Справа № 11-сс/824/3640/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/16545/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 201 КПК
01 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу та змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 17.05.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Вважає, що застосований щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на думку прокурора, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку останнього під час досудового розслідування та є неспівмірним з тими ризиками, які підтверджені доказами, які містяться в матеріалах досудового розслідування і були досліджені судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 21.03.2025.
Застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема, такого, як домашній арешт, не може повною мірою забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не дає можливості запобігти спілкуванню підозрюваного з іншими учасниками , які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій у цьому провадженні, зловживання процесуальними правами.
У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги особистої свободи підозрюваного, так як наявні у матеріалах провадження дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , такий захід не забезпечить належного виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Діяльність злочинної організації, за участь у якій підозрюється ОСОБА_8 , характеризувалась високим рівнем конспірації, використанням спеціально підготовлених засобів мобільного зв'язку виключно для спілкування між членами злочинної організації щодо обговорення тактики і методики вчинення ними злочинів, використанням засобів поглинання сигналів, підмінних номерних знаків транспортних засобів, а також засобів відео фіксації в місцях незаконного виготовлення психотропних речовин.
Так, перебуваючи на свободі, навіть під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний, маючи безперешкодний доступ до мережі Інтернет, засобів телефонного зв'язку, зможе дистанційно, шляхом надання порад та вказівок іншим особам, причетність яких до діяльності злочинної організації встановлюється, спонукати останніх до знищення чи пошкодження документів та інформації, яка має доказове значення, планувати подальші спільні дії щодо формування у сторони обвинувачення хибних версій обставин вчинених кримінальних правопорушень з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, підозрюваного, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України №12024070000000038 від 17.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.03.2025 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб.
08.04.2025 захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в порядку ст. 201 КПК України з клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року вказане клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволено, відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобовий домашній арешт строком до 17.05.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду,- до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною першою статті 194 КПК України на слідчого суддю, суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових: 1) доведеність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри; 2) наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та на які вказує слідчий; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції в повному обсязі не були дотримані.
Як вірно встановлено слідчим суддею, з чим погоджується і колегія суддів, повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України є обґрунтованою та підтверджується зібраними у провадженні доказами.
Відповідно до Рішень Європейського Суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування та продовження запобіжного заходу.
На досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про обґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитись відповідними доказами.
Враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення призначеного покарання.
Крім того, перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний буде мати можливість і вчинення дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому ризики, які були враховані судом при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати і на даний час.
Що стосується обставин погіршення стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_8 , на які послався слідчий суддя в оскаржуваному рішенні при зміні підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Дійсно після поміщення ОСОБА_8 21.03.2025 до установи попереднього ув?язнення - Київський слідчий ізолятор, останній двічі перебував на лікування за межами СІ30, а саме:
- у КНП «КМКЛШМД» з 21.03.2024 по 25.03.2025 з діагнозом: ІХС: стабільна стенокардія напруги ІІІ ФК. Післяінфарктний (2024) кардіосклероз. Стан після стентування (2024). Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступ., ризик IV. СН І ст. Отримав відповідний курс лікування. Виписаний з поліпшенням під нагляд сімейного лікаря та лікаря-кардіолога з рекомендаціями щодо дотримання гіпохолестеринової дієти, обмеження вживання гострого, солоного, смаженого, контролю холестерину; ЕХО в динаміці; КАГ в плановому порядку;
- з 08.04.2025 по 09.04.2025 знаходився на стаціонарному лікуванні в умовах інфарктного відділення КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» (вивезений з установи 08.04.2025 в порядку швидкої медичної допомоги) з діагнозом: IXC: постінфарктнийкардіосклероз (24.04.2024). Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій (за даними КАГ від 24.04.2024). Стентування п/з ПМШГ ЛКА (24.04.2024). КАГ (08.04.2025): раніше імплантований стент п/з ПМШГ ЛКА прохідний. Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступ., ризик IV (дуже високий). СН ІІ А стадії зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ 60%), NYHA II. Виписаний з лікувального закладу у задовільному стані з відповідними рекомендаціями щодо нагляду та лікування.
Крім того, отримував консультації лікарів медичної частини СІЗО, а саме 10.04.2025 - консультований лікарем-терапевтом; 11.04.2025 - консультований лікарем-невропатологом.
Наведені обставини, які сторона захисту вказала як «нові», навпаки свідчать про те, що ОСОБА_8 надавалась необхідна допомога в умовах СІЗО, за потреби викликалась бригада ШМД і в подальшому ОСОБА_8 після завершення лікування в задовільному стані повертався до СІЗО, тому доводи слідчого судді, покладені в основу оскаржуваного рішення, відповідно до яких підозрюваному було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт є помилковими.
Зокрема, відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров?я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (Наказ від 10.02.2012 № 239/5/104) (далі - Порядок), особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров?я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. (п. 2.6 Розділу ІІ Порядку).
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіямита обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров?я з орієнтовного переліку. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров?я з орієнтовного переліку (п. 2.7 Розділу ІІ Порядку).
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров?я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СI3О готує медичну довідку про стан здоров?я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров?я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров?я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров?я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров?я (п. 2.8 Розділу ІІ Порядку). Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СI30 закладу охорони здоров?я з орієнтовного переліку (п. 2.3 Розділу ІІ Порядку).
У випадку погіршення стану здоров?я особи, узятої під варту, та неможливості надання невідкладної медичної допомоги у повному обсязі в умовах медичної частини здійснюється виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Начальник СІЗО забезпечує негайний виклик бригади ЕМД у разі прийняття такого рішення медичним працівником. У разі прийняття бригадою ЕМД рішення про необхідність госпіталізації особи, узятої під варту, така особа невідкладно перевозиться цією бригадою до найближчого до СІЗО закладу охорони здоров?я відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (п. 2.10 Розділу ІІ Порядку).
З огляду на викладене, гарантії, передбачені Порядком, у комплексі з ефективним представництвом інтересів ОСОБА_8 його адвокатами є дієвими механізмами для забезпечення права підозрюваного на охорону здоров?я шляхом його лікування за потреби та реабілітації.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу та змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 17.05.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, апеляційна скаргапрокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року - скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу та змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 194, 201, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 412, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу та змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 17.05.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4