08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 757/34191/23
провадження № 61-5428 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Астрюхін Костянтин Анатолійович на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Київській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на свою користь шкоду у розмірі 175 407,52 грн, з яких: відшкодування матеріальних збитків - 75 407,52 грн та відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. Позов обгрунтовував тим, що будучи незаконно притягнутим до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, внаслідок незаконного ініціювання провадження у справі про адміністративне правопорушення та необґрунтованим рішенням суду першої інстанції, йому було завдано моральної та матеріальної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року скасовано та ухвалено нове про відмову у позові.
27 та 28 квітня 2025 року від імені ОСОБА_1 - адвокат Астрюхін К. А. подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційні скарги на судові рішення попередніх інстанцій, у яких просив їх скасувати в частині відмови у позові та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Вивчивши касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2025 року (на час подання касаційної скарги) - 3 028,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Ціна позову у цій справі становить 175 407,52 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).
Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Касаційні скарги не містять мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Колегія суддів дослідила ціну та предмет позову, складність справи й не встановила випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційні скарги на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Астрюхін Костянтин Анатолійович нарішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції у Київській області про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара