Справа № 738/357/25 Головуючий у 1 інстанції Савченко О. А.
Провадження № 33/4823/382/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
08 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігова, громадянин України, з професійно-технічною освітою, одружений, який має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , працює вантажником в магазині АТБ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 09 лютого 2025 року о 23 год. 42 хв. по вул. Чернігівський шлях, у м. Мена, ОСОБА_1 керував транспортним засобом RAVON R4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що з матеріалів справи не вбачається з яких саме підстав було проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння, а саме чи була зупинка транспортного засобу RAVON R4, державний номерний знак НОМЕР_1 інспектором поліції, згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», чи здійснювалось ним керування транспортним засобом та яке порушення Правил дорожнього руху було підставою для зупинки.
Зазначає, що 05.01.2025 на нього вже було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 213736 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.03.2025 по справі № 750/436/25 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому вважає, що його повторно притягнуто протягом року за одне й те саме правопорушення.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її з викладених у ній підстав. Пояснював, що повертався з роботи, працює в м. Чернігові вантажником в магазині АТБ, підвозив військового, захотів в туалет, тому й звернув з дороги. Від поліції не тікав. Вважає, що поліцейські його переслідували безпідставно.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови, у місцевому суді, за його заявою отримав лише 25.03.2025, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису та з рапорту інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Масленого О., вбачається, що під час патрулювання 09.02.2025 о 23 год. 42 хв. по вул. Чернігівський шлях, у м. Мена, був помічений автомобіль RAVON R4, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався на зустріч поліцейському автомобілю
Коли водій автомобіля побачив патрульний автомобіль з увімкненими проблисковими маячками синього кольору, різко змінив напрямок руху, заїхав у двір будинку, вибіг з автомобіля та намагався утекти пішки. Наздогнавши водія та при спілкуванні з ним, поліцейськими було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці. В подальшому, водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер або у лікаря - нарколога у медичному закладі, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, вказуючи, що його поліція не зупиняла, він знаходиться за межами салону автомобіля.
Загальновідомо, що автомобілі самостійно без водія пересуватися у просторі не можуть. Запис з відеореєстратора поліцейського автомобіля підтверджує рух транспортного засобу RAVON R4, державний номерний знак НОМЕР_1 , з салону якого після зупинки вийшов ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 після повідомлення ознак алкогольного сп'яніння поліцейськими відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікаря-нарколога у лікарні, оскільки не вважав себе водієм, повідомивши: «… не їхав, ви мене не зупиняли, я сам зупинився…».
Запаху алкоголю з порожнини рота відеокамера не передає, поведінку, яка не відповідала обстановці видно. Наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, наступають такі ж самі, як і у разі відмови від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я, про що повідомили поліцейські водію під відеозапис та склали протокол.
Не визнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, позицію ОСОБА_1 що він не керував транспортним засобом, місцевий суд вірно розцінив як спробу уникнути передбаченої законом відповідальності.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими і законних підстав для скасування чи зміни судового рішення не вбачається.
Посилання ОСОБА_1 щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують.
Інші твердження ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього докази у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, і з ознаками алкогольного сп'яніння і в стані алкогольного сп'яніння, та навіть просто втомленому водію.
Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими та законними.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець