09 травня 2025 року м. Харків Справа № 917/2288/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ФОП Терес Т.В. (561П/1) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 (повний текст якого складено та підписано 19.02.2025 в приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Ківшик О.В.)
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни, АДРЕСА_1
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни, АДРЕСА_2
про стягнення 150 109, 41 грн,
Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 заяву представника ФОП Ковтун Анни Ігорівни адвоката Гирі Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/2288/23 задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни ( АДРЕСА_2 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з додатковим рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ФОП Терес Т.В., в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви адвоката Гиря А.В. про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі № 917/2288/23 у розмірі 30 000,00 грн. відмовити.
В обґрунтування вимоги про скасування додаткового рішення, апелянт зазначив, що не був ознайомлений з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/2288/23, оскільки зазначена заява не була направлена судом першої інстанції до електронного суду та не була отримана апелянтом поштою, в зв'язку з чим було пропущено строк на подання заперечень на неї. Крім того, апелянт зазначає, що договір про надання правової допомоги від 05.02.2024, укладений між адвокатом Гиря А.В. та ФОП Ковтун А.І., взагалі не містить порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру), так само акт виконаних робіт від 02.08.2024 , також не містить такого порядку. Також апелянт стверджує про завищений розмір гонорару, адже справа є справою незначної складності, ціна позову становила лише 150 109,41 грн., що на час подачі позову було малозначною справою.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Терес Т.В. (561П/1) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23. Розгляд апеляційної скарги ФОП Терес Т.В. (561П/1) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту. Витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/2288/23.
24.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/2288/23.
Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 була направлена на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи самим відповідачем (у клопотаннях та у відзиві на позов), та отримана ним 28.03.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 55 т. 3).
Проте відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Полтавської від 22.08.2024 прийнято заяву представника відповідача - адвоката Гирі А.В. про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/2288/23 до розгляду; запропоновано позивачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника відповідача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановив строк (до 30.08.2024 року) для надання їх суду та відповідачу.
Як свідчать матеріали справи, зазначена ухвала не була направлена сторонам у справі, ані позивачу, ані відповідачу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Полтавської від 22.08.2024 була направлена до електронних кабінетів представників сторін та отримана ними, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, але направлення копій процесуальних документів представникам сторін не є в розумінні п. 5 ч. 3 ст. 176 ГПК України належним повідомлення учасників справи, оскільки у відповідності до положень ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (саме сторони, а не їх представники).
Таким чином, учасники справи не були повідомлені про прийняття заяви представника відповідача - адвоката Гирі А.В. про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі № 917/2288/23 до розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення можуть бути порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, представник ФОП Терес Т.В. зазначає, про те, що він подав до суду першої інстанції заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання, в задоволенні якого йому було відмовлено та розглянуто заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу без урахування заперечень за зазначену заяву.
Враховуючи той факт, що господарським судом Полтавської області не було повідомлено належним чином учасників справи про прийняття заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 277 ГПК України, оскільки прийнято з порушенням норм процесуального права.
При дослідженні матеріалів справи встановлено.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов'язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.
Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.
Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов'язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов'язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.
Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.
Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач понесла та планує понести на професійну правову допомогу становить 30 000,00 грн.
06.08.2024 до господарського суду Полтавської області від представника відповідача адвоката Гиря А.В. надійшла заява (клопотання) про стягнення витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/2288/23 у розмірі 30 000,00 грн (вх. № 10596).
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).
Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Також, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.
Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України, заявник надав копію договору про надання правової допомоги б/н від 05.02.2024, копію акту виконаних робіт від 02.08.2024, копію квитанції про сплату відповідачем адвокату гонорару у розмірі 30 000,00 грн, копію ордеру та свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, докази направлення клопотання з доданими документами позивачу.
Відповідно до пп 1.1 та пп 1.2 п. 1 передбачено, що предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів по справі №917/2288/23 за позовом ТОВ Терес Т.В. до ФОП Ковтун А.І. про стягнення 150 109,41 грн.
Детальний перелік послуг, що зобов'язується надати адвокат, встановлюється в додатках до даного Договору (Актах), що становлять невід'ємну його частині. Остаточним об'єм роботи (послуг) Адвоката, що є предметом даного Договору встановлюється на підставі погоджених та підписаних сторонами Договору Актів виконаних робіт (наданих послуг).
Підпунктом 4.2. пункту 4 Договору передбачено, що гонорар адвоката визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо складених додатків до цього договору, а також Актів виконаних робіт (наданих послуг). Порядок гонорару (фіксований розмір або погодинна оплата) встановлюється в залежності від виду послуги.
Колегією суддів встановлено, що до клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач долучив, серед іншого, копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.08.2024.
У даному акті сторони зазначили, що останні визнають та підтверджують те, що адвокатом Гиря А. В. були проведені та надані послуги, а відповідачем у справі - ФОП Ковтун А.І. вказані послуги (роботи) були прийняті на загальну суму 30 000, 00 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.08.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 05.02.2024 адвокат Гиря А.В. надав послуги правової (правничої) допомоги клієнту ФОП Ковтун А.І., зокрема, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини; складання та направлення адвокатських запитів; складання та подання до Господарського суду Полтавської області (направлення позивачу) відзиву на позов ФОП Терес Т.В. по справі №917/2288/23 за позовною заявою ФОП Терес Т.В. до ФОП Ковтун А.І про стягнення 150 109,41 грн; складання заяв та клопотань. Загальна кількість витраченого адвокатом робочого часу - 33 години, вартість яких визначена у розмірі 30 000,00 грн.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22).
Дослідивши матеріали справи, враховуючи складність справи, та те, що справа розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, ціна позову якої становила 150109,41 грн, зважаючи на критерії розумності, співмірності та реальності понесених стороною витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не є співмірною вищенаведеним критеріям, у зв'язку з чим підлягає зменшенню.
При цьому, колегія суддів погоджується із доводами позивача в апеляційній скарзі про те, що договір про надання правової допомоги від 05.02.2024, укладений між адвокатом Гиря А.В. та ФОП Ковтун А.І., взагалі не містить порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру), так само акт виконаних робіт від 02.08.2024, також не містить такого порядку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у акті виконаних робіт зазначено про те, що адвокатом відповідача виготовлено копії на надіслано відзив на позовну заяву з додатками позивачеві, що не є видами правової допомоги, мають організаційний характер та є складовими підготовки відзиву.
Так, зважаючи на відсутність погодженої між відповідачем та його представником вартості послуг (відсутня як погодинна, так і погоджена стандартна ставка), беручи до уваги неспівмірність суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, враховуючи розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, апеляційний суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 5 000, 00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника ФОП Ковтун Анни Ігорівни адвоката Гирі Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/2288/23 у розмірі 5 000, 00 грн. В іншій частині заяви - відмовити.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування додаткового рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 на підставі 4 ч.1 ст. 277 ГПК України з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення судових витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ФОП Терес Т.В. (561П/1) на додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 19.02.2025 у справі № 917/2288/23 задовольнити частково.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву представника ФОП Ковтун А.І. адвоката Гирі А.В. про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/2288/23 задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Терес Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Ковтун Анни Ігорівни ( АДРЕСА_2 , код ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог заяви представника ФОП Ковтун А.І. адвоката Гирі А.В. про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/2288/23 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.05.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко