Справа № 523/3841/25
Провадження №2/523/3151/25
"05" травня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
11 березня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 002/11796027-SР від 27 вересня 2021 року у розмірі 38233,12 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Таскомбанк» кредитний договір, за яким кредитодавець відкрив поточний рахунок, встановив ліміт кредитування, надав кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 20000 грн зі сплатою процентів за користування кредитним лімітом у розмірі 0,22% строком на 12 місяців, проте відповідач належним чином свої кредитні зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 38233,12 грн, яку позивач просить стягнути на його користь разом із понесеними судовими витратами.
02 квітня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
У матеріалах справи є клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач про дату, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Таскомбанк» кредитний договір № 002/11796027-SР шляхом підписання заяви № 704601 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
За умовами договору кредитодавець відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті; надав послугу кредитування рахунку та встановив ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, що складає 100000 гривень, та надав на споживчі потреби кредитні кошти у розмірі 20000 грн із процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %, строком користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією (до 27.03.2023).
ОСОБА_1 використовував кредитні кошти, не скориставшись своїм правом на відмову від кредиту шляхом не допущення здійснення операцій за рахунком за рахунок кредиту та/або ініціювати скасування ліміту кредитування рахунку шляхом направлення відповідного повідомлення узгодженими каналами зв'язку (п. 8.6 Порядку кредитування).
Проте свої зобов'язання щодо погашення основної суми боргу за кредитним договором та сплати процентів за користування кредитним лімітом належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 03 березня 2025 року за розрахунком позивача утворилася заборгованість у розмірі 38233,12 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 19998,75 грн та заборгованість за процентами - 18234,37 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір, прийняв на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів.
Із виписки із карткового рахунку відповідача вбачається, що він користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення заборгованості.
Отже, встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, вказує на обґрунтованість пред'явлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування грошима у розмірі 38233,12 грн.
З боку відповідача суду не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростовування доводів, викладених позивачем.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір, сплачений за подачу позову в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032) кредитну заборгованість за заявою-договором № 002/11796027-SР від 27 вересня 2021 року станом на 03 березня 2025 року у розмірі 38233,12 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 19998,75 грн та заборгованість за процентами - 18234,37 грн, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення складено 05 травня 2025 року.
Суддя