Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2025 року Справа№640/16190/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач), з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні від 07.04.2022 №262340014794;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 31.03.2022, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою НОМЕР_1 (Дублікат) з 14.02.1980 по 10.12.1980, з 04.01.1981 по 29.08.1982, з 01.09.1982 по 10.03.1989, з 28.03.1990 по 09.06.1993.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 14.02.1980 по 10.12.1980, з 04.01.1981 по 29.08.1982, з 01.09.1982 по 10.03.1989, з 28.03.1990 по 09.06.1993. Відмову зарахувати стаж обґрунтовано тим, що дублікат трудової книжки заповнено із 18.01.1991, тому за вищевказаний періоди необхідно долучити довідки підтверджуючі стаж.
Відповідач надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 31.03.2022 позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив ряд правовстановлюючих документів, серед яких, зокрема, дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 (дата заповнення - 18.01.1991).
Рішенням відповідача, який розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності, № 262340014794 від 07.04.2022 позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю в останнього необхідного страхового стажу, визначеного чинним законодавством України (29 років).
При цьому, до тривалості останнього органом ПФУ не зараховано періоди роботи з 04.01.1981 по 10.03.1989 та з 28.03.1990 по 04.01.1993, зазначені у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_2 , із огляду на те, що дата заповнення самого дубліката - 18.01.1991.
З огляду на вказане, позивачу було рекомендовано надати уточнюючі довідки для підтвердження зазначених періодів трудової діяльності, за відсутності яких зарахування таких до страхового стажу є неможливим.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому він наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, на виконання вимог Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу.
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), 31.03.2022 звернувся до Головного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, до заяви додавався, у тому числі, дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Рішенням відповідача, який розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності, № 262340014794 від 07.04.2022 позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю в останнього необхідного страхового стажу, визначеного чинним законодавством України (29 років). При цьому, до тривалості останнього органом ПФУ не зараховано періоди роботи з 04.01.1981 по 10.03.1989 та з 28.03.1990 по 04.01.1993, зазначені у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_2 , із огляду на те, що дата заповнення самого дубліката - 18.01.1991. З огляду на вказане, позивачу було рекомендовано надати уточнюючі довідки для підтвердження зазначених періодів трудової діяльності, за відсутності яких зарахування таких до страхового стажу є неможливим.
Також , як вбачається з наданої копії пенсії справи позивача, листом від 18.07.2023 №27498-27674/К-03/2800/23 Пенсійним фондом України розглянуто звернення позивача від 20.06.2023 (вх. № 27674/К-2800-23 від 20.06.2023) та лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.06.2023 № 2600-0206-5/128437 щодо відмови у призначенні пенсії заявнику та повідомлено, що згідно зі ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи (до 01.01.2004), є трудова книжка. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція) у разі втрати трудової книжки видається інша трудова книжка з написом “Дублікат». При заповненні дублікату трудової книжки вносяться записи, зокрема, про прийняття та звільнення з роботи, найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. ОСОБА_1 15.03.2022 звертався із заявою про призначення пенсії за віком. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу заявнику було відмовлено у призначенні пенсії. При обчисленні страхового стажу не враховано дублікат трудової книжки від 18.01.1991, оскільки до заяви не було надано скановану копію документа. При цьому повідомляємо, в електронній пенсійній справі міститься дублікат трудової книжки, завантажений 26.10.2021. Дублікат трудової книжки оформлено відповідно до вимог Інструкції. Період роботи заявника з січня 1998 року підтверджено даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи зазначене, право на призначення пенсії ОСОБА_1 слід вирішити враховуючи дублікат трудової книжки (у тому числі з урахуванням періоду роботи з 04.02.1997 по 14.12.1998) на підставі поданої 15.03.2022 заяви.
Листом від 24.07.2023 №2660-0302-8/143786 Головне управління ПФУ в м. Києві повідомило позивача про те, позивачу з 03.02.2022 призначено пенсію за віком згідно заяви від 15.03.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу: 35 р. 8 м. 18 дн. Не зараховано до страхового стажу, до надання уточнюючої довідки, періоди роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 : з 04.01.1981 по 29.08.1982, оскільки відсутні первинні документи на підставі яких внесено запис до трудової книжки. Пенсію обчислено із врахуванням заробітної плати після 01.07.2000 по 31.12.2021. Розмір пенсії з 03.02.2022 становить: 10114 грн. Примітка. Відповідно до п.45 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), які враховані при розрахунку пенсії.
