Справа №760/5426/25 1-кс/760/3566/25
06 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну підозрюваному запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000149 від 22.05.2023 року за частиною 2 статті 303 Кримінального кодексу України,
До Солом'янського районного суду м. Києва 03 березня 2025 року подано клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну підозрюваному запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання або змінити спосіб виконання існуючого запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000149 від 22.05.2023 року за частиною 2 статті 303 Кримінального кодексу України.
Адвокат ОСОБА_4 у поданому клопотанні про зміну щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу із утримання під домашнім арештом на особисте зобов'язання, просить застосувати вказаний запобіжний захід та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України до 19 березня 2025 року.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по наданих матеріалах сторони захисту та документи надані прокурором в судовому засіданні, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Із матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023110000000149 від 22.05.2023 рок у.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 , підозрюється у сутенерстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
18 січня 2025 року органом досудового розслідування у встановленому законом порядку ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 303 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року встановлено наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків частково, з огляду на що до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання, а також відповідно до частини 5 статті 194 КПК України на підозрюваного покладено наступні обов'язки:
-заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
-зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.
Ухвалою слідчого Солом'янського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року вказаний вище запобіжний захід та строк дії частини обов'язків визначено до 19 березня 2025 року.
Особа, що ініціювала клопотання зазначає, що на даний час є підстави для зміни на більш м'який запобіжний захід не пов'язаного з обмеженням волі, яке полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 або зміни способу виконання цього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло у певний період доби.
Захисник ОСОБА_4 у клопотанні вказує на те, що ризики передбачені статтею 177 КПК значно зменшились, враховуючи особу підозрюваного, матеріальне становище та стан його здоров'я, а тому виникла необхідність у зміні запобіжного заходу, адже підозрюваний офіційно працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину та потребує додаткового обстеження лікарями стану свого здоров'я.
На думку захисника, на даній стадії кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним ризикам .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, вважає його не обґрунтованим.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання та надав документи, які характеризують особу підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані ними до клопотання документи, врахувавши уточнення слідчий суддя, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу виходить з наступного.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.
Положеннями статті 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У вказаній вище статті 201 КПК України передбачені вимоги до клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно положень статті 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Слідчий суддя, вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу та покладання на підозрюваного процесуальних обов'язків оцінює у сукупності наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, у тому числі відповідно до статті 178 КПК: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).
Крім того, слідчий суддя також і враховує наявність та/або відсутність допущених підозрюваним порушень виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
До того ж, слідчий суддя враховує і період часу протягом якого до підозрюваного застосовувалися і покладалися процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вичинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно приписів частини 1, 2, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень частини 1, 3 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З підстав недоведеності, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання буде спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить настання ризиків передбачених статті 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання захисника підозрюваного про зміну обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не підлягає задоволенню
Керуючись статтями 177, 179, 181, 201, 309, 369, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1