вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.04.2025м. ДніпроСправа № 904/197/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик", смт Слобожанське, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик", м. Синельникове, Дніпропетровська обл.
про стягнення збитків внаслідок неналежного виконання умов договору про надання послуг з транспортного обслуговування у сумі 567 169 грн 15 коп.
Представники:
від позивача: Денисенко В.М., довіреність, адвокат;
від відповідача: Миргородський В.П., довіреність, адвокат;
від відповідача: Єременко О.В., довіреність, представник.
Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" збитки в розмірі 567 169 грн 15 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №01 про надання послуг з транспортного обслуговування від 04.01.2021, в частині втрати вантажу прийнятого до перевезення.
Ухвалою суду від 21.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 18.02.2025.
07.02.2025 відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке:
- оскільки товар було втрачено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ТОВ «АТБ-Маркет» мало документально зафіксувати та подати в ДПС сертифікат Торгово-промислової палати України про відповідний факт.
Однак в порушення вимог п.п. 25-30 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251, ТОВ «АТБ-Маркет» вищезазначених дій не вчинило і документ Торгово-промислової палати України про підтвердження факту знищення підакцизного товару до територіального органу ДПС не подало, на підставі чого, відповідач вважає, що вимоги про стягнення з ТОВ «Гранд Логістик» вартістю підакцизних марок та акцизного податку є передчасними;
- умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг з транспортного обслуговування № 01 від 04.01.2021 відповідальність виконавця (відповідача по справі) обмежується дійсною вартістю товару у разі його зіпсування і не передбачено обов'язку з відшкодування вартості акцизних марок і акцизного податку.
Крім того, відповідач зазначає, що стягнення з останнього витрат на правничу допомогу за участь представника позивача в апеляційному і Верховному Суді є передчасним, а також, враховуючи складність справи, зазначений розмір вартості послуг представника є завищеним і не відповідає вимогам розумності і співмірності.
14.02.2025 позивачем до суду надана відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується з огляду на таке:
- посилаючись на п. 30 Положення № 1251 позивач вважає, що вказана норма діючого законодавства чітко передбачає, що вартість марок та акцизного податку не відшкодовується в разі не ввезення готової маркованої продукції з об'єктивним причин або неможливості повернення пошкоджених марок;
- позивач звертає увагу суду на те, що в звіті про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах від 03.01.2025, в порядкових номерах 192, 193, 194 чітко зазначається кількість акцизних марок 21120 шт., що помножена на акцизний податок 26,662 та становить 563 101 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 18.02.2025 підготовче засідання відкладено на 18.03.2025.
17.03.2025 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких останній вказує на те, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було знищено товар, сталася не з вини водія відповідача, а з вини іншого водія - ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, відповідач вважає, що вини виконавця (відповідача по справі) у знищенні вантажу і спричинені матеріальної шкоди замовнику, відсутня.
Відповідач вважає, що у даному випадку належним відповідачем по справі є або особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тобто ОСОБА_1 , і у такому випадку справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, або його роботодавець, якщо ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час виконання своїх трудових обов'язків. Таким чином, ТОВ «Гранд Логістик» не є належним відповідачем по справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідач вказує на те, що пункт Положення, на який посилається позивач, в частині повернення акцизного податку, суперечить вимогам Податкового кодексу України.
Посилаючись на норми ПК України, відповідач вважає, що у даному випадку документальне оформлення дорожньо-транспортної пригоди знищення вантажу відбулося, у зв'язку з чим платник акцизного податку мав право на повернення сплаченого податку, що свідчить про безпідставність позовних вимог про стягнення суми такого податку з відповідача.
У підготовчому засіданні 18.03.2025 представники позивача та відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду від 18.03.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 03.04.2025.
У судовому засіданні, що відбулося 03.04.2025 оголошувалась перерва до 29.04.2025.
У судовому засіданні 29.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" збитків у сумі 567 169 грн 15 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2015 між Приватним підприємством "Транс Логістик" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» (далі - клієнт) було укладено договір перевезення вантажів № 0106-15 (а.с. 10-18).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати послуги з організації та здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях та по території України, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити належними способом надані послуги.
Конкретний перелік послуг та інформація про них вказуються в заявці на доставку автотранспортом. Зразок заявки вказується в Додатку № 1 до даного договору. Зміни та доповнення в заявку вносяться шляхом погодження сторонами. Заявка погоджується на кожну поставку (п. 1.2 договору).
Відповідно п. 2.1.2 договору виконавець зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, наданого для перевезення, з моменту отримання вантажу від вантажовідправника до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу; нести відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження (псування) вантажу, яке відбулося протягом вищевказаного періоду часу з вини виконавця, згідно з Конвенцією про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписаного в Женеві 19.05.1956 та протоколу до неї від 1978.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015. Якщо одна із сторін або обидві сторони не виконують або неналежно виконують свої зобов'язання за даним договором, термін його дії продовжується до моменту належного виконання зобов'язань винної сторони (п. 8.1 договору).
Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить в письмовій формі про свій намір припинити договірні відносини або змінити умови цього договору, даний договір вважається продовженим на той же термін а на тих же умовах (п. 8.3 договору).
04.01.2021 між Приватним підприємством "Транс Логістик" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" (далі - виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг з транспортного обслуговування (а.с. 20-31).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з транспортно-експедиційного, експедиційного обслуговування - перевезення вантажів і/або організації перевезення вантажів автотранспортом в міжнародних сполученнях і по території України, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати належним чином надані послуги в терміни і на умовах, передбачених цим договором.
Конкретний перелік послуг і інформація про них зазначаються в заявці замовника на перевезення вантажу, підписаної обома сторонами, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, пред'явленого до перевезення, з моменту приймання вантажу в пункті завантаження і до моменту видачі вантажу в пункті вивантаження. Виконавець несе відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження (псування) вантажу, що відбулися протягом вищевказаного періоду часу, в розмірі дійсної вартості вантажу, зазначеної в товаросупровідних документах, і зобов'язаний відшкодувати замовнику в повному обсязі понесені відправником вантажу збитки (для відшкодування збитків замовником вантажовідправника).
Нести відповідальність за втрату, недостачу або пошкодження (псування) вантажу, що відбулися протягом вищевказаного періоду часу з вини виконання, згідно з Конвенцією про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписаної в Женеві 19.05.1956 і протоколу до неї від 1978 (п. 3.1.3 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. Якщо одна із сторін або обидві сторони не виконують або неналежно виконують свої зобов'язання за цим договором, термін його дії продовжується до моменту неналежного виконання зобов'язання винною стороною (п. 9.1 договору).
Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до дня закінчення терміну дії цього договору не заявить у письмовій формі про свій намір припинити договірні відносини або змінити умови цього договору, цей договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах (п. 9.3 договору).
На виконання умов договору №0106-15 від 01.06.2015 між Приватним підприємством "Транс Логістик" та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» було підписано заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 40302758 від 2023 року (алкоголю Бренді 0,5 л. «MATIAHE» три зірочки 40% об/ск/пл. Грузія) з Грузії до України (а.с. 19).
В свою чергу, Приватним підприємством "Транс Логістик" для виконання вищевказаного перевезення вантажу було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик", з яким було укладено відповідну заявку № 302758 на перевезення в рамках виконання договору про надання послуг з транспортного обслуговування від 04.01.2021 № 1 (а.с. 32).
Звертаючись з даним позовом позивач вказує про те, що 18.07.2023 відповідачем був наданий автотранспорт № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 для перевезення спірного вантажу.
22.07.2023 автомобіль № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 потрапив в аварію в Туреччині, що підтверджується відповідними доказами долученими до матеріалів справи (а.с. 33-33-65).
Після вказаного ДТП автомобіль DAF № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 не міг далі здійснювати перевезення по даному маршруту, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" було надано інший транспортний засіб, а саме: автомобіль VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 для подальшого виконання своїх зобов'язань по доставці товару. Факт перевантаження було зафіксовано та оформлено СMR 438370 від 01.08.2023.
08.08.2023 на автошляху (Одеса-Рені) автомобіль VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 потрапив в ДТП, через що сталося займання транспортного засобу та вантажу.
Внаслідок пожежі весь товар було знищено, даний факт підтверджується відповідними документами з місця ДТП, а саме: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 08.08.2023, фото з місця ДТП, довідкою ДСНС України ГУ ДСНС України в Одеській області, листом ГУ НП в Одеській області № 65/4-6178 від 30.08.2023.
Таким чином, в результаті ДТП, що відбулося 08.08.2023 за участю автомобіля відповідача VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , партія Бренді 0,5 л. грузинський «MATIAHE» 3 роки алк. 40% - 21 120 шт. була повністю знищена.
Позивач зазначає, що 25.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» як власник втраченого вантажу звернулося з претензією до Приватного підприємства "Транс Логістик" з вимогою компенсувати всі спричинені збитки в розмірі 1 648 898 грн 59 коп., а саме:
- акцизний збір (21 120 шт. * 26,662) - 563 101 грн 44 коп.;
- ціна акцизних марок (21 120 шт. * 0,1926) - 4 067 грн 71 коп.
- сума платежів за ПД (мито 606 316 грн 97 коп. + НДС 475 412 грн 47 коп.) - 1 081 729 грн 44 коп.
Приватним підприємством "Транс Логістик" було компенсовано Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» збитки у сумі 1 648 898 грн 59 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 14586 від 30.04.2024 на суму 1 648 898 грн 59 коп. (а.с. 85).
В подальшому, Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" з претензією № Т-2024-000886 від 20.11.2024, в якій викладено вимогу сплатити збитки спричинені внаслідок втрати вантажу у сумі 567 169 грн 15 коп. (акцизний збір (21 120 шт. * 26,662) - 563 101 грн 44 коп.; ціна акцизних марок (21 120 шт. * 0,1926) - 4 067 грн 71 коп.).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" листом № 19/12-809 від 19.12.2024 відмовило Приватному підприємству "Транс Логістик" у відшкодуванні вказаної суми.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 64 ЦК України (перевезення).
У статті 919 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок перевізника доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим (частина друга статті 919 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору №0106-15 від 01.06.2015, між Приватним підприємством "Транс Логістик" та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» було підписано заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 40302758 від 2023 року (алкоголю Бренді 0,5 л. «MATIAHE» три зірочки 40% об/ск/пл. Грузія) з Грузії до України (а.с. 19).
В свою чергу, Приватним підприємством "Транс Логістик" для виконання вищевказаного перевезення вантажу було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик", з яким було укладено відповідну заявку № 302758 на перевезення в рамках виконання договору про надання послуг з транспортного обслуговування від 04.01.2021 № 1 (а.с. 32).
22.07.2023 автомобіль № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який був наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" для здійснення перевезення спірного вантажу потрапив в аварію в Туреччині, що підтверджується відповідними доказами долученими до матеріалів справи (а.с. 33-33-65).
Після вказаного ДТП автомобіль DAF № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 не міг далі здійснювати перевезення по даному маршруту, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" було надано інший транспортний засіб, а саме: автомобіль VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 для подальшого виконання своїх зобов'язань по доставці товару. Факт перевантаження було зафіксовано та оформлено СMR 438370 від 01.08.2023.
08.08.2023 на автошляху (Одеса-Рені) автомобіль VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 потрапив в ДТП, через що сталося займання транспортного засобу та вантажу.
Внаслідок пожежі весь товар було знищено, даний факт підтверджується відповідними документами з місця ДТП, а саме: протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 08.08.2023, фото з місця ДТП, довідкою ДСНС України ГУ ДСНС України в Одеській області, листом ГУ НП в Одеській області № 65/4-6178 від 30.08.2023.
Таким чином, в результаті ДТП, що відбулося 08.08.2023 за участю автомобіля відповідача VOLVO НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , партія Бренді 0,5 л. грузинський «MATIAHE» 3 роки алк. 40% - 21 120 шт. була повністю знищена.
Позивач зазначає, що 25.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» як власник втраченого вантажу звернулося з претензією до Приватного підприємства "Транс Логістик" з вимогою компенсувати всі спричинені збитки в розмірі 1 648 898 грн 59 коп., а саме:
- акцизний збір (21 120 шт. * 26,662) - 563 101 грн 44 коп.;
- ціна акцизних марок (21 120 шт. * 0,1926) - 4 067 грн 71 коп.
- сума платежів за ПД (мито 606 316 грн 97 коп. + НДС 475 412 грн 47 коп.) - 1 081 729 грн 44 коп.
Приватним підприємством "Транс Логістик" було компенсовано Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» збитки у сумі 1 648 898 грн 59 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 14586 від 30.04.2024 на суму 1 648 898 грн 59 коп. (а.с. 85).
В свою чергу, Приватне підприємство "Транс Логістик" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" з претензією № Т-2024-000886 від 20.11.2024, в якій викладено вимогу сплатити збитки спричинені внаслідок втрати вантажу у сумі 567 169 грн 15 коп. (акцизний збір (21 120 шт. * 26,662) - 563 101 грн 44 коп.; ціна акцизних марок (21 120 шт. * 0,1926) - 4 067 грн 71 коп.).
Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" листом № 19/12-809 від 19.12.2024 відмовилося відшкодовувати вказану суму Приватному підприємству "Транс Логістик" обґрунтовуючи це тим, що оскільки товар був втрачений внаслідок аварії, то ТОВ «АТБ-Маркет» мало документально зафіксувати та подати в ДПС сертифікат Торгово-промислової палати України про відповідний факт, відповідно до ст. 216.3 ПК України.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" просило Приватне підприємство "Транс Логістик" надати підтверджуючі документи щодо виконання вищевказаних дій, і у разі надання таких документів, останнє зазначило про те, що розгляне претензію Приватного підприємства "Транс Логістик" і вирішить питання щодо виплати компенсації акцизного збору та вартості акцизних марок.
З матеріалів справи вбачається, що товар отримувачу доставлено не було.
Приписами частин першої, другої статті 924 Цивільного кодексу України унормовано, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частинами першою, третьою статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Згідно вимогами статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено поняття «збитків». Відповідно до приписів зазначеної статті збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3. ст.22 Цивільного кодексу України).
Отже, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.
Відповідно до положень частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (реальні збитки);
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17 (за позовом про відшкодування збитків).
Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Матеріалами справи підтверджується, що Приватним підприємством "Транс Логістик" було компенсовано Товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» збитки у сумі 1 648 898 грн 59 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 14586 від 30.04.2024 на суму 1 648 898 грн 59 коп. (а.с. 85), в суму яких входять заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки, які складаються з: акцизного збору (21 120 шт. * 26,662) у сумі 563 101 грн 44 коп та ціни акцизних марок (21 120 шт. * 0,1926) у сумі 4 067 грн 71 коп., що разом становить 567 169 грн 15 коп., розмір яких є доведеним, зокрема звітом про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовується в електронних сигаретах (а.с. 145-161).
Відповідно до цивільного законодавства та сталої судової практики відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. Тому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. У такому випадку баланс інтересів обох сторін спірних правовідносин дотримується.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача, що полягали у не збереженні вантажу, прийнятого для перевезення, що в свою чергу призвели до завдання позивачеві збитків у сумі 567 169 грн 15 коп. у вигляді понесених додаткових витрат.
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів розрахунок збитків, господарським судом встановлено, що останній виконано правильно та викладені в ньому розрахунки підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача стосовно того, що оскільки товар було втрачено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ТОВ «АТБ-Маркет» мало документально зафіксувати та подати в ДПС сертифікат Торгово-промислової палати України про відповідний факт, однак в порушення вимог п.п. 25-30 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1251, ТОВ «АТБ-Маркет» вищезазначених дій не вчинило і документ Торгово-промислової палати України про підтвердження факту знищення підакцизного товару до територіального органу ДПС не подало, на підставі чого, відповідач вважає, що вимоги про стягнення з ТОВ «Гранд Логістик» вартості підакцизних марок та акцизного податку є передчасними, господарським судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді ДПС 07.10.2024 № 30145/6/99-00-09.04.03.06, ТОВ «АТБ-Маркет» звернулося до ДПС листом від 13.08.2024 № М-2024-6489 стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо втраченої підакцизної алкогольної продукції.
В свою чергу ДПС надало ТОВ «АТБ-Маркет» індивідуальну податкову консультацію за № 4144/ІПК/99-00-09-04-03ІПК від 30.08.2024, в якій окрім іншого зазначено, що згідно з п. 30 Положення № 1251 у разі неввезення готової маркованої продукції з об'єктивних причин або неможливості повернення пошкоджених марок імпортер видає продавцю марок документ Торгово-промислової палати або іншого органу (за процедурою, визначеною країною нерезидента) про підтвердження такого факту з обов'язковим зазначенням кількості використаних та/або пошкоджених марок, який легалізується в установленому порядку.
Вартість марок та акцизний податок в такому разі не відшкодовуються.
Документ вноситься представником територіального органу ДПС до електронної бази марок.
При цьому суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат вирішення спору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Логістик" (52500, Дніпропетровська обл., с. Синельникове, вул. Центральна, 183-а, код ЄДРПОУ 40840174) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська обл., смт Слобожанське, вул. Теплична, 27 С, код ЄДРПОУ 34307753) 567 169 грн 15 коп. понесених збитків та 8 507 грн 54 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 09.05.2025.
Суддя І.А. Рудь