09 травня 2025 року
м. Київ
справа № 377/354/22
провадження № 61-2483св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Глухенький Сергій Олександрович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки
та піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей тазазустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опікита піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом
до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей.
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом
до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року зустрічний позов прийнято до розгляду із первісним позовом.
У травні 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення зустрічного позову у якій просив визначити місце та час спілкування
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 наступним чином:
? у навчальний період щотижня протягом місяця з 18 год 00 хв кожної п'ятниці до 20 год 00 хв кожної неділі;
? у ненавчальний період (канікул, тощо) щотижня у будні дні з 10 год 00 хв кожної середи до 10 год 00 хв кожної суботи; щомісячно у вихідні дні:
з 10 год 00 хв кожної першої суботи до 20 год 00 хв кожної першої неділі та, коли випадає з 10 год 00 хв кожної п'ятої суботи до 20 год 00 хв кожної п'ятої неділі;
? зобов'язати матір ОСОБА_2 передавати ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку ОСОБА_1 за місцем його проживання (перебування) згідно визначеного судом графіку спілкування.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Визначено місце та час спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 :
? у навчальний період щотижня протягом місяця з 18 год 00 хв кожної п'ятниці до 20 год 00 хв кожної неділі;
? у ненавчальний період (канікул, тощо) щотижня у будні дні з 10 год 00 хв кожної середи до 10 год 00 хв кожної суботи; щомісячно у вихідні дні:
з 10 год 00 хв кожної першої суботи до 20 год 00 хв кожної першої неділі та, коли випадає з 10 год 00 хв кожної п'ятої суботи до 20 год 00 хв кожної п'ятої неділі;
? зобов'язано ОСОБА_2 передавати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьку
ОСОБА_1 за місцем його проживання (перебування) згідно визначеного судом графіку спілкування.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , задоволено частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 травня 2024 року змінено в частині визначення місця та часу спілкування.
Визначено місце та час спілкування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 у наступний спосіб:
? у навчальний період щомісячно у вихідні дні: з 10 год 00 хв кожної першої суботи до 20 год 00 хв кожної першої неділі;
? у ненавчальний період (канікул, тощо): щомісячно у вихідні дні:
з 10 год 00 хв кожної першої суботи до 20 год 00 хв кожної першої неділі та, коли випадає з 10 год 00 хв кожної п'ятої суботи до 20 год 00 хв кожної п'ятої неділі.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
27 лютого 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Глухенький С. О., через підсистему «Електронний суд», звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, у якій представник заявника, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року і залишити в силі ухвалу Дніпровського апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2024 року.
13 березня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті
389 ЦПК України.
У березні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну
від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції
не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні.
За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі
п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей тазазустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опікита піклування в особі Виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Глухенький Сергій Олександрович, на постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська