Справа №760/6099/25 1-кс/760/3855/25
06 травня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представник власника майна, адвокат ОСОБА_4 , захисники, адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 255 Кримінального кодексу України,
встановив:
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку зі здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України) при наявності передумов визначених
ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Із матеріалів клопотання вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2024 року голова Первинної профспілкової організації Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця (ПКВЧ-1) ОСОБА_7 як голова профспілки та член комісії з пролонгування та укладання трудових контрактів, спільно із заступником начальника ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 , який має безпосередній вплив як особа керівного складу та безпосередній вплив серед службових осіб ВП Вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця (ПКВЧ-1) різного рівня, діючи з метою особистого збагачення, володіючи якостями лідерів та організаторськими здібностями, маючи досвід роботи, керуючись корисливими мотивами і прагненням до наживи, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від вчинення тяжких злочинів, розробили план вчинення кримінальних правопорушень, всупереч інтересам служби та суспільства, використовуючи надані повноваження за розподілом адміністративно-розпорядчих функцій, з метою систематичного отримання неправомірної вигоди у сфері надання АТ «Укрзалізниця» послуг з обслуговування та перевезення пасажирів залізничним транспортом, який передбачав залучення як членів низки осіб, а саме інструкторів поїзних бригад, начальників пасажирських поїздів міжнародних сполучень та інших працівників, які між собою будуть взаємодіяти при вчиненні тяжких злочинів відповідно до їх рівня в обумовленій ієрархічній структурі.
Розуміючи, що розроблений ними план вони реалізувати самостійно не зможуть, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили створити стійке ієрархічне об'єднання декількох осіб (п'ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізуються для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких злочинів учасниками цієї організації - злочинну організацію.
Згідно попередньо розробленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 плану вчинення кримінальних правопорушень, члени злочинної організації, залучені ними як виконавці, а саме інструктора поїзних бригад резерву провідників ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», в умовах діючого воєнного стану та збільшенням попиту на популярні міжнародні напрямки, діючи за їх вказівками як організаторів злочинної організації, мали забезпечити умови та запровадити протиправну схему необлікованого продажу вільних або умовно-вільних пасажиромісць у вагонах поїздів з метою отримання неправомірної вигоди для себе, інших фізичних осіб, від послуг пасажирських перевезень, та запровадити механізм штучного створення дефіциту (нестачі) у системі продажу залізничних квитків на поїзди міжнародного сполучення №67/68 «Київ-Варшава», №19/20 «Київ-Хелм», №119/120 «Дніпро-Київ-Хелм-Київ-Дніпро», №23/24 «Київ-Хелм», №89/90 «Київ-Перемишль», №351/352 «Київ-Кишинів», залучивши для цього підлеглих начальників пасажирських поїздів та інших осіб, які здійснюють на них рейси.
З метою виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здійснювався систематичний продаж вільних або умовно-вільних пасажиромісць у вагонах поїздів пасажирам, у тому числі у службових купе провідників та купе відпочинку провідників, які не реалізуються у системі вільного продажу квитків на поїзди, за сумами, що значно перевищують офіційну вартість проїзних документів, встановлену АТ «Укрзалізниця».
Вказані грошові кошти, вимушено (за відсутності квитків у вільному продажу) сплачені пасажирами організаторам та членам злочинної організації, провідникам поїзних бригад міжнародного напрямку, в порушення Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 №1196 «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», поза касовим оформленням, в подальшому розподілялися між учасниками організованої організації.
До початку розгляду даного клопотання стороною захисту подано клопотання про повернення клопотання про арешт майна прокурору, оскільки кримінальне провадження відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, в обґрунтування чого послалась на ухвалу Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року (справа №760/2966/25, провадження №51-912впс25) та ухвалу Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року (справа №760/6097/25, провадження №51-932впс25).
Прокурор в судовому засіданні вказав, що ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 квітня 2025 року (справа №760/8320/25, провадження №51-1556впс25), Верховний Суд вказав, що дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_6 вказала, що дане кримінальне провадження не підсудне Солом'янському районному суду м. Києва та зазначила про необхідність вирішення про визначення підсудності та передання клопотання про арешт майна на розгляд до Вищого антикорупційного суду.
Представник власника майна зазначив про підсудність клопотання про арешт майна Солом'янському районному суду м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України кримінальні провадження щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці до ст. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна 3 умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України підсудні Вищому антикорупційному суду.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України до умов, згаданих у примітці до ст. 45 КК України, відносяться зокрема, розслідування злочину, у тому числі передбаченого ст. 364 КК України, в якому розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 33-1 КПК України, інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень віднесених до підсудності вказаного суду.
Свою правову позицію з даного питання висловив Верховний Суд в своїх ухвалах від 13 березня 2025 року (справа № 760/6097/25, провадження № 51-932впс25 та справа № 760/2966/25, провадження № 51-912впс25), якими скерував клопотання в даному кримінальному провадженні за № 42024102090000024 від 30.01.2024 до Вищого антикорупційного суду з метою дотримання принципу предметної підсудності.
В ухвалі від 13 березня 2025 року (справа № 760/2966/25, провадження № 51-912впс25) Верховний Суд прямо визначив, що кримінальне провадження № 42024102090000024 від 30.01.2024 відноситься до предметної підсудності ВАКС.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 255 КК України, підлягає направленню до Київського апеляційного суду для внесення подання до Верховного суду для вирішення питання про його направлення за предметною підсудністю до Вищого антикорупційного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33-1, 34 КПК України, суд -
постановив
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42024102090000024 від 30.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1, ч. 3 ст. 255 Кримінального кодексу України направити до Київського апеляційного суду для внесення подання до Верховного Суду для вирішення питання про його направлення за предметною підсудністю до Вищого антикорупційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1