ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3913/25
провадження № 1-кп/753/1415/25
"02" травня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62025100130000941, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 60560 грн., оскільки встановлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними, а підозра у вчиненні злочину є обґрунтованою.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, категорично заперечував проти заявленого клопотання. Вказував, що заявлені ризики не доведені. Обвинувачений також зазначив, що бажає підшукати військову частину, де він зміг би проходити службу, звертав увагу, що в нього залишилась дружина, яка потребує матеріального забезпечення. Також вказував, що визначений розмір застави є непомірним.
З урахуванням наведеного сторона захисту просила застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою чи застава.
Вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Так, під час досудового розслідування ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Санкцією ч. 4 ст. 402 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
При цьому, приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчить скерування обвинувального акту до суду, з огляду на ступінь тяжкості правопорушення та вид і розмір покарання, яке може загрожувати в разі визнання обвинуваченого винуватим, суд приходить до висновку про те, що наведені обставини збільшують ризики втечі настільки, що їх неможливо відвернути, не продовживши тримання обвинуваченого під вартою, так як достатні стримуючі фактори, які би свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 та свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями, які проходять службу в одній військовій частині і будуть взаємодіяти між собою, а також можуть проживати поряд та спілкуватися один з одним.
Також суд приходить до висновку про доведення ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки останній у подальшому може знову вчинити військове кримінальне правопорушення, пов'язане з ухиленням від виконання обов'язків військової служби.
Даних, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров'я - немає.
Разом з тим, доводи прокурора про те, що у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування триває, на даний час не виконані всі слідчі та процесуальні дії, спрямовані на отримання та перевірку доказів, а тому ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчиняти ряд дій, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - є неспроможним, оскільки досудове розслідування завершено.
Проте, недоведеність одного ризику, за уваги на підтвердження інших ризків у сукупності із обгрунтованістю підозри та даними про особу обвинуваченого, не впливає на переконання суду про доведеність прокурором необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, враховуючи недоведеність одного із заявлених ризиків суд вважає за необхідне зменшити раніше визначений розмір, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30 червня 2025 року включно та утримувати останнього на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В разі внесення застави у сумі 50000 грн. на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти з роз'ясненням зобов'язання прибувати за кожною вимогою суду, та з покладенням на нього наступних обов'язків строком на 2 місяці з моменту звільнення з під-варти: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що в разі невиконання умов застави, застава буде звернута в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.
Головуючий: