вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2025 р. Cправа № 902/230/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представника позивача - Задорожного А.Г.,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, 54/19, м.Київ, 04082)
до: Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)
про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття у власність нерухомого майна та звернення стягнення на таке майно шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" до Хмільницької міської ради про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття у власність нерухомого майна та звернення стягнення на таке майно шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 06.03.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/230/25 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 01.04.2025 о 09:30 год.
Під час підготовчого провадження у справі відповідач скористався правом на подання заяви про відмову у задоволенні позовних вимог, що по своїй суті є відзивом на позовну заяву (а.с. 41-42, т. 1).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 29.04.2025 об 11:30 год., про що 01.04.2025 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Слід зазначити, що представнику позивача за його клопотанням забезпечено участь у судових засіданнях у справі №902/230/25 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначений час у судове засідання 29.04.2025 з'явився представник позивача в режимі відеоконференції, який заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 02.04.2025 до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2024 у справі № 149/28/24 визнано відумерлою спадщину, до складу якої входить нерухоме майно (житловий будинок та земельна ділянка), що були передані в іпотеку ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є АТ "Універсал Банк".
За відсутності факту зареєстрованого права територіальної громади на нерухоме майно у складі відумерлої спадщини перешкоджає позивачу як іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, що слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.
Суть заперечень відповідача по суті спору зводиться до того, що задоволення позовних вимог призведе до порушення прав Хмільницької міської ради закріплених у ст. 627 ЦК України, а саме включення Хмільницької міської ради до правовідносин без волевиявлення міської ради суперечить принципам свободи договору. Водночас прийняття боргу може негативно вплинути на фінансове становище Хмільницької міської територіальної громади та створить несправедливий тягар без її волі.
Окрім того, Хмільницька міська рада акцентує увагу відповідно до рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2024 у справі №149/28/24 було вирішено передати у приватну власність Хмільницької територіальної громади в особі Хмільницької міської ради відумерлу спадщину після смерті ОСОБА_1 . Але орган місцевого самоврядування володіє та розпоряджається згідно чинного законодавства України комунальним майном.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
06.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15/04/236к-07 на суму 31600 доларів США.
16.05.2007 між цими ж сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого сума наданого кредиту становить 41438 доларів США.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між його сторонами 06.04.2007 укладено договір іпотеки житлового будинку з відповідними господарчими будівлями за АДРЕСА_1 .
Додатковим договором від 17.05.2007 внесено зміни (доповнення) до договору іпотеки від 06.04.2007, а саме до переліку об'єктів нерухомого майна, що передані в іпотеку, згідно із якими з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань в іпотеку передано:
- житловий будинок з відповідними господарчими будівлями АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку кадастровий номер 0510900000:00:001:0433, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
19.10.2010 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №2-590 2010 р., відповідно до якого позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №15/04/236к-07 від 06.04.2007. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 318102 грн 59 коп, з яких: заборгованість по кредиту 294130,04 грн, 22081 грн - відсотки та 1891,55 грн - пені, а також судові витрати.
Як встановлено рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2021 у справі №149/270/21 за позовом AT "Універсал Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, отримане у спадщину:
- 23.12.2010 на виконання рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19.10.2010 видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, яке 11.06.2019 закінчено у зв'язку із смертю боржника ( ОСОБА_1 );
- після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить також житловий будинок з відповідними будівлями за номером АДРЕСА_2 ). Проте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 відмовились, про що подали до нотаріальної контори відповідні заяви, а тому не можуть вважатися спадкоємцями майна померлого та відповідно у них відсутній обов'язок задовольняти вимоги кредитора (AT "Універсал Банк").
24.04.2024 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області постановлено рішення у справі № 902/149/28/24 (провадження №2-о/149/31/24), яке набрало законної сили 03.06.2024, за заявою Акціонерного товариства "Універсал Банк", заінтересовані особи: Хмільницька міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання спадщини відумерлою.
Визнано спадщину померлого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок з відповідними господарчими будівлями за номером АДРЕСА_1 (перейменовано на АДРЕСА_3 ), що складається з: житлового будинку, зазначеного в плані літерою "А" та таких господарчих будівель: хліва (літера "Б"), хліва (літера "В"), льоху (літера П/В), вбиральні (літера "Г"), гаражу (літера "Е"), криниці (літера "к"), огорожі №1, № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), відумерлою.
Визнано спадщину померлого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0917 га, кадастровий номер: 0510900000:00:001:0433, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перейменовано АДРЕСА_3 ), відумерлою.
Передано у приватну власність Хмільницької територіальної громади в особі Хмільницької міської ради відумерлу спадщину після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок з відповідними господарчими будівлями за номером АДРЕСА_1 (перейменовано на АДРЕСА_3 ), що складається з: житлового будинку, зазначеного в плані літерою "А" та таких господарчих будівель: хліва (літера "Б"), хліва (літера "В"), льоху (літера П/В), вбиральні (літера "Г"), гаражу (літера "Е"), криниці (літера "к"), огорожі №1, № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (перейменовано АДРЕСА_3 ).
Передано у приватну власність Хмільницької територіальної громади в особі Хмільницької міської ради відумерлу спадщину після смерті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0917 га, кадастровий номер: 0510900000:00:001:0433, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (перейменовано АДРЕСА_3 ).
За твердженням Акціонерного товариства "Універсал Банк", оскільки Хмільницькою міською радою не зареєстровано право комунальної власності на майно, яке визнано відумерлою спадщиною, банк позбавлений можливості звернути стягнення на предмет іпотеки, що і слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до Господарського суду Вінницької області.
З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за договором, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо повернення кредиту, у тому числі і зобов'язання за договором іпотеки, не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 ЦК України заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Аналогічні положення містить і частина перша статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (частина четверта статті 1277 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Частиною першою статті 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
З огляду на вищевикладене та обставини, встановлені судом, зокрема: іпотекодавець за іпотечним договором від 06.04.2007 ОСОБА_1 , до якого позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості позичальника за кредитним договором та така вимога була задоволена судом, помер; до Хмільницької міської ради у подальшому перейшло відумерле майно в силу норм частини третьої статті 1277 ЦК України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2024 у справі №149/28/24 (провадження №2-о/149/31/24). Відповідно до положень частини четвертої статті 1127 ЦК України та в силу положень статті 23 Закону України "Про іпотеку" до Хмільницької міської ради перейшли обов'язки ОСОБА_1 щодо виконання рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19.10.2010 у справі №2-590 2010 р.
Аналіз положень статті 1277 ЦК України дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою та прийняття відповідного рішення судом орган місцевого самоврядування після набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою стає власником майна, що входить до складу спадщини. Схожі за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №914/2588/17, від 22.11.2018 у справі №914/2637/17 та підтримано у постанові від 30.06.2022 у справі №924/692/21.
У п. 7.43. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 924/692/21 викладено висновок, що належним способом захисту у разі невчинення Радою дій з прийняття у комунальну власність відумерлої спадщини є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо прийняття у комунальну власність відумерлої спадщини та зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 24 ухвали від 16.05.2024 у справі № 903/133/23 узагальнив універсальну позицію Верховного Суду щодо неможливості іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, який визнаний відумерлою спадщиною та перейшов у комунальну власність, якщо право комунальної власності на майно ще не зареєстровано. Таким чином, наведений висновок стосується як обставин можливості реалізації іпотекодержателем своїх права на предмет іпотеки за вже ухваленим судовим рішенням (у межах виконавчого провадження щодо виконання такого рішення), так і обставин можливості реалізації іпотекодержателем зазначеного права у спосіб пред'явлення позову до особи правонаступника іпотекодавця.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої Акціонерним товариством "Універсал Банк" позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо прийняття у власність нерухомого майна (предмета іпотеки) шляхом його державної реєстрації та про задоволення позову в цій частині.
Визначаючись щодо позовної вимоги про звернення стягнення на відповідне майно шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, суд враховує таке.
Згідно із частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості. Подільний об'єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом..
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Згідно із положеннями ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду.
Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.
Відповідно до положень статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 910/17648/18 визначено, що зазначена відповідальність заставодавців не обмежена саме вартістю предмета застави, визначеною сторонами у відповідних договорах застави, адже початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів відповідно до вимог ч. 2 ст. 591 Цивільного кодексу України визначається в порядку, встановленому договором або законом, зокрема, може бути визначена в рішенні суду (тобто обов'язкове визначення вартості не передбачається у рішенні суду).
Згідно із частиною 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, то в силу приписів ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок переданого в заставу майна шляхом звернення стягнення.
Частиною першою статті 591 ЦК України встановлено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Частиною другою цієї ж статті визначено, що початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, з огляду на встановлене в кредитному договорі забезпечення шляхом укладення договору іпотеки, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин. Заперечення Хмільницької міської ради, що задоволення позовних вимог призведе до порушення її прав, оскільки включення міської ради до правовідносин без її волевиявлення суперечить принципам свободи договору, не може братися судом до уваги. Так, набуття власності територіальною громадою на спадщину, визнану судом відумерлою, визначено ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування". Водночас в силу приписів ст. 13 Конституції України та ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Окрім того, суд бере до уваги, що набуття Хмільницькою міською радою права власності на майно можливе на праві комунальної власності, а не приватної, як визначено рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області у справі № 902/149/28/24 (провадження №2-о/149/31/24) від 24.04.2024. Очевидно, що має місце описка, оскільки відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з вищенаведених мотивів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7819,2 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Хмільницьку міську раду (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 34422134) вчинити дії шляхом державної реєстрації права власності на:
- житловий будинок з відповідними господарчими будівлями за номером АДРЕСА_1 (перейменовано на вул. Київська, буд. 5), що складається з: житлового будинку, зазначеного в плані літерою "А" та таких господарчих будівель: хліва (літера "Б"), хліва (літера "В"), льоху (літера П/В), вбиральні (літера "Г"), гаражу (літера "Е"), криниці (літера "к"), огорожі №1, № 2, що знаходяться за адресою: Вінницька обл., м. Хмільник, вул. В.Порика за номером 9 (перейменовано вул. Київська, буд. 5).
- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0917 га, кадастровий номер 0510900000:00:001:0433, що знаходиться за адресою: Вінницька область, місто Хмільник, вул. В.Порика, 9 (перейменовано на вул. Київська, буд. 5).
3. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що стягнута рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2010 року у справі №2-590 2010р. з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" в сумі 318102,59 грн, та в рахунок відшкодування 1310,90 грн судових витрат звернути стягнення на:
- житловий будинок з відповідними господарчими будівлями за номером АДРЕСА_2 ), що складається з: житлового будинку, зазначеного в плані літерою "А" та таких господарчих будівель: хліва (літера "Б"), хліва (літера "В"), льоху (літера П/В), вбиральні (літера "Г"), гаражу (літера "Е"), криниці (літера "к"), огорожі №1, № 2, що знаходяться за адресою: Вінницька обл., м. Хмільник, вул. В.Порика за номером 9 (перейменовано вул. Київська, буд. 5);
- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0917 га, кадастровий номер 0510900000:00:001:0433, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 )
шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України ''Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону, за ціною, визначеною при примусовому виконанні на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
4. Стягнути з Хмільницької міської ради (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 34422134) на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, 54/19, м.Київ, 04082, код ЄДРПОУ 21133352) 7819,2 грн - витрат на сплату судового збору.
5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 09 травня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.