печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20844/25-к
пр. 1-кс-19226/25
06 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , адвоката: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
06.05.2025 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури.
Слідчий вказує, що враховуючи значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз проведення яких є необхідним для виконання вимог ст. 2 КПК України щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, завершити досудового розслідування у строк до 17.05.2025 неможливо.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування та просили відмовити, оскільки у слідчих було достатньо часу для проведення всіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, заперечення сторони захисту, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частина 3 ст.295-1 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 30.05.2018 року у справі №676/7346/15-к (провадження №51-1512ск18), констатовано, що хоча у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Крім того, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 09.04.2019 року у справі №306/1602/16-к (провадження №51-1925км18) зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання.
Враховуючи визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини, то його рішення також є обов'язковими для застосування. Про це свідчить і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують практику цього Суду як джерело права. Це стосується не лише рішень Суду стосовно України.
Розглядаючи справи, Європейський суд з прав людини перевіряє, чи дотримані принципи, які випливають з його рішень з аналогічних питань, навіть якщо вони ухвалені стосовно інших держав (п. 163 рішення у справі «Опуз проти Туреччини» від 09.07.2009 р.). Тобто висновки цього Суду, зроблені у рішеннях стосовно іншої держави, повинна враховувати й держава, у правовій системі якої існує така сама принципова проблема.
Стаття 42 КПК України надає підозрюваному не лише права, а і покладає обов'язки, в тому числі прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, та виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини, зокрема в частині обґрунтування висновку про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, акцентується увага на недопустимості зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом (рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 р.), оскільки, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р.).
В частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції, дотримання розумності строку у кримінальному провадженні, відповідно до ч.2 ст.28 КПК України, покладається на слідчого суддю. Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що дотримання встановлених Законом строків розгляду клопотань, які перебувають у провадженні слідчого судді - є одним з таких питань, віднесених до його компетенції.
Слідчим суддею зважено, що враховуючи стислі строки розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Частиною 2 статті 219 КПК України, передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 з листопада 2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України та з листопада 2024 року перебуває на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Крім того, щонайменше з 16.11.2022 ОСОБА_5 наділений спеціальним правом керування транспортними засобами категорії «В», а тому з урахуванням здобутого досвіду водіння автомобілем, а також займаної посади, перебуваючи на якій він розслідує кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а отже на момент вчинення кримінального правопорушення володів у повній мірі вимогами законодавства, яке регламентує порядок забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, та усвідомлював відповідальність за порушення його положень.
16 грудня 2024 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, зухвало ігноруючи вимоги вказаних нормативно-правових актів, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи небезпечні властивості автомобільного транспорту як джерела підвищеної небезпеки, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ділянці проїзної частини Гостомельського шосе, в адміністративних межах Оболонського району міста Києва, скоїв дорожньо-транспортну пригоду внаслідок допущених порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів «б» та «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пунктів 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), відповідно до яких:
п. 1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
п. 2.9 - «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 11.3 - «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».
Порушення вищевказаних вимог ПДР з боку водія ОСОБА_5 виразилися у тому, що він 16 грудня 2024 року, приблизно о 19 годин 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем FIAT LINEA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною Гостомельського шосе в адміністративних межах Оболонського району міста Києва по напрямку від вулиці Міської у місті Києві до вулиці Садової в селищі Горенка чим порушував вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та створював потенційну загрозу безпеці дорожнього руху.
Діючи таким чином, ОСОБА_5 на ділянці дороги в районі електроопори № 78, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені одинарною переривчастою лінією білого кольору 1.5 горизонтальної дорожньої розмітки ПДР, був недостатньо уважним та всупереч вимогам пункту 11.3 ПДР виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .
В результаті даного зіткнення транспортних засобів водій автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих травм загинув на місці пригоди.
Отже, порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпунктів «б» та «д» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9 та пункту 11.3 ПДР з боку ОСОБА_5 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
16.12.2024 о 22:30 год. ОСОБА_5 затриманий за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
17.12.2024 дня о 18:40 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, українець, громадянин України, з вищою освітою, працюючий на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди проведеного 16-17.12.2024 та фототаблицею до нього;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 010-4953;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 20.01.2025 № 1802;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2025 № 1803;
- висновком судово-медичної експертизи від 29.01.2025 № 011-4953-2024;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи від 03.03.2025 № СЕ-19-25/4652-БД;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 ;
- протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_20 ;
- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 10.03.2025 № 1801;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
18.12.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.02.2025 включно.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури від 06.02.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 17.03.2025.
Водночас, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.03.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 17.05.2025.
Також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.02.2025 строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 17.03.2025, а ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2025 строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено на 60 днів, тобто до 11.05.2025.
На цей час у кримінальному провадженні проведено значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які підтверджують обґрунтованість підозри.
Водночас дотепер не отримано висновок судової експертизи з дослідження механізму та обставин ДТП, на вирішення якої серед іншого винесено питання щодо оцінки дій кожного водія. З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, експертна оцінка дій водіїв є обов'язковою для прийняття об'єктивних процесуальних рішень.
Разом з тим, у показаннях підозрюваного ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_20 наявні суттєві розбіжності щодо місця зіткнення транспортних засобів, що є важливим аспектом для оцінки обставин дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема під час допиту 30.01.2025 та проведення слідчого експеримент 03.04.2025 ОСОБА_5 зазначив, що зіткнення транспортних засобів відбулося на його смузі руху і виїзд на зустрічну смугу допустив автомобіль загиблого ОСОБА_8 . Однак свідок ОСОБА_20 під час допиту 23.01.2025 та слідчого експерименту 03.02.2025 вказав, що виїзд на зустрічну смугу допустив саме автомобіль FIAT LINEA, тобто автомобіль яким керував ОСОБА_5 , і зіткнення відбулося на смузі руху по напрямку до м. Києва.
Проведеною судовою транспортно-трасологічною експертизу за наявною слідовою інформацією, зафіксованою на місці пригоди, не вдалося встановити точне місце зіткнення транспортних засобів. З метою перевірки показань підозрюваного та свідка у кримінальному провадженні додатково призначено судові експертизи, які на цей час тривають, зокрема судова інженерно-транспортна експертиза, комплексна судова автотехнічна та транспортно-трасологічна експертиза, а також судово-психологічні експертизи із використанням комп'ютерного поліграфа.
Такі обставини зумовлюють особливу складність кримінального провадження та для завершення досудового розслідування і прийняття законного і обґрунтованого рішення необхідно отримати висновки призначених експертиз; надавши оцінку зібраним доказам вирішити питання щодо зміни повідомлення про підозру; ознайомити підозрюваного та його захисників з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, які вручити стороні захисту та скерувати до суду.
П'ятимісячний строк досудового розслідування закінчується 17.05.2025.
Однак, враховуючи значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз проведення яких є необхідним для виконання вимог ст. 2 КПК України щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, завершити досудового розслідування у строк до 17.05.2025 неможливо.
При розгляді даного клопотання слідчий суддя приймає до уваги ч. 5 ст. 295-1 КПК України, якою законодавець передбачив, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, обставини, які свідчать про достатність підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення ОСОБА_5 про підозру та його причетність до цієї події кримінального правопорушення, обґрунтована долученими до матеріалів клопотання доказами. Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість підозри, що навіть в сторонньої людини не може викликати розумних сумнівів.
Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30 січня 2003 року вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).
Слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено, хоча і виконано значний обсяг роботи, але для закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024 потрібно виконати ще ряд необхідних процесуальних та слідчих (розшукових) дій.
Результати зазначених процесуальних і слідчих дій мають суттєве значення для судового розгляду, у зв'язку з тим, що необхідні для забезпечення прав, свобод та законних інтересів підозрюваних та інших учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.
Крім того, прокурором в судовому засіданні було доведено те, що вказані дії не могли бути виконанні в строк передбачений ст. 219 КПК України, оскільки органами досудового розслідування станом на час звернення до суду не проведено усіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких неможливо належним чином дослідити обставини вчиненого кримінального правопорушення.
У ході проведення вказаних процесуальних дій сторона обвинувачення має на меті отримати докази та встановити як ті обставини, що викривають підозрюваного, так і обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, на підставі яких у ході судового розгляду можливим буде всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та постановити справедливе, законне і вмотивоване рішення.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що дії сторони обвинувачення при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження № 62024100120000977 від 16.12.2024, спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що відповідає завданню кримінального провадження.
При вирішенні питання щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя враховує особливу складність провадження та виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та наявна об'єктивна необхідність у продовженні строку досудового розслідування, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
З огляду на викладене, строк досудового розслідування кримінального провадження необхідно продовжити до шести місяців.
Керуючись ст.ст. 1-40, 219, 294, 295-1, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024100120000977 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, до шести місяців, тобто до 17 червня 2025 року.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1