

За загальним правилом строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 161 вказаного Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строк звернення до суду з позовом в частині оскарження рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 позивачем пропущено, що також підтверджується позивачем.

При зверненні до суду з позовом - в позовній заяві позивач заявили клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом в цій частині, яка обґрунтована тим, що відповідно до наказу прокурора Київської області від 29 серпня 2019 року №1158вк з 16 вересня 2019 року по 22 липня 2022 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У перший день після закінчення зазначеної відпустки, а саме 25 липня 2022 року, в приміщенні Київської обласної прокуратури її проінформовано про наявність рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 про неуспішне проходження нею атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та надано копію цього рішення для ознайомлення. Того ж дня наказом керівника Київської обласної прокуратури від 25 липня 2022 року №158вк її звільнено з посади прокурора Відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області та органів прокуратури на підставі пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Копію рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року № 300 вона отримала 25 липня 2022 року. У зв'язку з наведеним, вважала, що строк звернення до суду з позовною вимогою про скасування вказаного рішення пропущено з поважних причин, та просила поновити його.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Проте, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року підстави, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300, судом визнані неповажними; тому на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, що вказані в ній, - протягом п'яти днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

У вказаній ухвалі зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви, згідно з яким до позовної заяви потрібно було додати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» із зазначенням інших підстав для поновлення строку, і додати докази поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду позивач подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, яка містила ті ж самі обґрунтування, що й попередня заява. Також в ній зазначалося, що про рішення від 09 квітня 2020 року № 300 вона дізналася в Київській обласній прокуратурі лише 25 липня 2022 року - у перший день після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважала, що несвоєчасне повідомлення та надання копії зазначеного рішення кадрової комісії стало істотною перешкодою для своєчасного вчинення нею відповідних процесуальних дій (звернення до суду з позовом).

Разом з тим, викладені в заяві обставини не дають суду підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом в цій частині.

Так, строк звернення з даним позовом обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Про неуспішне проходження атестації позивач знала 03 березня 2020 року - після завершення тестування (коли не набрала прохідний бал), виведення на екрані монітора його результатів та фіксації цих результатів у відповідній відомості, про що позивач ознайомлена того ж дня шляхом проставлення особистого підпису у відомості.

Позивач має вищу юридичну освіту, досвід юридичної роботи, ознайомлена та погодилася з умовами та процедурою атестації, що свідчить про її усвідомленість щодо результатів складання іспиту та подальших юридичних наслідків.

Отже позивач знала, що відповідно до вимог законодавства щодо неї буде винесено рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, на підставі якого її буде звільнено з посади.

Законодавство не містило застережень щодо строку прийняття рішення про неуспішне проходження прокурором атестації після складення ним іспиту. Проте такий строк для суб'єкта владних повноважень має бути розумним. Позивач повинна була це знати та усвідомлювати, і, відповідно, своєчасно звернутися за отриманням копії такого рішення для подальшого своєчасного оскарження його до суду.

Тому, про порушення (на думку позивача) своїх прав позивач повинна була дізнатися ще у квітні 2020 року - після винесення оскарженого рішення від 09 квітня 2020 року №300. А до суду з позовом вона звернулася 24 серпня 2022 року (більше ніж через 2 роки), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Докази того, що позивач не могла дізнатися про існування свого порушеного (на її думку) права раніше, до заяви не додані, і про наявність таких - не зазначено.

Докази того, що позивач протягом розумного строку вчиняла активні дії для цього (намагалася отримати копію оскарженого рішення), і строк пропущений з незалежних від неї підстав, до суду також не подані, про наявність таких - не зазначено.

Наявність об'єктивних перешкод для реалізації права позивача судом не встановлено.

За таких обставин посилання позивача лише на те, що копію оскарженого рішення від 09 квітня 2020 року №300 вона отримала 25 липня 2022 року, - є неприйнятними.

Пасивна поведінка особи не може бути сприйнята судом як поважна причина для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом.

Крім того, відсутність у позивача рішення, яке вона планує оскаржити, не є перешкодою для подачі позову, адже таке рішення може бути витребувано судом за клопотанням позивача, яке має відповідати процесуальним вимогам та подається разом із позовною заявою (частина 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем не наведені обставини, що унеможливили звернення до суду з позовом у встановлений процесуальний строк в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300.

