Ухвала від 05.05.2025 по справі 756/3022/16-к

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/105/25

ун. № 756/3022/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в режимі відеоконференції заяву обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015000000002560 від 19.11.2015 відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 351, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 384 КК України,

сторони кримінального провадження - прокурор: ОСОБА_5 ,

представники потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ,

обвинувачений: ОСОБА_3 ,

встановив:

У провадженні Святошинського райсуду м.Києва знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заявили відвід прокурору прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , посилаючись на те, що в судовому засіданні, яке відбулося 09.04.2025 року, прокурор вчинив умисні дії, якими здійснив тиск та вплив на суд, а також вимагав від суду провести з грубим порушенням КПК України допит громадянина рф, як свідка обвинувачення, який знаходиться за межами України. Також зазначали, що у судовому засіданні прокурором надано суду як докази винуватості ОСОБА_3 копії вироків Шевченківського районного суду м.Києва у справі 761/24112/22 від 04.04.2024 стосовно ОСОБА_9 за обвинуваченням за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.351 КК України (в редакції закону чинній станом на 19.08.2013) та Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі №756/17006/21 від 08.09.2023 стосовно ОСОБА_10 за обвинуваченням за ч.4 ст.41, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2021), ч.4 ст.41, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону №222-VII від 16.05.2013), які вже набули законної сили, прокурор ОСОБА_5 є старшим групи прокурорів, які підтримували публічне обвинувачення у зазначених справах, тому вже тривалий час обізнаний про ці вироки. Також зазначали, що у вироці суду в справі 756/17006/21 детально описані як злочинні та беззаперечно встановлені судом самі дії ОСОБА_3 , при цьому його прізвище зазначене у вироці 32 рази, що грубо порушує його права, до ухвалення зазначеного вироку безпосередньо причетний і прокурор ОСОБА_5 , як старший групи прокурорів. Наразі ОСОБА_3 вимушений в черговий раз реагувати на грубі порушення прав людини, оскільки прокурор ОСОБА_5 вирішив незаконно використати вирок суду від 04.07.2024 у справі №761/24112/22 для доведення винуватості, штучно створив ситацію, коли ОСОБА_3 буде вимушений в цій справі оскаржувати вирок в апеляційному і касаційному порядку, оскільки у вказаному вироці відкрито зазначене його прізвище, як осби, яка вчинила численні службові злочини. Крім того, щодо суддів, які ухвалили вказаний вирок, також змушений подати скаргу до Вищої ради правосуддя. Усвідомлюючи, що подані вироки не можуть бути доказами вини ОСОБА_3 , прокурор умисно подав вироки, щоб здійснити тиск на суд. З наведеного виходить, що прокурор ОСОБА_5 має упереджене ставлення до обвинуваченого, що не неприпустимим. Всі ці обставини викликають обгрунтовані сумніви в неупередженості вказаного прокурора.

Адвокат ОСОБА_8 заяву про відвід прокурору підтримав.

Прокурор ОСОБА_5 проти заявленого відводу заперечував, вважаючи його безпідставним, необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки є суперечливим та містить недостовірні відомості.

Представники потерпілих ОСОБА_6 та, ОСОБА_7 , проти заявленого відводу прокурору заперечували.

Вислухавши думку учасників провадження, суддя прийшов до наступного висновку.

Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27серпня 7 вересня1990p.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п.12, 13).

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст.36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК) та забезпечення законності (ст.9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст.6 Європейської конвенції з прав людини).

Перелік підстав, за наявності яких прокурор безумовно підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України, зокрема вказано на умови: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь прокурора офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42015000000002560 від 19.11.2015 року.

Заявлений відвід ґрунтується на суб'єктивному ставленні обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 до прокурора та не містить об'єктивних доведених даних упередженості, необ'єктивності прокурора або заінтересованості у результатах кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим з підстав, передбачених ст.77 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.77 КПК України, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Частина 1 ст.77 КПК України надає вичерпний перелік підстав для відводу, в тому числі і прокурору.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 не навели доводів на підтвердження обставин, які б відповідно до ст.ст. 77-78 КПК України виключають участь прокурора у кримінальному провадженні, то підстави для його відводу відсутні, а тому в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.77 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42015000000002560 від 19.11.2015 відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 351, ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 384 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 09.05.2025 року.

Суддя: ОСОБА_1