Отже судом, встановлено, що фактично зі спірного трудового стажу позивача не зарахованим залишився період з 04.01.1981 по 29.08.1982, який охоплюється спірним рішенням відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до п.1 ч.1 цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
У ч.1 ст. 26 Закону № 1058 передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 29 років (право по 31.12.2022).
Таким чином, для призначення пенсії позивачці необхідно мати 29 років страхового стажу.
До страхового стажу не враховано періоди роботи, зокрема з 04.01.1981 по 29.08.1982.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, за наявними документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 04.01.1981 по 29.08.1982, оскільки дублікат трудової книжки заповнено із 18.01.1991, тому вказані періоди необхідно долучити довідки про стаж.
Відповідно до пп. 5.1-5.3 Інструкції № 58, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.
Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.
Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.
Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.
Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.
У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.
У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.
Відповідно до пп. 2.11- 2.12 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що при заповненні як трудової книжки, так і дублікату трудової книжки, на першій сторінці в графі "дата заповнення" проставляється дата заповнення, актуальна саме на день заповнення відповідно трудової книжки або дубліката, оскільки після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалась трудова книжка.
Нормами чинного законодавства України не встановлено обов'язку підприємства-роботодавця зазначати в дублікаті трудової книжки в графі "дата заповнення" дату заповнення первинної трудової книжки, яку було втрачено працівником. Крім того, графа "дата заповнення" в сукупності з даними про підприємство та його відповідальну особу, яка підписує трудову книжку, має на меті зазначення даних щодо осіб, які вносили відповідні записи саме у дублікат трудової книжки на момент його видачі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виготовлено дублікат трудової книжки, до якого внесені відомості про попередні періоди роботи.
Суд наголошує на тому, що визначальним для вирішення цього спору є те, що інформація, зазначена в такому документі, є достатньою для встановлення періодів трудової діяльності позивачки.
У дублікаті трудової книжки позивача наявні записи про роботу з 04.01.1981 по 29.08.1982 електрослюсарем цеха №13 заводу хімікатів (запис №2 дублікату трудової книжки).
Дублікат трудової книжки містить відомості, на підставі яких внесена запис, а саме довідка №227 від 27.03.1990.
Всі записи в дублікаті трудової книжки виконані послідовно, не містять суперечливих відомостей про періоди страхового стажу та узгоджуються між собою.
Виявлені відповідачем недоліки в заповненні дублікату трудової книжки не є такими, що виключають можливість зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Водночас відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового стажу, оскільки визначальним для вирішення питання про призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19-а.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності відповідно до дублікату трудової книжки періодів роботи з 04.01.1981 по 29.08.1982.
Системний аналіз положень ст. 64 Закону № 1058, Порядку № 637 та Порядку № 22-1 дає підстави для висновку, що при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, зокрема у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Для підтвердження трудового стажу приймаються відповідні довідки, виписки із наказів та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, відповідач, у разі наявності розбіжностей у документах, відсутності даних, чи відсутності окремих документів у архівних установах, наділений повноваженнями, для підтвердження стажу роботи особи, звертатися із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання певної інформації, в тому числі, уточнюючих довідок, архівних документів що містять відомості про періоди роботи, характер праці, встановлений мінімум трудоднів тощо.
В свою чергу, відповідачем не надано суду будь-яких доказів звернення з приводу надання інформації щодо спірних періодів роботи позивача.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, про те, що періоди роботи позивача з 04.01.1981 по 29.08.1982 підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Отже, рішення від 07.04.2022 № 262340014794 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та належить скасуванню, а відповідні періоди роботи належать зарахуванню до страхового стажу позивачки.
З приводу інших спірних підстав, суд вказує, що дані спірні питання врегульовані шляхом звернення позивача від 20.06.2023 до ПФ України та результатами розгляду якої позивачу з 03.02.2022 призначено пенсію за віком згідно заяви від 15.03.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу: 35 р. 8 м. 18 дн. без зарахування до страхового стажу, періоду роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 : з 04.01.1981 по 29.08.1982, який охоплюється спірним рішенням відповідача.
Враховуючи вищевказані вказані обставини та норми чинного законодавства, позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком із врахуванням періоду роботи позивача з 04.01.1981 по 29.08.1982.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 1984,80 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.
Отже, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Площа Народна, будинок 4, місто Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 07.04.2022 № 262340014794 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2022 про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 04.01.1981 по 29.08.1982.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 992,40 грн.
Повний текст рішення складено 07.05.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова