Справа № 308/3324/25
09 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судових засідань Газій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-,-
встановив:
ТОВ ««Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
05.03.2025 за протоколом автоматизованого розподілу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області судової справи між суддями вищевказану справу передано на розгляд судді Голяни О.В.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Заяви та клопотання.
07.05.2025 відповідачем ОСОБА_1 та її представником адвокатом Піцою М.М. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про витребування від ТОВ «Споживчий центр» детального розрахунку заборгованості по електронному кредитному договору №01.05.2024-100002543 від 01.05.2024 та завірених копій платіжних документів щодо часткового погашення ОСОБА_1 частини боргу, а також клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали цивільної справи, дослідивши клопотання сторони відповідач, суд дійшов наступного висновку.
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз'яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п. п. 1, 3, 4 ч. 5ст. 12 ЦПК).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Згідно п. 2 та п.4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Неподання позивачем доказів або неможливість їх отримання, а також неподання клопотання про їх витребування дає можливість витребування судом доказів в порядку ст. ст. 44, 43, ч. 7 ст. 81, ч. ч. 5, 6 ст. 84 ЦПК України.
Приписами ч. 7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що суд може збирати докази, які стосуються предмету спору у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Враховуючи предмет доказування в справі та позицію відповідача, суд, з метою перевірки доводів сторін з приводу заявлених позовних вимог, вважає за необхідне витребувати у ТОВ «Споживчий центр»: детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору (оферти) №01.05.2024-100002543 від 01.05.2024 року, укладеному між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , із зазначенням дати та суми фактичних платежів на погашення тіла кредиту; залишку основного боргу після кожного платежу; дати та суми нарахованих процентів за кожен період; фактично сплачених процентів; дати та суми платежів та інших зарахувань за договором.
Щодо клопотання в частині витребування в ТОВ «Споживчий центр» завірених копій платіжних документів щодо часткового погашення ОСОБА_1 частини боргу,то клопотання в цій частині до задоволення не підлягає, оскільки відповідач має можливість самостійно надати суду відповідні докази.
Щодо клопотання відповідача про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною 1ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема, виходив з ціни позову (яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, критерії, визначені ст.11, ч. 3 ст.274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4ст. 274 ЦПК України, у зв'язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.
З урахуванням зазначеного, враховуючи наявність відповідного клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд констатує, що наразі обсяг доказової бази у справі не є значним.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку; зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії
З огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Керуючись ст. 49, 53, 277 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»: детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору (оферти) №01.05.2024-100002543 від 01.05.2024 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , із зазначенням дати та суми фактичних платежів на погашення тіла кредиту; залишку основного боргу після кожного платежу; дати та суми нарахованих процентів за кожен період; фактично сплачених процентів; дати та суми платежів та інших зарахувань за договором.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Витребувані судом документи необхідно надати до суду в строк до 28.05.2025.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду
Особи, які не мають можливості подати докази, які витребовує суд, або не мають можливості подати такі докази у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин невиконання ухвали.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
В задоволенні клопотання відповідача про перехід від розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження відмовити.
Відкласти судове засідання на 28.05.2025 року на 09:00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ГОЛЯНА