Отже, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом не свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними; докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом до заяви не додані.

З огляду на наведене підстави, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, судом визнані неповажними.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду (відповідно до ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо оскарженого наказу про звільнення

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

При цьому до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» було зазначено, що повноваження прокурора на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» внесені зміни, згідно з якими займенник «цим» вилучено.

Відповідно до пп. 2 п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Отже, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором є безумовною підставою для звільнення такого прокурора.

Враховуючи наявність щодо позивача рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки», щодо позивача правомірно прийнято наказ про її звільнення.

При цьому звільнення позивача відбулося після виходу її з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що відповідало вимогам законодавства.

Суб'єкт владних повноважень (Київська обласна прокуратура) в спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин правові підстави для скасування наказу про звільнення, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відсутні.

Посилання позивача на положення ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників», згідно з якими особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років, атестації не підлягають, - є неприйнятними, оскільки вказаний закон є загальним, тоді як до позивача як прокурора підлягали застосуванню спеціальні закони - Закон України «Про прокуратуру» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, норми яких мають перевагу перед загальними нормами. Крім того позивач сама виявила бажання проходити атестацію, подавши відповідну заяву, вказавши в ній на ознайомлення та погодження з усіма умовами та процедурами проведення атестації, зокрема, і щодо того, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, а також за умови настання однієї із підстав, що передбачені п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, її буде звільнено з посади прокурора. В іншому разі позивач мала повне право відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви, чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого нею зроблено не було.

Послання позивача на те, що положення розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ є дискримінаційними, недемократичними та порушують принцип рівності громадян, передбачений ст. 24 Конституції України, за ознакою перебування осіб у трудових відносинах в органах прокуратури, є неприйнятними з огляду на наступне.

Норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX в частині залишення на посаді прокурора за умови успішного проходження ним атестації дійсно поширені на певних прокурорів з одночасним наданням переваг деяким прокурорам (передбачено перелік посад діючих прокурорів, які не повинні проходити атестацію для продовження трудових відносин, зокрема, виключення пов'язані із часом призначення осіб на посади в органи прокуратури).

Єдиний статус прокурорів визначений ч. 5 ст. 7, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, вказаним Кодексом перевага надається положенням відповідного міжнародного договору України (ч. 3 ст. 7 Кодексу).

Відповідно до ст. 7 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, що ратифікована Україною 18 жовтня 2006 року держава може встановлювати спеціальні вимоги (обмеження) до державних посадових осіб, критерії стосовно кандидатів і виборів на державні посади.

У пункті 6 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 25 грудня 2008 року №1165 (1998) вказано, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя. У цьому контексті варто наголосити, що посадові особи повинні усвідомлювати публічний характер своєї діяльності та миритися із певними обмеженнями чи втручанням в окремі права.

Крім того, статтею 1 Конвенцією Міжнародної організації праці № 11 про дискримінацію в галузі права та занять 1958 року визначено, що будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно певної роботи, що ґрунтується на її специфічних вимогах, дискримінацією не вважається.

Конституційний Суд України у рішенні від 07 липня 2004 року у справі № 1-14/2004 зазначив, що конституційний принцип рівності не виключає можливості законодавця при регулюванні трудових відносин встановлювати певні відмінності у правовому статусі осіб, які належать до різних за родом і умовами діяльності категорій, у тому числі вводити особливі правила, що стосуються підстав і умов заміщення окремих посад, якщо цього потребує характер професійної діяльності.

Неприйнятними є і посилання позивача на те, що наказ про звільнення прийнятий під час воєнного стану, оскільки введення в Україні такого стану (введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) ніяким чином не скасовує таку підставу для звільнення прокурора, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав - відсутні.

Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати (судовий збір в сумі 992,40 грн. - відповідно до встановленої ставки судового збору для даної категорії справ) стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень не підлягають.

Решта судового збору в сумі 47,60 грн. як зайве сплачена за подання даного позову може бути повернута позивачу з бюджету за її заявою (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 32, 123, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №300 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» - залишити без розгляду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду (Закон України від 16 липня 2024 року № 3863-IX) шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 09 травня 2025 року.

Суддя Т.В. Логойда