Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2025 року Справа №200/2110/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про допит свідка та розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи № 200/2110/25 за позовом ОСОБА_1 (адреса адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (адреса вул. Європейська,8, м. Селидове Покровський р-н Донецької обл.,85400 ЄДРПОУ 44899730) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області і через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», в якій, позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади від 10.10.2024 р. № 1187 в частині зупинення розгляду заяви на надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, які розташовані в межах Селидівської міської територіальної громади, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.09.2024 р. № ЗВ-19.09.2024-134787 про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням висновків суду в даній справі.
Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07.05.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідка.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 02.05.2025 року в особистий кабінет представника позивача в підсистемі Електронний суд надійшли від відповідача заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій відповідач ставить під сумнів як сам факт проведення огляду зруйнованого будинку позивачки провідним експертом будівельним, так і факт руйнування будинку в результаті активних бойових дій. Дані доводи відповідача не приводились ним ні в оскаржуваному рішенні комісії з розгляду питань надання компенсації за зруйноване житло, ні в відзиві на позовну заяву, але ставлять під сумнів доведеність цих фактів позивачем. Зважаючи на це, у позивача є необхідність збільшити обсяг та характер доказів у справі, а саме викликати і допитати в судовому засіданні свідка, який мешкав у сусідньому домоволодіння ( АДРЕСА_3 ) і може дати свідчення щодо обставин руйнування дому позивача та огляду його експертом у вересні 2024 року. На думку позивача, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами, не в повній мірі наддасть можливість позивачу спростувати твердження відповідача, викладені в його запереченнях, що може суттєво вплинути на висновки суду.
Щодо клопотання про розгляд про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста території Донецької області та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи:
- на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- учасники справи мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі «Електронний суд»; - у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Станом на момент прийняття даної ухвали воєнний стан в Україні триває та не є скасованим, а місто Слов'янськ, все ще перебуває під постійними обстрілами, у зв'язку з триваючими на території Донецької області бойовими діями.
Позивачем в обґрунтування клопотання не зазначено в чому саме полягає обмеження його права як учасника процесу в доведені своєї правової позиції.
Разом з цим, згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.
Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.
На підставі частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.
Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує відповідача у його змагальних та диспозитивних правах, не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку - відповідач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані позивачем.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, як зазначалося судом вище, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі № 826/7244/18.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що правові позиції сторін згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладаються ними у заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи. Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд справи в порядку загального позовного провадження належить відмовити.
Щодо клопотання про допит свідка, суд зазначає наступне.
Позивач просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_2 , що мешкає за адресою АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_2 .
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 93 Кодексу передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.
Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.
Другий, матеріальний критерій, полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 Кодексу).
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на предмет спору та наявні у матеріалах справи документи, суд доходить висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допиту свідка.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок допиту свідків, також слідує, що допит свідків здійснюється головуючим у справі суддею виключно в межах судового засідання.
Зважаючи на те, що розгляд справи № 200/2110/25 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), підстав для задоволення клопотання в частині допиту свідка суд не вбачає.
Крім того, процесуальним законом передбачено можливість з'ясування обставин справи шляхом подання учасниками справи заяв по суті справи.
З огляду на вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про виклик свідка.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи та допит свідка в адміністративній справі № 200/2110/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя К.Е. Абдукадирова