Провадження №2-а/760/101/25
Справа №760/7585/20
08 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Зеленчука М.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Азовської митниці про скасування постанови,
Позивач звернувся з позовом до Азовської митниці у якому просив суд скасувати постанову про порушення митних правил у справі № 0114/70000/19 від 24.09.2019, складену Донецькою митницею ДФС.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він через митний пост «Доманове» ввіз на митну територію України автотранспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Водночас він не повідомлявся про притягнення його до відповідальності за порушення митних щодо не вивезення автомобіля, тому було скеровано запит до Азовської митниці Держмитслужби. 10.03.2020 представником позивача отримано матеріали справи про порушення митних правил № 0114/70000/19 з якої вбачається, що позивача було притягнуто до відповідальності за порушення статті 485 МК України, та на нього накладено штраф у розмірі 1 802 691,21 грн.
Після отримання копії постанови та ознайомившись із її змістом, позивач вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки: справа розглянута та винесена постанова у відсутність позивача, який не був повідомлений належним чином про розгляд справи, а тому відповідно позивач не міг скористатись своїми правами, визначеними ст. 498 МК України; відповідач невірно визначив вартість автомобіля та відповідно суму штрафу у розмірі 1 802 691,21 грн.; не було призначено експертизу та не оглядався автомобіль, а експертиза, яка міститься в матеріалах справи, не містить акту огляду автомобіля; на вирішення експерта постановлено вирішення питання ринкової вартості автомобіля, а не митної вартості так як у відповідності до статті 485 МК України має братись до уваги саме митна вартість автомобіля.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2020 було призначено розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
25.08.2020 до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що при винесенні опорюваної постанови Донецькою митницею ДФС повно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до вірних висновків та прийнято законне та обґрунтоване рішення. Також представник зазначає, що позивач ввіз на митну територію автомобіль у митному режимі транзит. Під час ввезення автомобіля позивача було ознайомлено із строками транзитних перевезень, а також відповідальністю за використовуючий товар - транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів на загальну суму 600 897,00 грн., в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, а тому позивач вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. Щодо заяви про невірне, з порушенням встновленого законодавством порядку, визначення митної вартості транспортного засобу і відповідної суми штрафу представник зазначив, що рішення про проведення певної процесуальної дії приймається посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Крім того, згідно зі ст.495 МК України доказами у справі про ПМП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, посадова особа митного органу мала всі законні підстави отримати інформацію від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз щодо вартості транспортного засобу «ВМW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Зазначив, що відповідно до ст. 495 МК України в якості доказів у постанові у справі про порушення митних правил № 0114/70000/19 зазначено лист Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.06.2019 № 319/08-19 та лист управління адміністрування митних платежів та митного тарифного регулювання Донецької митниці ДФС від 09.07.2019 № 152/ Д3/05-70-19-01. А тому твердження позивача, про те, що базою для визначення розміру штрафу за ст.485 МК України, є митна вартість товару, оскільки санкція цієї статті, передбачає накладення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Щодо порушення митницею розгляду справи та винесенні постанови у порушення норм МК України та КУпАП зазначив, що ОСОБА_1 отримано примірник протоколу, в якому зазначено дату розгляду справи, що підтверджується відміткою про отримання примірника. Протокол направлено ОСОБА_1 за повідомленою ним адресою поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказаний лист отримано ОСОБА_1 14.08.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. 01.08.2019 ОСОБА_1 направлено лист № 5330/E/05-70-20-02 від 31.07.2019 з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про ПМП № 0114/70000/19. Разом із вказаним повідомленням направлено повістку про явку до митниці. Вказані документи отримані, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення. 09.08.2019 ОСОБА_1 потворно направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про ПМП № 0114/70000/19, вказаний документ був отриманий, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення. Разом з цим, адвокат Шевченко С.С. пітверджує факт отримання ОСОБА_1 даних повідомлень, що свідчить про обізнаність останнього щодо розгляду протоколу ПМП № 0114/70000/19.
15.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просив скасувати постанову про порушення митних правил.
06.102020 відповідачем подано заперечення на відповідь позивача.
28.03.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача про долучення доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 90 Митного кодексу України, транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 102 МК України, режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 95 цього Кодексу, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.
Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом статті 522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені статями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
У силу статті 523 Митного кодексу України, від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування податкову і митну політику посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.ст. 458, 459 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
Відповідно до ч.1 ст.530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує судом у зв'язку з поданням формування та реалізує державну податкову і митну політику адміністративного позову або в порядку контролю.
Згідно ст.495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів засобами, від Митного контролю, транспортними митних правил порушення використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 49 МК України, однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил. Статтею 494 МК визначено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Слід врахувати, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність, тобто це сукупність певних ознак, які треба встановити і без яких неможливо складання протоколу про порушення митних правил.
Адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності.
Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.
Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.
Коли порушується справа про порушення митних правил потрібно також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі, зокрема передбачених ст. 247 КУпАП.
З досліджених судом матеріалів адміністративної справи № 0114/70000/19 відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України, встановлено наступне.
27 вересня 2019 року т.в.о. заступника начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби начальника управління ПМП та МВ Калинович О.О. відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0114/70000/19.
З вказаного протоколу вбачається, що 26.07.2019 через пункт пропуску «Доманове Мокрани» митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС громадянином ОСОБА_1 ввезено на митну територію України транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 по смузі руху «зелений коридор» у митному режимі «транзит».
Постановою Волинської митниці ДФС від 24.04.2019 у справі пропорушення митних правил № 1588/20500/19 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 більше ніж на десять діб.
Згідно інформації з баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС, транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 з митної території України після 24.04.2019 не вивозився та у інший митний режим, згідно діючого законодавства, не розміщувався. Згідно відображеної у АСМО «Інспектор» інформації встановлено, що від гр. ОСОБА_1 заяв до митниць ДФС не надходило.
Згідно із листом Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції України в Донецькій області від 02.08.2019 №1834/24-8/01-2019 транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , у розшуку не перебуває.
У встановлені статтею 95 Митного кодексу України строки транзитного перевезення для автомобільного транспорту 10 діб, позивач не вивіз за межі митної території України автомобіль марки «ВМW 530», не вказав поважних причин пропуску строку вивезення транспортного засобу та надалі використовує визначений транспортний засіб на митній території України.
Відповідно до листа УПП в Донецькій області від 11.06.2019 № 5152/41/37/01-2019 екіпажем патрульної поліції у м. Маріуполь, було зупинено транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Опитаний 20.08.2019 ОСОБА_1 пояснив, що у жовні 2018 року ним на митну територію України ввезено транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , у митному режимі транзиту. Одразу після ввезення даний автомобіль він передав у вільне користування своєму приятелю ОСОБА_3 . Пояснив, що станом на теперішній час йому невідомо де перебуває вищевказаний транспортний засіб та у кого він перебуває у користуванні.
Зважаючи на викладене, використання позивачем транспортного засобу особистого користування, в даному випадку автомобіля марки «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України у митному режимі «транзит» понад передбачений ст. 95 МК України строк являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
У зв'язку з цим, 24.09.2019 постановою т.в.о. заступника начальника Донецької митниці Державної фіскальної служби України - начальника Управління ПМП та МВ Калинович О.О. позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить суму 1 802 691,21 грн.
Надаючи оцінку доводам сторін та вирішуючи питання, чи було допущено позивачем порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, суд зазначає наступне.
Нормами Митного кодексу України встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму «транзит», що полягають у виконанні обов'язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовне повне звільнення від оподаткування візним митом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.93 Глави 17 Розділу V Митного кодексу України, товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
За правилами ст. 284 Митного кодексу України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V Митного кодексу України, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом до товарів, поміщених у митний режим транзиту.
Згідно ст. 292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 р. за № 2120/22432, п. 2.2 якого встановлено: якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.
Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до ЄАІС відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.
За приписами п.2.4 наведеного Порядку, підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981.
Правилами митного оформлення транспортних засобів, що Правилами митного контролю та переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2015 р. № 1118 встановлені обставини непереборної сили, зокрема смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів. перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю Т спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (п. 3 Порядку № 657).
Також, п. 5 розділу VІІІ Порядку № 657 передбачено обов'язок особи, відповідальної за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Матеріалами справи підтверджено, що до закінчення встановленого строку транзитного перевезення письмового інформування митного органу про обставини події (підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження транспортного засобу - позивачем не здійснювалося.
Не посилається на існування таких обставин і позивач у позовній заяві.
Згідно з інформацією бази даних автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор» та програмно-інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» Єдиної автоматизованої системи (ЄАІС), транспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , з митної території України після 24.04.2019 не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.
Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» АСМО «Інспектор» інформації, встановлено, що від ОСОБА_1 заяв до митних органів ДФС не надходило.
Не зазначає про існування таких обставин і позивач у позовній заяві.
Згідно ст. .485 Митного кодексу України, в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Метою транзиту товарів є переміщення їх між двома органами доходів і зборів без будь- якого використання.
Також, транзит передбачає переміщення товару без сплати митних платежів, тобто з пільгою. Пільга у вигляді умовного звільнення від сплати митних платежів діє протягом строку транзиту.
З огляду на наведене, оскільки мета транзиту передбачає переміщення товару між двома органами доходів і зборів без будь-якого їх використання, будь-яке використання позивачем автомобілю, крім його транзиту, є використанням цього автомобілю, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги та обмеження, встановлені главою 17 Митного кодексу України, та використовував товар - автотранспортний засіб «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , стосовно якого надані пільги щодо сплати митних в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, у зв'язку з чим вказаною постановою його визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про порушення митних правил № 0114/70000/19 Донецькою митницею ДФС об'єктивно встановлено факт невиконання позивачем вимог режиму транзиту (дотримання мети ввезення та обов'язкового його вивезення за межі митної території України або поміщення в інший митний режим) використання транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , не за цільовим призначенням.
Позивач у позовній заяві не заперечує факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Відповідно до 485 Митного кодексу України, вчинення зазначених правопорушень, зокрема використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме в сумі 1 802 691,21 грн.
Згідно ст.ст. 458, 459 Митного кодексу України, порушення адміністративним правопорушенням, яке необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими являє собою протиправні, винні (умисні або з актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
Згідно ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення засобами, митного контролю, транспортними використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем у відповідності, до вимог статей 515,516 Митного кодексу України призначено судову автотоварознавчу експертизу шляхом винесення відповідної постанови у справі про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України.
Відповідно до інформації з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз вартість транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , становить 6480 євро (що згідно з курсом валют, встановлених, Національним Банком України на 21.10.2013, складає 209 019,93 грн.).
Згідно з доповідною запискою Управління адміністрування митних платежів Донецької митниці ДФС від 09.07.2019 № 152/ДЗ/05-70-19-01 сума пільг, наданих у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування гр. ОСОБА_1 при ввезенні транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_3 , складає 600 897,07 грн. (а саме, ввізне мито - 20 901,99 грн., ПДВ - 134 986,17 грн., акциз 445 008,91 грн.). Відповідно до частини 1 статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини другої 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
За нормами статті 57 глави 9 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та Декларантом 3 метою визначення основи вартості згідно 3 положеннями статей 59; 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, визначення митної вартості «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , відбувалося за одним з другорядних методів, та відповідно до наданої інформації з висновку експерта становить 6480 євро (що згідно з курсом валют, встановлених Національним Банком України на 21.10.2018, складає 209 019,93 грн.).
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних э неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Суд, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил та лист з наданою інформацією з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення вартості транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 , встановив, що Донецький науково-дослідний інституту судових експертиз у листі № 31/08-19 від 13.06.2019 повідомив, що вартість транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 може становити 6 480 євро.
Тобто, у цьому випадку Донецьким науково-дослідним інституту судових експертиз не надано чітку відповідь на питання щодо вартості такого транспортного засобу, а також не надано висновок спеціаліста, про надання якого звертався відповідача. Доказів того, що Донецьким науково-дослідний інституту судових експертиз було проведено експертне дослідження, на підставі якого установлено вартість транспортного засобу, матеріали справи не містять. Тоді як вартість транспортного засобу, зазначена у листі № 31/08-19 від 13.06.2019, є лише припущенням (дослівно: вартість, яка може становити 6 480 євро).
Разом із цим, саме таку вартість було взято за основу відповідачем під час визначення суми штрафу, який накладено на позивача.
З огляду на встановлені факти, суд вважає недопустимим доказом доповідну запискою Управління адміністрування митних платежів Донецької митниці ДФС від 09.07.2019 № 152/ДЗ/05-70-19-01, якою визначено, що сума пільг, наданих у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування гр. ОСОБА_1 при ввезенні транспортного засобу «BMW 530», номерний знак НОМЕР_3 , складає 600 897,07 грн., оскільки у її основу покладено інформацію з листа № 31/08-19 від 13.06.2019.
Таким чином, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів та спростування доводів позивача відповідачем, в порушення вимог ст.77 КАС України, суду не представлено.
Таким чином, відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу, не в повній мірі були виконані вимоги ст.489 МК України, та не встановлено повністю усіх суттєвих обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного суду за наслідками розгляду справ від 20.02.2018 року No725/2009/17, від 24.04.2018 року No331/2608/17.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід тут зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, N 303-А, п.29)
У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи те, що позивачем не додержані вимоги законодавства, а саме розмір стягнення, який повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, але митним органом на підтвердження обґрунтованості визначеного розміру несплачених позивачем митних платежів здійснено на підставі висновку, який складений з порушенням вимог діючого законодавства, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Тому позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 76-77, 211, 241-246, 250, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 458, 467, 485, 489 Митного кодексу України, ст.ст. 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Позов ОСОБА_1 до Азовської митниці про скасування постанови задовольнити.
Постанову т.в.о. заступника начальника Донецької митниці ДФС України - начальника Управління ПМП та МВ Калиновича О.О. у справі про порушення митних правил № 0114/70000/19 від 24.09.2019 скасувати
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.А Усатова