печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17649/25-ц
21 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Пінчук Л. І., про встановлення факту спільного проживання,
У березні 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Пінчук Л. І., про встановлення факту спільного проживання.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим позивачки ОСОБА_3 , який з 1998 року був законним чоловіком її матері ОСОБА_4 . Вказує, що у неї та вітчима були родинні стосунки, які тривали до дня його смерті. Позивачка майже дев'ять років фактично проживала з ОСОБА_3 , приймала участь в його житті як донька та вела побут сім'ї. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вітчима, залишилась спадщина у вигляді 1/8 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазанчає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. Після звернення 15.06.2023 позивачки до державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Пінчук Л. І., отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Постанова державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.06.2023 мотивована тим, що з наданих документів не можливо встановити, місце проживання спадкоємців за адресою: АДРЕСА_1 , а встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спадкоємці ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , були зареєстровані за різними адресами, а тому немає можливості встановити чи вважаються такими, що прийняли спадщину, або чи вважаються такими, що не прийняли спадщину ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що є власницею частини квартири і постійно проживала з вітчимом на одній житловій площі. Тому просить суд, встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з 2013 року на день смерті ОСОБА_3 . Та зобов'язати державного нотаріуса здійснити нотаріальні дії.
Також, до суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Забуги В. В. про підтвердження підсудності справи Печерському районному суду м. Києва, мотивоване тим, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягають розгляду за місцем проживання заявника, за місцем знаходження майна, а також - у справах, пов'язаних зі спадкуванням - за місцем відкриття спадщини, на підставі ст. 293, 315 ЦПК України.
Під час вивчення матеріалів справи суддею встановлено, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду із цивільним позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю та зобов'язання державного нотаріуса вчинити дії в порядку позовного провадження на загальних підставах, адже її попередню заяву в порядку окремого провадження судом було залишено без розгляду, за виявлених судом обставини, що свідчать про наявність спору про право.
Тому, питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в статтях 27 (загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача), 28 (альтернативна підсудність за вибором позивача), 29 (підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами), 30 (виключна підсудність) ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 187 ЦПК України з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Згідно відповіді від 21.04.2025 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та знятий з реєстрації 26.09.2023.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Судом встановлено, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Дарницького районного суду м. Києва.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Підстав, які б дозволили позивачу обирати підсудність в Печерському районі м. Києва з урахуванням спору, який виник у сторін, суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, суд вважає за необхідне передати зазначений позов на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва (м. Києва, вул. О. Кошиця, б. 5-А) за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258-260, 353, 354, 355, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Шостої Київської державної нотаріальної контори Пінчук Л. І., про встановлення факту спільного проживання - передати на розгляд за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва (м. Києва, вул. О. Кошиця, б. 5-А).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Головко