С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/13624/24
В справі 760/29052/24
І. Вступна частина
02 грудня 2024 року в м. Києві
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
заявника - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 16.10.2024 у кримінальному провадженні №12024100090001275 від 10.05.2024.
ІІ. Мотивувальна частина
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 16.10.2024 у кримінальному провадженні №12024100090001275 від 10.05.2024, на нежитлові приміщення з № 1 по № 13 групи приміщень 141 ( в літ А), загальною площею 524, 8 кв.м, що на праві спільної часткової власності належить Заявникам.
Клопотання обгрунтовується тим, що 16 жовтня 2024 року в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені в ЄРДР за № 12024100090001275 від 10.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва в справі №760/24073/24 було накладено арешт на зазначений об'єкт нерухомого майна із забороною користування та розпорядження ним.
Заявник вказує, що арешт накладено необгрунтовано та потреба в застосуванні цього заходу відпала.
Зокрема зазначає, що в нежитлових приміщеннях з № 1 по № 13 групи приміщень 142 (в літ. «А»), загальною площею 524,8 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Доброхотова Академіка, будинок 11, знаходяться мережі труб водопостачання та тепловідведення, каналізація та інше обладнання, що є складовою частиною відповідних технічних комунікацій житлового будинку.
При цьому, мережа труб водопостачання та тепловідведення належать окремо ПрАТ «Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго», що підтверджується актом обстеження від 02 вересня 2024 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».
А тому заборона користування вищевказаними нежитловими приміщеннями унеможливлює обслуговування мережі труб водопостачання та тепловідведення, каналізації та ін. обладнання, що може призвести до технічних аварій і важких наслідків, у тому числі для третіх осіб.
Заявник вважає, що немає жодних підстав у обмеженні користування вказаними приміщеннями.
Крім того, зазначає, що на вказані приміщення вже накладений арешт у вигляді заборони розпорядження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року (справа 757/37673/22-к стосовно ОСОБА_8 , справа № 757/37611/22-к стосовно ОСОБА_6 ) у кримінальному провадженні № 42020000000000945 від 28.05.2020 року, яка на даний час слухається в Печерському районному суді міста Києва. А тому, потреби повторного їх арешту немає.
Прокурор проти задоволення клопотання на даній стадії заперечував.
Заслухавши думку заявника та прокурора, дослідивши матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно зі ст. 174 КК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100090001275 від 10.05.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема за фактом заволодіння у жовтні 2019 року ОСОБА_7 , ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_9 нерухомим майном співвласників багатоквартирного житлового будинку, а саме нежитловими приміщеннями з №1 по №13 групи приміщень 141 (в літ. А), загальною площею 524,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», шляхом обману.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.10.20124 було накладено арешт із забороною користування та розпорядження на вказані житлові приміщення з метою забезпечення їх збереження та уникнення відчуження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
Водночас, як вбачається висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи у кримінальному провадження, в нежитлових приміщеннях з №1 по № 13 групи приміщень 142 (в літ. «А»), загальною площею 524,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться мережі труб водопостачання та тепловідведення, каналізація та інше обладнання, що є складовою частиною відповідних технічних комунікацій житлового будинку 11 по вулиці Доброхотова Академіка.
Таким чином, заборона користування вказаними приміщеннями призводить до обмеження доступу технічних служб до внутрішньодомового обладнання, їх обслуговування та ремонту.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається будь-яких підстав вважати, що користування приміщеннями може будь-яким чином зашкодити досягненню цілей кримінального провадження.
Таким чином, подальша заборона користування приміщеннями наразі уявляється надмірним обтяженням щодо власника, яке не виконує жодного передбаченого Кримінальним процесуальним України завдання. Тому клопотання в частині скасування заборони користування арештованим приміщенням слід визнати обгрунтованим та задовольнити.
Водночас, враховуючи, що законність набуття власниками вказаних приміщень у власність є предметом досудового розслідування, необхідність запобігання його відчуження на користь третіх осіб є актуальною, і в цій частині арешт має бути збережений.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 98, 170-174 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 16 жовтня 2024 року (справа №760/24073/24, провадження №1-кс/760/11214/24) в межах кримінального провадження №12024100090001275 від 10.05.2024, зокрема в частині заборони користування нежитловими приміщеннями з №1 по № 13 групи приміщень 141 (в літ. А), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 524,8 кв.м, що на праві спільної часткової власності в рівних частках (по 1/2) належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: