08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 205/10185/20
провадження № 61-5097ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасевич Сергій Валерійович, на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сидоревич Валентина Азисівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
У грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сидоревич В. А., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С. В., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за нововиявленими обставинами.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . У задоволені позовних вимог щодо припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1537710212101) та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності на об'єкт нерухомого майна відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишено без змін.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року.
На обґрунтування поданої заяви зазначила, що під час збору документів для формування правової позиції представник ОСОБА_1 відшукав докази, які є підставою для перегляду рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року, за нововиявленими обставинами. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передавав майно, не з їхньої волі. Будівництво жилого будинку АДРЕСА_2 , відбулося на підставі чинного на той час законодавства про індивідуальне кооперативне житлове будівництво. 28 жовтня 1977 року ОСОБА_5 на підставі ордеру № 9988, виданого Виконкомом Дніпровської міської ради, як член ЖСК № 239, разом із своєю дружиною - ОСОБА_6 отримав право на зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_3 ). З 26 січня 1978 року ОСОБА_5 зареєстрований в спірній квартирі, а його дружина ОСОБА_6 з 02 червня 1978 року, що підтверджується адресними листками прибуття (форма 19) та картками прописки (форма А). З довідки від 01 серпня 2016 року № 59 вбачається, що ОСОБА_5 , як членом ЖБК № 239, було оплачено пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 в повному обсязі. А отже спірна квартира не була набута ОСОБА_5 в порядку приватизації, як на цьому наполягала Дніпровська міська рада, а була отримана ним у приватну власність, шляхом участі в ЖБК № 239 та сплати пайового внеску за спірну квартиру в повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року залишено без змін.
16 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасевич С. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року, справу направити до суду першої інстанцій на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали повну оцінку нововиявленим обставинам та відмовили у витребуванні доказів, що мають значення для справи та які сторона не змогла отримати самостійно. Вказує, що підставою перегляду рішення є не факт членства ОСОБА_5 в ЖБК-239, а факт перебування спірної квартири у власності ЖБК-239. Зазначає, що спірна квартира не перебувала у власності територіальної громади. ОСОБА_5 , як членом ЖБК № 239, було сплачено пайовий внесок за квартиру у повному обсязі та квартира набута ним у приватну власність. Наполягає, що факт сплати ОСОБА_5 пайових внесків за спірну квартиру та набуття її у приватну власність є нововиявленою обставиною.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України).
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13).
Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18).
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що обставина, яка вказана у заяві ОСОБА_1 , зокрема, факт сплати ОСОБА_5 пайових внесків за спірну квартиру та набуття її у приватну власність не є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України, а доводи заявниці зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи.
Суди врахували, що в процесі розгляду цієї справи по суті судами вже була надана оцінка обставин щодо членства ОСОБА_5 у ЖБК-239, оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих від 29 вересня 1977 року № 592 § 3 «Про затвердження списків на заселення житлово-будівельного кооперативу № 239, утвореного для робітників та службовців заводу металургійного обладнання (ДЗМО)» було затверджено списки на заселення кооперативу № 239 та дозволено відділу з обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому видати ордери членам житлово-будівельного кооперативу N? 239 на заселення.
На підставі вказаного рішення, 28 жовтня 1977 року ОСОБА_5 , як члену ЖБК N? 239, та члену його сім?ї ОСОБА_6 було видано ордер № 998 на вселення у квартиру АДРЕСА_4 . Разом з тим квартира у приватну власність не передавалася.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами і скасування рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року, оскільки зазначені заявницею обставини, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України і не впливають на висновки судів по суті спору. Правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій вищенаведених норм не викликає сумнівів.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у витребуванні доказів, а саме: у КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради належним чином посвідченої копії реєстраційної справи ЖБК № 239 та належним чином посвідченої копії реєстраційного посвідчення від 02 квітня 1992 року на квартиру АДРЕСА_1 , є необґрунтованими, оскільки відповідно до змісту ухвали суду першої інстанції зазначене клопотання подано до суду із порушенням строків, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України, без клопотання про поновлення пропущеного строку. При розгляді справи по суті таке клопотання заявлено не було.
Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин та характеру спірних правовідносин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасевич С. В., на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року (яка не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи) та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Тарасевич Сергій Валерійович, на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2022 року у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сидоревич Валентина Азисівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій Вячеславович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович